Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-1870/434/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/434/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. по справі № 2а-1870/434/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суммар"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суммар", в якому просив суд стягнути заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2011 року у розмірі 2125грн.96коп.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії із відчуження майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Суммар" на праві власності до набрання постановою суду у цій справі законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 року у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Суми про забезпечення позову відмовлено.

Позивач не погодився із зазначеною ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що в даному випадку відсутні підстави для забезпечення позову, оскільки клопотання позивача ґрунтується на припущенні стосовно ймовірного наміру відповідача щодо відчуження майна, що знаходиться у нього на праві власності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

Як вбачається із клопотання про забезпечення позову позивач просить його задовольнити, оскільки вважає, що у цій справі є обставини, які свідчать про очевидну небезпеку заподіяння шкоди інтересам бюджету Пенсійного фонду України і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Разом з тим, позивачем, всупереч вимог ст. 117 КАС України, не наведено обставин та не надано доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що відповідачем будуть вчинені дії щодо продажу майнових активів, позивач лише зазначає про відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості, разом з тим, доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії щодо розпродажу активів з метою уникнення від сплати заборгованості позивачем не додано.

Також, варто зазначити, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства -забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Позивачем пропонується забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій із відчуження майна відповідача, яке належить йому на праві власності.

Клопотання позивача ґрунтується на припущенні стосовно ймовірного наміру відповідача щодо відчуження майна, що знаходиться у нього на праві власності, без посилання на реквізити рахунків та перелік такого майна відповідача, на його співрозмірність з сумою заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову в такий спосіб призведе до безпідставного звуження прав та інтересів останнього, оскільки відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості прийняти ухвалу, яка б відповідала вимогам ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що клопотання позивача є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 року по справі № 2а-1870/434/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. по справі № 2а-1870/434/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.