Постанова

від 09.11.2006 по справі 28/251-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/251-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2006                                                                                   Справа № 28/251-06  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представників сторін :

від позивача –Коваленко К.Л., Коваль В.І., Бойко В.В.

від відповідача –Рудовський Ю.Б., Сінозацька Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Мирівський елеватор” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006р. у справі

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарпун”, смт. Томаківка Дніпропетровської області

до відповідача Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Мирівський елеватор”, с. Мирове Томаківського району Дніпропетровської області

про витребування майна

В С Т А Н О В И В :

   5.07.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Гарпун” (далі ТОВ “Гарпун”) про зобов'язання дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Мирівський елеватор” (далі Елеватор) здійснити відпуск зерна, яке було прийнято на збереження. Свої вимоги ТОВ “Гарпун” мотивувало тим, що у 2004р. майно відповідача було передано в користування ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор”. В подальшому рішенням господарського суду вказаний договір було визнано недійсним і ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор” було зобов'язано повернути Елеватору все майно, передавши його за актом приймання-передачі. Але ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор” ухиляється від виконання рішення суду. В період дії договору оренди ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор” прийняв від СФГ на зберігання зерно соняшнику та ячменю. На цій підставі позивач просив зобов'язати відповідача здійснити відпуск 22,65т. соняшнику та 50,1т. ячменю.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006р. (суддя Манько Г.В.) позов задоволено в повному обсязі.

    Не погодившись з рішенням Елеватор звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення в частині зобов'язання відвантажити зерно соняшника в розмірі 22650кг. та стягнення державного мита скасувати і в цій частині в задоволенні позову відмовити. При цьому апелянт зазначив що після визнання недійсним договору оренди, укладеного із ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор”, останній не передавав відповідачу сільськогосподарську продукцію, отриману від третіх осіб. Елеватор не має в своєму розпорядженні соняшник, який він міг би повернути позивачу. Судом не дана оцінка тому, що позивач та відповідач взагалі не мали між собою договірних відносин.

    У своєму відзиві ТОВ “Гарпун” зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2005р. позивач уклав з ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” договір №22 про надання послуг по прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції (а.с.11-12). На підставі вказаного договору ТОВ “Гарпун” у серпні-жовтні 2005р. передало ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” соняшник та ячмінь.

    Задовольнивши позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи встановлено, що отриману ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” від позивача сільськогосподарську продукцію незаконно утримує відповідач, який розпоряджається нею на свій розсуд.

    Вказаний висновок суду є помилковим з огляду на наведене.

    Матеріали справи не містять доказів того, що Елеватор отримував від позивача або ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” будь-яке, в тому числі і спірне, майно. Рішення господарського суду по справі №2/496, на яке посилається місцевий суд в своєму рішенні, скасовано 6.06.2006р. постановою Вищого господарського суду України і справу направлено на новий розгляд (а,с.82-87), а тому суд першої інстанції  безпідставно послався на вказане рішення як на преюдиціальне. За умови скасування рішення суду по справі №2/496 взагалі відсутні підстави вважати, що існують правові підстави для передання Елеватору якихось зобов'язань ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” щодо прийнятої останнім сільськогосподарської продукції. Доказів того, що Елеватор у відповідності до ст.528 ЦК України прийняв на себе обов'язок виконувати зобов'язання ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство” перед ТОВ “Гарпун” в матеріалах справи відсутні.

    Крім того, суд першої інстанції при прийнятті рішення вийшов за межі позовних вимог та посилаючись на приписи ст.387,1212 ЦК України зобов'язав відповідача повернути спірне майно, обґрунтовуючи рішення тим, що Елеватор без правових підстав утримує майно позивача. В той же час, позивачем його вимоги обґрунтовуються посиланням на ст.953 ЦК України, тобто підставою заявленого позову є наявність між сторонами договоріних відносин, що виникли на підставі договору зберігання. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач предмет та підстави позову не змінював. Вийшовши, без передбачених ст.83 ГПК України підстав за межі позову та самостійно зазначивши правову підставу для задоволення позову, суд першої порушив зазначені у ст.42 –43 ГПК України принципи змагальності, диспозитивності та рівності сторін.

   Посилання позивача на наявність укладеного з відповідачем договору від 7.10.2005р. безпідставно, оскільки з наданих ТОВ “Гарпун” документів (а.с.4-10,56-67) вбачається, що всю сільськогосподарську продукцію позивач передавав ДП “Мирівське хлібоприймальне підприємство”, а не Елеватору. Якихось доказів того, що відповідач отримував від позивача спірне майно за договором від 7.10.2005р. ТОВ “Гарпун” не надало.

    Клопотання апелянта про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ДП ТОВ “Орільский об'єднаний елеватор” “Мирівський ХПП” задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що вказана юридична особа укладала з позивачем якісь договори чи в інших спосіб приймала на себе зобов'язання перед позивачем щодо спірного майна.

    З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

    Враховуючи, що відповідачем оскаржено рішення лише в його частині, колегія суддів вважає можливим не обговорювати питання правової обґрунтованості заявленого СФГ позову та доведеності позовних вимог в частині витребування зерна ячменя.

    На підставі ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача, оскільки відповідач не здійснював якихось неправильних чи противоправних дій, які б призвели до виникнення спору.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Мирівський елеватор” задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :

    Позов задовольнити частково.

    Зобов'язати дочірне підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України” Мирівський елеватор” (55340 с. Мирове Томаківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00953591) відвантажити товариству з обмеженою відповідальністю “Гарпун”,             ( смт. Томаківка Дніпропетровської області вул. Тельмана,38 код ЄДРПОУ 21915815) зерно ячменю у кількості 50100кг.

    Судові витрати по справі покласти на позивача.

    Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за апеляційний перегляд справи - 507гр. державного мита.

    Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                            О.В. Чус

    Суддя                                                                                                            П.П. Павловський