Постанова

від 07.05.2012 по справі 2а/0470/15111/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/15111/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Гліфада Плюс" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція 14 листопада 2011 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до приватного підприємства "Гліфада Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 6120,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 6120,00 грн., а саме по штрафним санкціям по податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, однак конверт повернувся до суду у зв'язку з неможливістю вручення.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За умовами пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, приватне підприємство "Гліфада Плюс" зареєстровано Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 06.09.2005 року та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції.

Станом на 05.10.2011 заборгованість відповідача складає 6120,00 гривень, яка виникла з наступних нарахувань по податку на додану вартість: донараховані штрафні санкції у сумі 6120,00 грн. за неподання податкової звітності у період з грудня 2009 по вересень 2010 року

Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пп. 4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Судом встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка платника приватного підприємства "Гліфада Плюс", за результатами якої складено акт від 25.07.2011 за № 332/15-225-33588395.

Перевіркою встановлено, що в порушення абз. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями платником не надано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181- платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Такі самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У зв'язку з несплатою приватним підприємством "Гліфада Плюс" податкових зобов'язань боржнику надіслано повідомлення - рішення від 03.08.2011 за №0003491542 (дата розміщення на дошці податкових оголошень (дата вручення) 12.09.2011).

Відповідно до статті 6 Закону №2181, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так як у відповідача виник борг ще у 2009 році, то перша податкова вимога від 31.12.2009 за № 1/486 на суму 1797,27 грн. була направлена та вручена через дошку оголошень (акт від 31.08.2010 за № 72), а друга податкова вимога від 30.09.2010 за № 2/369 на суму 2477,27 грн. також була вручена через дошку оголошень (акт від 04.10.2010 за № 77). З огляду на той факт, що податковий борг відповідача станом на час розгляду справи не переривався, то нові податкові вимоги не приймалися позивачем.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржені, отже, є узгодженими.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Гліфада Плюс" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути кошти у розмірі податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 6120,00 (шість тисяч сто двадцять гривень 00 копійок) з рахунків приватного підприємства "Гліфада Плюс" (ЄДРПОУ 33588395, адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса 88 кв.47) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Гліфада Плюс" стягнути на користь державного бюджету (р/р 31113029700032, код 14010100,банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540)

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя О.В. Маковська