Постанова

від 02.11.2006 по справі 6-8/226-06-5592а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6-8/226-06-5592А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" листопада 2006 р. Справа № 6-8/226-06-5592А

м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

Головуючий суддя: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б

за участю представників сторін:

від позивача: Олещенко А.В., паспорт серія КЕ № 646957 від 26.05.1997 р.

від відповідача: Кіндяк Н.В., довір. № 04-1/455 від 28.12.2005 р.

від прокуратури: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Южсервістранс” (далі по тексту –ПП „Южсервістранс”)

на постанову господарського суду Одеської області від 23.08.2006 р.

по справи № 6-8/226-06-5592А

за позовом Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ПП „Южсервістранс”

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 27 800,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Розгляд справи згідно із приписами п. 6 Розділу VІІ та п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. (суддя Колоколов С.І.), на підставі затвердженого головою суду графіку заміщення суддів на період щорічних відпусток в 2006 році, за правилами КАС України відкрито апеляційне провадження у справі № 6-8/226-06-5592А за апеляційною скаргою ПП „Южсервістранс”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2006 р. розгляд справи призначено на 02.11.2006 р.

Вказані ухвали надіслані сторонам по справі. Сторони повідомлені про час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник прокуратури не скористався наданим йому правом на участь в засіданні господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим справа розглянута за відсутності її представників.

Згідно із приписами ст. 160 КАС України у судовому засіданні від 02.11.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

09.06.2006 р. Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ПП „Южсервістранс” 27 800,28 грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році, у відповідності до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.08.2006 р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено, стягнуто з ПП „Южсервістранс” в доход Державного бюджету України на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штраф у сумі 27 438,10 грн. та 362,28 грн. пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Постанова вмотивована тим, що підприємством фактично не було виконано приписів Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі по тексту –Закон) та Положення „Про робоче місце інвалідів і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р. (далі по тексту –Положення), що було підтверджено наявними матеріалами у справі.

Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, ПП „Южсервістранс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про апеляційне оскарження зазначеного судового рішення та апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції зроблені неправильні висновки та не досліджені обставини справи при винесенні оскаржуваної постанови.

Так, скаржник зазначив, що розрахунки штрафних санкцій Фонду соціального захисту інвалідів не відповідають нормам Закону, а також Положенню, так як підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого законодавством, і забезпечують працевлаштування інвалідів та при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення, а тому висновок та розрахунок господарського суду першої інстанції невірні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази та проаналізувавши на підставі встановлених у справі фактичних обставин, правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення оскаржуваної постанови без змін.

Стаття 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. № 875-XII зобов'язує підприємства всіх форм власності створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості робочих місць на підприємстві, якщо працює від 8 до 15 чоловік –у кількості 1 робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону України передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно із приписами п. 3 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314 (із змінами), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно із приписами п. 14 названого Положення підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Згідно з вимогами п. 3.1 „Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві”, затвердженої Наказом Міністерства статистики від 07.07.1995 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 р. за № 287/823 зі змінами, якою встановлено порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників, у т.ч. для цілей визначення середньооблікової чисельності інвалідів (п. 5 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 в редакції, чинній в періоді, за який нараховано штрафні санкції) у звітності з праці чисельність працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й в середньому за звітний період (за місяць, квартал, з початку року, рік). Для визначення чисельності працівників підприємства, (установи, організації за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на початок або на кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

Відповідно до п.п. 3.3.2, 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказам Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на щойно введених в експлуатацію підприємствах, ліквідованих, що мають сезонний характер виробництва, тощо, за винятком тих, які переведені тимчасово на такий режим роботи за рішенням адміністрації), визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці та середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців

Згідно звіту середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005 рік на ПП „Южсервістранс” склала 42 особи, кількість потрібних інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні” –2 особи; середньорічна заробітна плата штатного працівника –27 438,10 грн.

Саме на підставі зазначеної Інструкції, яка не суперечить приписам Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було розраховано кількість непрацевлаштованих ПП „Южсервістранс” інвалідів протягом 2005 року (1 особа).

Колегія суддів зазначає, що відповідач помилково обчислив кількість працевлаштованих інвалідів, тобто при їх обчисленні відповідач повинен був користуватися тільки приписами зазначеної інструкції, а не чим іншим.

Відтак, ПП „Южсервістранс” не виконано обов'язки, покладені на нього вимогами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положення про робоче місце інваліда”, затвердженого Постановою КМУ, та не працевлаштувало 1 інваліда, у зв'язку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів неправомірно нараховано йому на підставі ст. 20 зазначеного Закону України штрафні санкції у сумі 27 438,10 грн.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із позицією місцевого господарського суду стосовно прийнятого судового рішення та не має підстав для скасування постанови господарського суду Одеської області від 23.08.2006 р. та задоволенню апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Постанову господарського суду Одеської області від 23.08.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Южсервістранс” –без задоволення.

Ухвала згідно ст. 254 КАС України набирає законної сил із моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 1 місяця.

Головуючий суддя                                                                    Лавренюк О.Т.

Суддя                                                                                           Савицький Я.Ф.

          Суддя                                                                                           Гладишева Т.Я.