Рішення

від 03.10.2006 по справі 34/284-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/284-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.06р.

Справа № 34/284-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ЛТД", м. Миколаїв 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ", м. Дніпропетровськ  Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЙП", м. Дніпропетровськ 

про тлумачення договору

Суддя  Примак С.А.

Представники:

  від позивача - Пивоварчук А.С., предст., дов. б/н від 21.08.06 р.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи- не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

           Позов  заявлено  про  тлумачення  змісту  договору   про  відступлення  право  вимоги №1/9-ПТ  від 05.09.2005р.  як  такий , що :

           1.1  спричиняє   підстави  для  дій  сторін, направлених  на  виникнення  відносин міни;

          1.2  дії  сторін  та сам  договір  урегульовано  нормами  законодавства  про  міну, а  вжите  у  договорі (п.6.2)  посилання  на  законодавство  стосується  законодавства, яким урегульовано  відносини  за  договором  та  правові  наслідки  договору.

           Відповідач відзив на позов  до суду  не  надав.

          Третя  особа   до  суду  письмових  пояснень  до  суду  не  надала  і  в  заяві  просить суд розглянути  справу без  її  участі.

           На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та документами наданими на вимоги суду в судове засідання.

           На  підставі ст.85 ГПК  України  у  судовому  засіданні  03.10.2006р.  було  оголошено  вступну  та  резолютивну  частину  рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” звернулося до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю  „СКАЙ” з вимогою про тлумачення договору про відступлення права вимоги  № 1/9-ПТ від 05.09.2005р.,  а  саме  розтлумачити  зміст  п.6.2  договору  у якому позивач є новим кредитором, а відповідач –первісним кредитором. Згідно до умов вказаного договору первісний кредитор відступив право вимоги, яке належало йому за Договором міни № 10/1-08 від 10.08.2005р., укладеним ТОВ „СКАЙ” та ТОВ „ПАЙП”, а новий кредитор за отримане право передав  у власність ТОВ „СКАЙ”  товар на суму 62 010 000, 00 грн.

          Позивач вважає, що оскільки він продав товар, а відповідач розрахувався за нього шляхом відступлення права вимоги, між сторонами склалися фактично відносини міни та тлумачить умови договору як умови договору міни. Відповідач не згоден, що фактично між сторонами виникли відносини міни, вважаючи що даний договір необхідно тлумачити як договір уступки права вимоги. Внаслідок різного сприйняття власного волевиявлення та волевиявлення іншої стороні за договором, існує різне тлумачення його змісту щодо посилання на законодавство, яким урегульовані дії сторін за вказаним договором та їх наслідки. Позивач просить  витлумачити зміст договору про відступлення права вимоги № 1/9-ПТ від   5 вересня 2005 р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” як такий, що спричиняє підстави для дій сторін, направлених на виникнення відносин міни, та що дії сторін та сам договір урегульовано нормами законодавства про міну, а вжите у договорі (п.6.2.) посилання на законодавство стосується законодавства, яким урегульовано відносини, правові та податкові наслідки договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача у повному обсязі з наступних підстав.

5 вересня 2005р. товариство з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” уклало договір відступлення права вимоги № 1/9-ПТ з товариством з обмеженою відповідальністю „СКАЙ”. Згідно з цим договором відповідач відступив право вимоги, яке належало йому за Договором міни № 10/1-08 від 10.08.2005р., укладений ТОВ „СКАЙ” та ТОВ „ПАЙП”. Позивач за отримане право вимоги повинен був поставити відповідачеві товар на загальну суму 62 010 000,00 грн., ПДВ 10 335 000,00 грн.

Ухвалюючи дане рішення суд приходить до висновку про необхідність дослідження усіх аспектів правочину, у зв'язку з чим при кваліфікації вказаних дій сторін суд виходить з наступного.

Операції з поставки товару та відступлення права вимоги виконання зобов'язання у рахунок сплати за товар за своєю правовою природою є правочинами, та врегульовані нормами ст. ст. 509, 510, 512 –522, 655 –697, 712, 715, 716  Цивільного Кодексу України, податкові аспекти  цих  операцій  урегульовано нормами  п. 1.19., п. 1. 31. ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п. 1.4. ст. 1,  п./п. 3.1.1.  п.3.1. ст.3, п. п. 7.3, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. ст. 655, 656 Цивільного Кодексу України за  договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у  продавця  на  момент  укладення  договору  або  буде  створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, зокрема, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо   вимога   не має особистого характеру, до договору купівлі-продажу права   вимоги   застосовуються   положення  про відступлення права вимоги,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Відповідно до ст. 512 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою  особою внаслідок передання   ним  своїх  прав  іншій  особі  за  правочином (відступлення права вимоги), при цьому згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. ст. 715, 716 за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати  другій  стороні  у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни  є  продавцем  того  товару, який  він  передає  в обмін,  і покупцем товару,  який він одержує взамін. До  договору  міни  застосовуються  загальні положення про купівлю-продаж,   положення   про   договір   поставки,    договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Таким чином, дії товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” та товариства з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” , що передбачають відступлення права вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” до товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” з проведенням розрахунків шляхом переходу права власності на товар від товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” до товариства з обмеженою відповідальністю „СКАЙ”, за своєю правовою природою є договором міни, в якому є два зустрічні зобов'язання, які регулюються за правилами договору міни з елементами договору поставки та купівлі-продажу (відступлення права вимоги): з передання права власності на товар та з передання права власності на право вимоги (відступлення права вимоги). Такі дії відповідають ст.ст. 509, 512, 655 –697, 712, 715, 716  Цивільного Кодексу України.

У   відповідності  з  вимогами ст. 213  ЦК  України  при  тлумачені  змісту  право чину  беруться  до  уваги  однакове  для  всього  змісту  право чину  значення  слів і понять, а  також   загальноприйняте  у  відповідній  сфері  господарських  відносин  між суб'єктами  господарювання. Враховуючи, що  тлумаченню  підлягає  положення  договору  яке  має відсильну  норму до  законодавства, яким врегульовані  різні  правові(законодавчі)  аспекти  договору, суд вважає за необхідне дослідити  їх  при  прийнятті   рішення.   

          Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка  товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно  з  договорами  купівлі-продажу,  міни,  поставки та іншими цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу прав власності  на  такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, поставка послуг –будь-які    операції    цивільно-правового характеру  з  виконання  робіт,  надання  послуг, надання права на користування    або   розпорядження   товарами,   у   тому   числі нематеріальними  активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари,  об'єктів  власності  за  компенсацію.

          Правочин, що тлумачиться, є операцією, що підпадає під регулювання вказаними нормами, внаслідок чого відповідно до п. п. 3.1.1  п.3.1. ст.3 Закону України  «Про податок на додану вартість», згідно з яким об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки  товарів  та  послуг,  місце   надання   яких знаходиться  на митній території України, тлумачений правочин є об'єктом оподаткування податком на додану вартість для обох сторін. Відповідно, об'єктом оподаткування в розглядуваному випадку є як операція з поставки товару так і операція з відступлення права вимоги. При цьому строки виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість для обох сторін врегульовано п. п. 7.3, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до п.7.3.1 ст. 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»датою  виникнення  податкових  зобов'язань з поставки товарів   (робіт,   послуг)   вважається  дата,  яка  припадає  на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, що сталася раніше: або дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)   на банківський  рахунок  платника  податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку,  а  при  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівкових  коштів у банківській установі,  що обслуговує платника податку; або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) –дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг)

платником податку. Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата  списання  коштів  з  банківського  рахунку платника податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки відповідного  рахунку  (товарного  чека)  -  в  разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Таким чином, у момент здійснення обох поставок кожна з сторін має нараховувати податкові зобов'язання на суму поставленого товару та відступленого права вимоги, відповідно, одержує право на податковий кредит.

У відповідності до ст. 1.19. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) –господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі,  що відрізняється від грошової, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Відповідно до  п. 1. 31. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж  товарів  - будь-які операції,  що  здійснюються згідно з договорами  купівлі-продажу,  міни,  поставки  та  іншими цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу  прав власності на такі товари за плату або компенсацію,  незалежно від строків її  надання,  а  також  операції  з  безоплатного  надання товарів. Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх  видів  діяльності,  отриманого  (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній формах  як  на  території  України,  її  континентальному  шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, зокрема, загальні  доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товари –це матеріальні та нематеріальні  активи,  а  також цінні  папери  та  деривативи,  що  використовуються  у  будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. У цьому аспекті відступлення права вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” до товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” з проведенням розрахунків шляхом переходу права власності на товар від товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” до товариства з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” слід розглядати як поставка товару. Доходи, отримані платниками податку на прибуток від операцій з продажу товару (відступлення права вимоги) повинні включатися до складу їхнього валового доходу.

Обсяг прав та обов'язків та податковий облік результатів виконання та розрахунку за виконання відступленого зобов'язання у третьої особи –боржника у зобов'язанні –при здійсненні відступлення права вимоги кредитором у розрахунок за поставлений товар не змінюється.

Враховуючи викладене та керуючись п.3 ч.1 ст.3, ст. ст. 509, 510, 512 –522, 655 –697, 712, 715, 716  Цивільного Кодексу України, п. 1.19., п. 1. 31. ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.4. ст. 1,  п./п. 3.1.1.  п.3.1. ст.3, п. п. 7.3, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,  суд

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити повністю.

Витлумачити зміст договору про відступлення права вимоги № 1/9-ПТ від 5 вересня 2005 р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКАЙ” як такий, що:  

            - спричиняє підстави для дій сторін, направлених на виникнення відносин міни,

- необхідно розуміти таким чином, що дії сторін та сам договір урегульовано нормами законодавства про міну, а вжите у договорі (п.6.2.) посилання на законодавство стосується сукупності норм чинного законодавства, а саме: п.3 ч.1 ст.3, ст. ст. 509, 510, 512 –522, 655 –697, 712, 715, 716  Цивільного Кодексу України, п. 1.19., п. 1. 31. ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.4. ст. 1,  п./п. 3.1.1.  п.3.1. ст.3, п. п. 7.3, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким урегульовано відносини та правові наслідки договору. При цьому вказане законодавство застосовується незалежно від волі сторін за договором.

   Стягнути  з  Товариства  з  обмеженою відповідальністю „СКАЙ” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахі буд.99,кв.20, р/р 26009302204  в  ЗАТ „Фінансовий Союз  Банк”, МФО 305987, код  ЄДРПОУ 32804351)  на  користь Товариства  з  обмеженою  відповідальністю „ТС ЛТД”(54017, м.Миколаїв,  вул.. Декабристів, буд.21 р/р 260023106531  в    АКБ „Юнекс”, МФО 322539, код  ЄДРПОУ 30473392) -  85 грн. 00 коп.- держмита, 118 грн. 00 коп.- за  інформаційне-технічне забезпечення,- видати  наказ.

Суддя

 С.А. Примак

Рішення підписано 05.10.06 р.