Постанова від 07.11.2006 по справі 34/271-06-6473а

34/271-06-6473А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" листопада 2006 р. Справа № 34/271-06-6473А

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді                               Ліпчанської Н.В.

          Суддів                                         Андрєєвої Е.І.

                                                                 Мацюри П.Ф.

При секретарі                              Федорові В.А.

за участю представників сторін від:

позивача    –   Захарченко О.М., за довіреністю

прокуратури –  не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце  

слухання справи

          відповідача –Волкова Л.О., паспорт серія КК  № 403313, дата видачі : 12.01.00; Благодійна організація "Лікарняна каса Березівського району";

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації „Лікарняна каса Березівського району”

на постанову господарського суду Одеської області  від 09.08.2006р.

по справі № 34/271-06-6473А

за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області

до Благодійної організації „Лікарняна каса Березівського району”

про стягнення 250,65 грн.

Встановив:

 30.06.2006р. Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області (далі Інспекція) про стягнення з Благодійної організації „Лікарняна каса Березівського району” (далі Лікарняна каса)  на користь Інспекції заборгованості на суму 250,65грн. Мотивуючи свої вимоги, позивач посилається на акт № 404 перевірки відповідача з питання дотримання суб'єктом господарської діяльності вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує  на те, що Лікарняна каса є благодійною організацією та здійснює торгівлю ліками. (а.с. 16-18)

Постановою господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Постановляючи таке рішення суд керувався ст.ст. 13, 15 Закону України „Про лікарські засоби” від 04.04.1996р., відповідно до яких державний контроль якості лікарських засобів –це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. Спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів є Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспекціями з контролю якості лікарських засобів. Оскільки перевіркою встановлено порушення відповідачем умов зберігання лікарських засобів, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з зазначеним судовим рішення, Лікарняна каса оскаржила його в апеляційному порядку. У скарзі ставиться питання про скасування рішення, як такого що є незаконним та постановленим при невірному застосуванні ст. 526 ЦК України. Обґрунтовуючи свою позицію апелянт зазначає, що Лікарняна каса не є суб'єктом господарської діяльності, не має на меті одержання прибутку і відповідно до ст. 20 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” звільняється від сплати податків та інших платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, Інспекція просить залишити її  без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

12.07.2005р. Інспекцією проведено перевірку Лікарняної каси, розташованої за адресою: Одеська обл., Березівський район, м. Березівка. вул.Лікарняна,6 з питання дотримання суб'єктом господарської діяльності вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. За результатами перевірки складений акт  № 404 (а.с. 8-9).

Перевіркою встановлено, що відповідач здійснює медикаментозне забезпечення хворих. Згідно з п.п. 3, 7 акту виявлено порушення відповідачем умов зберігання лікарських засобів (відсутні шафи для зберігання, холодильник, гігрометр, не проводиться облік температури та вологості). Крім цього, не призначена уповноважена особа щодо вхідного контролю за якістю лікарських засобів та відповідно вхідний контроль якості лікарських засобів не проводиться, що є порушенням вимог п.2, п.п.1.2 п.1. та п.5 Наказу Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах” № 584 від 16.12.2003р.

Як свідчить п.6.1. акту, під час проведення перевірки Інспекцією відібрано для лабораторного аналізу зразки лікарських засобів, а саме супозиторії „Анузол” № 10, про що складений акт відбору №  485 від 13.07.2005р.(а.с.10)

Лабораторією з аналізу якості лікарських засобів Інспекції проведено перевірку відповідності вказаного препарату вимогам АНД до Р.П. № 1001/03714, зм. від 01.12.2004р. та виданий висновок щодо якості № 1620 від 14.07.2005р. ( а.с.7)

За проведений державний контроль якості лікарських засобів позивачем виставлений   для оплати рахунок № 513 від 15.07.2005р. на суму 250,66грн., в т.ч. ПДВ - 41,78грн.(а.с.6)

Несплата відповідачем зазначеної суми в добровільному порядку спричинила звернення заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов в повному обсязі місцевий господарський суд виходив з приписів Закону України „Про лікарські засоби” та Цивільного кодексу України.

Судова колегія погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статті 13, 14 Закону України „Про лікарські засоби” встановлюють, що державний контроль якості лікарських засобів –це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. Спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів є Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспекціями з контролю якості лікарських засобів.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону, посадові особи органів державного контролю мають право: перевіряти додержання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів під час їх виробництва, зберігання, транспортування та реалізації суб'єктами господарської діяльності; відбирати зразки лікарських засобів для лабораторної перевірки їх якості. При цьому, вартість  відібраних  зразків  та  проведення контролю їх якості включається до виробничих витрат суб'єктів, у яких ці  зразки  відібрано.  Порядок  відбору  зразків  лікарських засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

    Положення про порядок відбору зразків лікарських засобів для лабораторної перевірки їх якості, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня  1997 р. N 965 визначає, що відбір  зразків  лікарських   засобів  для   лабораторної перевірки  їх  якості  провадиться за рішенням  Державної інспекції  з  контролю  якості лікарських засобів МОЗ, а також за рішеннями державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в Автономній  Республіці  Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Згідно з п.8 Положення, вартість  відібраних   зразків   лікарських   засобів   та проведення  контролю  їх  якості  (включаючи  роботи  з відбору та доставки цих зразків,  лабораторного аналізу,  складення  висновку щодо  якості  лікарських засобів та видачу суб'єктам господарської діяльності розпоряджень (приписів) тощо) відноситься до виробничих витрат  суб'єктів  господарської  діяльності,  у  яких  ці  зразки відібрані.  Підставою для визначення витрат є акт відбору  зразків лікарських  засобів  та рахунок відповідної державної інспекції за проведення контролю їх якості.

Наказом Інспекції № 08-0 від 22.03.2004р. затверджений Перелік видів робіт та їх вартості у рамках здійснення контролю якості лікарських засобів в Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області, яким визначені види робіт та розрахована їх вартість, який зареєстрований позивачем в Одеському обласному управлінні юстиції 13.04.2004р. за № 11/510. ( а.с. 11-13)

Виходячи з вказаного Переліку, Інспекцією розрахована вартість робіт щодо лабораторної перевірки супозиторії „Анузол” , яка складає 250,65 грн. ( а.с. 14)    

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що рахунок № 513 від 15.07.2005р., виставлений позивачем відповідачу для сплати робіт по відбору зразків лікарських засобів та їх лабораторного дослідження у сумі 250,66 грн. обґрунтований, та повинен бути сплачений останнім в повному обсязі.

Не можуть вважатись підставою для звільнення Лікарняної каси від сплати вказаної суми те, що вона є благодійною організацією, оскільки за приписами статті 20 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні  пожертвування,  звільняються  від  сплати  податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів, а платіж за лабораторний аналіз  відноситься до виробничих витрат відповідача. За таких обставин посилання Лікарняної каси на зазначену норму Закону не приймається до уваги судової колегії.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. відповідач був зобов'язаний сплатити державне мито.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору визначається відповідно з п.п. б п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а з апеляційних скарг –50 %  ставки, що підлягає сплаті при подані апеляційної скарги. Оскільки, судовий збір відповідачем при подані апеляційної скарги не сплачений, він підлягає стягненню у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду  вважає постанову місцевого господарського суду такою, що відповідає обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

   Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205,206, 254 КАС України,  суд

                                            ухвалив:

  Апеляційну скаргу Благодійної організації „Лікарняна каса Березівського району” залишити без задоволення.

   Постанову господарського суду Одеської області  від 09.08.2006р. по справі № 34/271-06-6473А   залишити без змін.

Стягнути з Благодійної організації „Лікарняна каса Березівського району” в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 1,70 грн.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

     Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.          

Головуючий суддя                                                            Н.В.Ліпчанська

Суддя                                                                                Е.І.Андрєєва

          Суддя                                                                       П.Ф.Мацюра