Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-5159/09/2270/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 72245/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Гінди О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року в справі за позовом державного підприємства «Довжоцький спиртзавод» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Головного управління державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

19.05.2009 року державне підприємство «Довжоцький спиртзавод» (далі по тексту ДП «Довжоцький спиртзавод») звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Головного управління державного казначейства України в Хмельницькій області про стягнення з відповідного рахунку Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2006 року, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січеш. 2009 року на загальну суму 12371 72 грн. та визнання неправомірною бездіяльності відповідачів по справі щодо невідшкодування бюджетної заборгованості.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року адміністративний позов задоволено. Постановлено визнати протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області по невідшкодуванню бюджетної заборгованості з податку на додану вартість Державному підприємству «Довжоцький спиртзавод» за період жовтень, грудень 2006 року жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Довжоцький спиртзавод» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2006 року, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року в розмірі 12 371 72 грн. та 1700 грн. понесених судових витрат.

Не погодившись із постановою її оскаржила Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо порушення Кам'янець-Подільською ОДПІ вимог «Порядку взаємодії Державної податкової служби України, міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики №451/501/132 від 03.08.2004 року» є безпідставними, оскільки, в матеріалах справи знаходяться реєстри висновків за платежами, належними державному бюджету, які своєю формою і змістом відповідають вищеназваному порядку і які були отримані посадовою особою органу Державного казначейства України - Соколан В.В. Крім того, зазначають, що реєстри такого типу але про відшкодування інших сум по інших періодах неодноразово подавались Кам'янець-Подільською ОДПІ до органів Державного казначейства України і були прийняті а суми були відшкодовані згідно висновків.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності податкової декларації з ПДВ за жовтень 2006 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача становить 298924 грн. Із вказаної суми бюджетного відшкодування позивачу було фактично відшкодовано на його банківський рахунок 234053 грн. Залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування з ПДВ становить 64871 грн. Із вказаної суми 52731 грн. позивачем заявлено до стягнення з бюджету в іншій судовій справі № 21/3313-А, яка слухалась господарським Хмельницької області.

Стосовно іншої частини належного позивачу бюджетного відшкодування за вказаний період в розмірі 12140 грн. Кам'янець-Подільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152343/0 від 25 квітня 2007 року.

Як видно із матеріалів справи, постановою господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня 2007 року у справі № 9/616-НА, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року віщезгадане повідомлення-рішення було визнано протиправним і скасовано. Залишок заявленої позивачем в жовтні 2006 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12 140 трн. на час розгляду судом першої інстанції позивачеві не відшкодовано.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2006 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача по справі становить 318 231 грн. Із вказаної суми бюджетного відшкодування позивачу було фактично відшкодовано на банківський рахунок 30 8395 грн. Стосовно іншої частини належного позивачу бюджетного відшкодування за вказаний період в розмірі 9836 грн. Кам'янець-Подільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152343/0 від 25 квітня 2007 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області віл 19 жовтня 2007 року у справі № 9/616-НА, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року зазначене повідомлення-рішення було визнано протиправним і скасовано. Водночас, залишок заявленої позивачем в грудні 2006 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 9836 грн. позивачеві не відшкодовано.

Окрім того із матеріалів справи вбачається наступне:

· у відповідності до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача становить 177 640 грн., де на час вирішення справи судом першої інстанції сума бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в сумі 177640 гри. позивачеві не відшкодована.

· у відповідності до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача становить 251041 грн., де на час вирішення справи судом першої інстанції сума бюджетного відшкодування за листопад 2008 року позивачеві не відшкодована.

· у відповідності до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2008 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача становить 103207 грн., де на час вирішення справи судом першої інстанції сума бюджетною відшкодування за грудень 2008 року позивачеві не відшкодована.

· у відповідності до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача становить 683308 грн., де на час вирішення справи судом першої інстанції сума бюджетного відшкодування за грудень 2008 року позивачеві не відшкодована.

Всього на загальну суму невідшкодованого позивачеві бюджетною відшкодування за вказані податкові періоди на час вирішення справи судом першої інстанції становить 1237172 грн.

Згідно п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168) податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області не надано суду будь-яких належних обгрунтувань на підтвердження правових підстав щодо неповернення позивачеві задекларованих ним сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за спірні податкові періоди.

Судом першої інстанції вірно не було взято до уваги твердження Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неможливості відшкодування позивачеві заборгованої суми податку за жовтень, грудень року в зв'язку із касаційним провадженням в судовій справі № 9/616-НА, оскільки як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня року у справі № 9/616-НА, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року, податкові повідомлення-рішення про зменшення раніше заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування було визнано протиправним і скасовано. Вказаний спір вважається вирішеним по суті з моменту проголошення ухвали суду апеляційної інстанції, тобто, з 22 липня 2008 року. Судові рішення у вказаній справі є обов'язковими до виконання. Подання Кам'янець-Подільської ОДПІ касаційної скарги у вказаній справі не зупиняє виконання постановлених попередніми судовими інстанціями рішень. Виконання вказаних судових рішень Вищим адміністративним судом на час вирішення даної справи не зупинялось.

Також, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердження Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неможливості повернення належних позивачеві сум бюджетного відшкодування до моменту отримання податковим органом матеріалів зустрічних перевірок усього ланцюга постачальників товарно-матеріальних цінностей, що придбавались позивачем протягом відповідних податкових періодів. За твердженням представника Кам'янець-Подільської ОДПІ проведення таких зустрічних перевірок не обмежене будь-яким конкретним строком, оскільки наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року N 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», на який посилався податковий орган не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а відтак, має виключно рекомендаційний і вузьковідомчий характер; норми вказаного наказу не узгоджуються із відповідними нормами спеціального Закону України «Про податок на додану вартість», який безпосередньо регулює спірні відносини і не містить правових підстав для проведення податковим органом перевірок усього ланцюга постачальників відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, як видно із матеріалів справи, позивачем по справі було доведено правомірність нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню з Державного бюджету України дослідженими судом та долученими до матеріалів справи копіями вищезгаданих рішень судів першої та апеляційної інстанцій та податкових декларацій за оскаржувані періоди за які позивачеві по справі не було відшкодовано суми.

Спеціальні норми Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

З урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», коли певний контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне юридичну відповідальність та інші негативні наслідки виключно щодо такого контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування платника, який добросовісно дотримав усіх, передбачених законом умов щодо отримання бюджетного відшкодування та має належні підтвердження задекларованого розміру податку, що підлягає поверненню за відповідний податковий період.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності Головного управління державного казначейства України у Хмельницькій області суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що Кам'янець-Подільською ОДПІ не було у встановленому законом порядку надано йому належним чином оформлених висновків та реєстрів за спірні податкові періоди, які є необхідними документальними підставами для проведення органом державного казначейства бюджетного відшкодування на банківський рахунок позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.160, ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі №2а-5159/09/2270 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С. І. Богаченко

Суддя М.П. Кушнерик

Суддя О.М. Гінда