УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/7889/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2011р. по справі № 2а-1670/7889/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просив суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.09.2011 року № 0008862301/2918, № 00088723018/2919, № 0000502202/2948, № 0000512202/2949, № 0034111702/2997.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем за наслідками перевірки спірні податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011 №0008862301/2918, №00088723018/2919, №0000502202/2948, №0000512202/2949, №0034111702/2997 є неправомірними, оскільки висновки перевірки спростовуються фактичними обставинами та належними доказами.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків перевірки від 29.08.2011, а тому правомірністю прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем порушено вимоги чинного податкового та валютного законодавства.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудбудматеріали» задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 12 вересня 2011 року:
-№0008862301/2918, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 511646 грн. (в тому числі за основним платежем - 412 766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98880,50 грн.).;
-№ 0008872301/2919, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали" грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" 338599 грн. (в тому числі за основним платежем - 272242 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 66357 грн.);
-№ 0034111702/2997, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок з доходів найманих працівників» в розмірі 115412,70 грн. (в тому числі за основним платежем - 98494,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16925,05 грн.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволених позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 9,86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали" зареєстровано, 07.04.2003 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 32450945. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість з 14.04.2003, що не оспорюється сторонами.
З 29.07.2011 по 19.08.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нерудбудматеріали" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2011.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт від 29.08.2011 № 6289/23-209/32450945 (по тексту - Акт перевірки) в якому у розділі "висновок" відображено, порушення:
- підпункту 8.4.4. пункту 8.4. статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в податковому обліку по рядку амортизаційні відрахування на загальну суму 249 890,60 грн., в тому числі: 2 квартал 2009 року -38402,26 грн., 3 квартал 2009 року -36098,00 грн., 4 квартал 2009 року -33932,24 грн., 1 квартал 2010 року -31896,30 грн., 2 квартал 2010 року -29982,53 грн., 3 квартал 2010 року -28183,57 грн., 4 квартал 2010 року -26492,56 грн., 1 квартал 2011 року - 24903,01 грн., у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на суму 62 472,65 грн.;
- підпункту 5.2.1., пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 1402028,26 грн. в тому числі: 4 квартал 2008 року - на суму 292555,83 грн., 1 квартал 2009 року - на суму 67900,53 грн., 2 квартал 2009 року - на суму 183662,38 грн., 3 квартал 2009 року - на суму 470279,01 грн., 4 квартал 2009року - на суму 275023,38 грн., 1 квартал 2010 року - на суму 32983,44 грн., 2 квартал 2010 року - на суму 34682,00 грн., 1 квартал 2011 року - на суму 36775,02 грн. 2 квартал 2011 року - на суму 8166,67 грн. у зв'язку зі чим занижено податок на прибуток на суму 350 469,72 грн.;
- підпункту 7.2.1 пункту 7.2., підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 283 377 грн. в тому числі: жовтень 2008 року в сумі 40499 грн., за листопад 2008 року в сумі 8659 грн., за грудень 2008 року в сумі 9353 грн., за січень 2009 року в сумі 6915 грн., за лютий 2009 року в сумі 4127 грн., за березень 2009 року в сумі 2538 грн., за квітень 2009 року в сумі 9043 грн., за травень 2009 року в сумі 14913 грн., за червень 2009 року в сумі 13917 грн., за липень 2009 року в сумі 19266 грн., за серпень 2009 року в сумі 34785 грн., за вересень 2009 року в сумі 40004 грн., за жовтень 2009 року в сумі 18554 грн., за листопад 2009 року в сумі 15030 грн., за грудень 2009 року в сумі 21421 грн., за лютий 2010 року в сумі 2200 грн., за березень 2010 року в сумі 4397 грн., за квітень 2010 року в сумі 3082 грн., за червень 2010 року в сумі 3854 грн., за березень 2011 року в сумі 9188 грн., за травень 2011 року в сумі 1633 грн.
- підпункту "а" 19.2. статті 19, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 98494,65 грн.
- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ненадходження валютної виручки в сумі 1540,00 рос.руб. (401,59 грн.) по експортному №10- 04/09 від 10.04.09 з ООО "ИнтерТриони", Росія нарахована пеня за 526 днів прострочення за період з 21.01.2010 по 30.06.2011.
- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №215-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" неподання Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2010, 01.07.2010, на 01.10.2010, на 01.01.2011, на 01.04.2011, на 01.07.2011 із задекларованою сумою простроченої дебіторської заборгованості 1540,00 рос.руб. по експортному контракту №10-04/09 від 10.04.09 з ООО "ИнтерТриони", Росія.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 12.09.2011 податкові повідомлення - рішення:
№0008862301/2918 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 511646,50 грн. в тому числі за основним платежем - 412766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -98880,50 грн.;
№00088872301/2919 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 340433 грн. в тому числі за основним платежем - 274075 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -66358 грн.;
№0034111702/2897 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 115412,70 грн. в тому числі за основним платежем -98494,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -16925,05 грн.;
№0000502202/2948 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в розмірі 415,18 грн.;
№0000512202/2949 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в розмірі 1020 грн.;
Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, при прийнятті: податкового повідомлення - рішення від 12.09.2011 № 0008862301/2918 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 511646 грн. (в тому числі за основним платежем -412 766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98880,50 грн.); податкового повідомлення - рішення від 12.09.2011 № 0008872301/2919 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 338599 грн. (в тому числі за основним платежем -272242 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -66357 грн.); податкового повідомлення - рішення від 12.09.2011 № 0034111702/2897 яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 115412,70 грн. (в тому числі за основним платежем -98494,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -16925,05 грн.), діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, перевіркою (стор. 9 Акту перевірки) повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008 по 30.06.2011 встановлено їх завищення на загальну суму 1402028,26 грн.
Підставою для такого висновку стало дослідження відповідачем у перевіряємому періоді господарських відносин позивача з Приватним підприємством "Андора" (код ЄДРПОУ 25154632); Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 32860594); Приватним підприємством "Анта" (код ЄДРПОУ 30941063); Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест оіл" (код ЄДРПОУ 25169042); Приватним підприємством "Поліцентрсервіс" (код ЄДРПОУ 35939462).
Колегія суддів зазначає, що Порядок обчислення і сплати податку на прибуток (на момент виникнення спірних правовідносин) врегульований Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Пункт 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.
Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належить до складу валових витрат будь - які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно із підпунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин - 1-2 квартал 2011 року), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
А підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 цього ж Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-ХІУ, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частиною 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинний документ, в розумінні статті 1 вказаного Закону, це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Стаття ж 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює жодних вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б необхідні для включення до складу валових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Андора" (перевізник) та ТОВ "Нерудубдматеріали" (замовник) 23.04.2008 укладено договір №1-23-04/18 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, предметом якого стало те, що на умовах і в строк дії даного Договору Перевізник зобов'язується по завданню Замовника прийняти на себе зобов'язання по перевезенню гранітно-кам'яних і сипучих матеріалів (вантаж), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити здійснену перевезення (пункт 1.1. Договору). Перевезення здійснюються автомобільним транспортом (пункт 2.1. Договору), вартість перевезення вантажу визначається додатковими угодами (пункт 3.2. Договору). При необхідності Замовник організовує заправку механізмів і пред'являє Перевізнику рахунок за дизпаливо згідно заправних відомостей, або здійснює передоплату на дизпаливо, для виконання заявлених об'ємів перевезення (пункту 4.1. Договору).
Згідно додаткової угоди від 23.04.2008 до договору № 1-23-04/18 від 23.04.2008 вартість перевезення згідно умов договору складає 0,66 грн. за тонну/кілометр (в т.ч. ПДВ 20% 0,11 грн.).
Також, між ПП "Андора" (перевізник) та ТОВ "Нерудубдматеріали" (замовник) 05.01.2009 укладено договір №05-01-09/1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, предметом якого стало те, що на умовах і в строк дії даного Договору Перевізник зобов'язується по завданню Замовника прийняти на себе зобов'язання по перевезенню будівельних сипучих матеріалів (вантаж), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити здійснене перевезення (пункт 1.1. Договору). Перевезення здійснюються автомобільним транспортом (пункт 2.1. Договору), вартість перевезення вантажу визначається додатковими угодами (пункт 3.2. Договору). При необхідності Замовник організовує заправку механізмів і пред'являє Перевізнику рахунок за дизпаливо згідно заправних відомостей, або здійснює передоплату на дизпаливо, для виконання заявлених об'ємів перевезення (пункту 4.1. Договору).
Згідно додаткової угоди від 05.01.2009 до договору № 05-01-08/1 від 05.01.2009 вартість перевезення згідно умов договору складає 0,84 грн. за тонну/кілометр (в т.ч. ПДВ 20% 0,14 грн.).
Крім того, 02.03.2009 між ПП "Андора" (виконавець) та ТОВ "Нерудубдматеріали" (замовник) укладено договір №02-03-09 про надання послуг навантажувача, предметом якого стало те, що на умовах і в строк дії даного Договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника прийняти на себе зобов'язання по навантаженню, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити здійснене навантаження (пункт 1.1. Договору). Навантаження здійснюється навантажувачем L - 30 (пункт 2.1. Договору), вартість перевезення вантажу визначається додатковими угодами (пункт 3.2. Договору). Заправка здійснюється за рахунок Замовника (пункт 4.1. Договору).
Згідно додаткової угоди від 02.03.2009 до договору № 05-01-08/1 від 05.01.2009 вартість перевезення згідно умов договору складає 136,36 грн. за час (в т.ч. ПДВ 20% 22,73 грн.).
Крім того, 28.03.2011 між ПП "Андора" (виконавець) та ТОВ "Нерудубдматеріали" (замовник) укладено договір №28-03-2011 про надання послуг навантажувача, предметом якого стало те, що на умовах і в строк дії даного Договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника прийняти на себе зобов'язання по навантаженню, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити здійснене навантаження (пункт 1.1. Договору). Навантаження здійснюється навантажувачем L -30 (пункт 2.1. Договору), вартість перевезення вантажу визначається додатковими угодами (пункт 3.2. Договору). Заправка здійснюється за рахунок Замовника (пункт 4.1. Договору).
Згідно додаткової угоди від 28.03.2011 до договору № 28-03-11 від 28.03.2011 вартість перевезення згідно умов договору складає 186,00 грн. за час (в т.ч. ПДВ 20% 37,20 грн.).
На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ПП "Андора" транспортні послуги, навантажувальні роботи, дизпаливо, а також товар (сітку рифлену), що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, прибутковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями (копії яких наявні в матеріалах справи).
ПП "Андора" надало послуги автонавантажувача LА933 для відвантаження готової продукції в кількості 1538,667 год. на суму 216 418,22 грн. (ПДВ 20% - 30069 грн.), автомобільні засоби КрАЗ 077-37, ДАФ 78-63, КрАЗ 077-36, КрАЗ 077-34, ДАФ 76-63 для перевезення готової продукції з заводу до товарного подвір'я 173076 т/км. на суму 157679,69 грн. (ПДВ 20% - 26279,95 грн.) та забезпечило паливно-мастильними матеріалами у кількості 24339,031 л. на суму 154 757,81 грн. (ПДВ 20% - 25 792,97 грн.). Водночас, ПП "Андора" придбало у ТОВ "Нерудбудматеріали" щебеневу продукцію на загальну вартість 855 736,70 грн. (ПДВ 20% - 142 622,78грн). Оплачено ними за продукцію 424 419,65 грн. (ПДВ 20% - 70 736,61 грн.). Між підприємствами було проведено взаєморозрахунок на суму 431 317,05 грн. Податкового кредиту було задекларовано в сумі 81306,82 грн., а податкового зобов'язання -141805,73 грн. В підтвердження чого надано документи первинного обліку.
За висновками перевіряючих товарно-транспортні накладні на перевезення товарів (ТМЦ) оформлені згідно чинного законодавства, інших порушень в оформленні первинних документів перевіркою не виявлено.
Що стосується контрагента позивача по досліджуваній господарській операції колегія суддів враховує, що згідно довідки серії АЄ №931412 із Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб станом на 11.11.2011, ПП "Андора" в тому числі і на момент вчинення правочинів мало статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи не вчинялися.
Крім того, згідно із даними Єдиного державного реєстру ПП "Андора" здійснює такі види діяльності як: будівництво будівель (45.21.1); організація перевезення вантажів (63.40.0); будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (45.23.0) інші види потової торгівлі (51.90.0), які не суперечать вчиненим з позивачем правочинам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на встановлення актом перевірки ПП "Андора" від 14.12.2010 №6912/23-209/25154632 нікчемність угод є неправомірними, оскільки основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом або рішенням суду, а не актом податкової перевірки. До того ж у вказаному акті перевірки господарські операції між позивачем та ПП "Андора" не досліджувалися та порушення не встановлювалося, а отже, ТОВ "Нерудбудматеріали" правомірно сформовано валові витрати в перевіряємий період на підставі вказаних вище документів на суму 428142,52 грн.
Крім того, як слідує із матеріалів справи позивачем включено до складу валових витрат суму 421492,45 грн., сплачену по господарській операції із ТОВ "Будінвестсервіс".
Так, 12.08.2009 між ТОВ "Будінвестсервіс" (продавець) та ТОВ "Нерудбудматеріали" (покупець) укладено договір № 1208 поставки товару, предметом якого стало те, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, надалі "Товар", відповідно до умов Договору (пункт 1.1. Договору) Асортимент, кількість (об'єм) товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та момент відвантаження узгоджуються сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті, або при необхідності шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.1 Договору).
Також, 12.09.2009 між ТОВ "Будінвестсервіс" (виконавець) та ТОВ "Нерудбудматеріали" (замовник) укладено договір № 1208-Т на перевезення вантажу предметом якого стало те, що Виконавець зобов'язується доставляти автомобілями ввірені йому товари, (в подальшому Вантаж), в пункти призначення, вказані у подорожніх листах. Замовник зобов'язується сплачувати своєчасно та в повному обсязі плату за отримані послуги (розділ 1 Договору). Заправка автомобіля і його технічне обслуговування здійснюється за рахунок Виконавця. Замовник бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а також документальне оформлення вантажу, а саме: товарно-транспортної накладної; паспорта на вантаж який перевозиться (розділ 3 Договору).
01.09.2009 між вказаними підприємствами укладено договір №0109 поставки нафтопродуктів, предметом якого відповідно до пункту 1.1. стало те, що Продавець (ТОВ "Будінвестсервіс") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Нерудбудматеріали"), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти, надалі -"Товар" відповідно до умов Договору.
На виконання досягнутої домовленості, позивачем отримано від ТОВ "Будінвестсервіс" транспортні послуги, дизпаливо, а також товар (запчастини, щебінь), що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами здачі-приймання, накладними на внутрішнє переміщення; списання ТМЦ у виробництво; товарно- транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, оборотно- сальдовими відомостями (копії яких наявні в матеріалах справи).
Оплата за надані послуги та отримані товари ТОВ "Будінвестсервіс" проводилась із розрахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та не спростовується відповідачем.
ТОВ "Будінвестсервіс" надано послуги по внутрішньому перевезенню (без виїзду з території підприємства) щебеневої продукції з дробильно-сортувального цеху до складу готової продукції 31 545,13 м.куб, автомобілями КрАЗ В16315АК та КрАЗ ВІ 9450ВС, на загальну суму 244 011,11 грн. (ПДВ 20% - 40 668,52 грн.) та надано запчастин на суму 103 537,00 грн. (ПДВ 20% -17 256,17 грн.), матеріалів -126 003,60 грн. (ПДВ 20% - 21 000,60 грн.). дизпаливо -17 960 л. на загальну вартість 114 112,80 грн. (ПДВ 20% - 19 018,80 грн.). Позивачем перераховано грошові кошти на суму 288 175,00 грн. (ПДВ 20% -48 029,17 грн.). А ТОВ "Будінвестсервіс" придбано у ТОВ "Нерудбудматеріали" щебеневу продукцію на загальну вартість 460421,57 грн. (ПДВ 20% - 76 736,93 грн.) та перераховано за продукцію 190 391,74 грн. (ПДВ 20% - 31731,96 грн). Між підприємствами було проведено взаєморозрахунок на суму 270 029,83 грн. Податкового кредиту було задекларовано у сумі 76943,49 грн., а податкового зобов'язання - 76736,76 грн. В підтвердження чого надано документи первинного обліку.
За висновками перевіряючих товарно-транспортні накладні на перевезення товарів (ТМЦ) оформлені згідно чинного законодавства, інших порушень в оформленні первинних документів перевіркою не виявлено та судом не встановлено.
Що стосується контрагента позивача по досліджуваній господарській операції колегія суддів враховує, що згідно довідки серії АЄ №931505 із Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб станом на 11.11.2011, ТОВ "Будінвестсервіс" в тому числі і на момент вчинення правочинів мало статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи не вчинялися.
Зареєстровані види діяльності ТОВ "Будінвестсервіс", згідно із довідкою із Єдиного державного реєстру підприємств та організації України АБ 3272387, наявної в матеріалах справи, як то інші види оптової торгівлі та діяльність автомобільного вантажного транспорту, що повністю відповідають меті вчинених правочинів між контрагентами.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно акту від 25.05.2011 № 3301/23-209/32860594 планової невиїзної перевірки ТОВ "Будінвестсервіс" станом на 25.05.2011 документи на перевірку не надано, а перевірка проводилась в приміщенні Кременчуцької ОДПІ встановлено, що дане підприємство не знаходиться за фактичною/юридичною адресою, про що складено акт обстеження і юридичної (фактичної) адреси платника від 11.04.2011, водночас згідно статутних документів, декларацій і бази "Контрагенти" встановлено нікчемність угод по взаємовідносинам з ТОВ "Будінвестсервіс" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із вказаної вище довідки із Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб станом на 11.11.2011 відносно ТОВ "Будінвестсервіс", вже 31.05.2011 в реєстр внесено запис ( №1 585 106 011 003055) про підтвердження відомостей про юридичну особу, до того ж на момент виконання господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентом, записи у ЄДР про відсутність ТОВ "Будінвестсервіс" за юридичною адресою не вносились.
Крім того, колегія суддів вказує, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.
Отже, висновки акта перевірки по операціям позивача із контрагентом ТОВ "Будінвестсервіс", які також стали підставою для нарахування податкового зобов'язання, не підкріплені належними доказами, водночас досліджені судом вище первинні документи свідчать про можливість віднесення до складу валових витрат сум по вказаній операції, враховуючі при цьому використання їх в межах господарської діяльності платника.
Також, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Нерудбудматеріали" у перевіряємому періоді здійснювало придбання товарів у Приватного підприємства "Анта" на загальну суму 46250 грн. (без ПДВ).
Так, згідно рахунку - фактури №10209 від 20.10.2009, видаткової накладної № 1029 від 20.10.2009, податкової накладної від 20.10.2009 №10209 - ПП "Анта" продало - а ТОВ "Нерудбудматераліи" здійснило придбання в жовтні 2009 року: броні корпуса 1272.05.203.- 1К в кількості 1 шт. вартістю 46250 грн., ПДВ 9250 грн. всього на суму 55500 грн.
Оплата за придбаний у ПП "Анта" товар проводилась із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку та не спростовується відповідачем.
Транспортування придбаного у ПП "Анта" товару здійснювалося позивачем самовивозом, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної серії 01ББН від 20.10.2009 (копія якої наявна в матеріалах справи).
При цьому слід зазначити, що даний факт встановлено і в ході перевірки, про що зазначено в Акті перевірки (стор. 18 Акту) а саме: товарно-транспортні накладні на перевезення товарів (ТМЦ) оформлені згідно чинного законодавства.
Прибраний у контрагента товар (броня корпуса) позивачем у встановленому порядку оприбутковано, що підтверджується прибутковою накладною (складською) № Н-00000116 від 20.10.2009 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 207 за 01.10.2009 -30.11.2009.
Як встановлено у судовому засіданні суду першої інстанції для забезпечення виробничого процесу підприємство проводить огляд та ремонт дробарки з подальшою заміною запчастин, у ПП "Анта" для даної цілі і було закуплено запчастини.
В підтвердження виростання у господарській діяльності надано акт списання №Н-00000132 від 30.11.2009.
Водночас, податковий орган вказує, що про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами, оскільки за даними декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року Додаток КІ/1 до декларації не подавався, що свідчить про відсутність основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів у ПП "Анта" (висновки Акту перевірки стор. 18.).
Інших правових та фактичних підстав для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання податковою інспекцією не встановлено.
Однак, такі посилання відповідача колегія суддів вважає необгунтованими, оскільки не є підтвердженням нікчемності здійсненого правочину, так як контрагент позивача міг використовувати залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що господарська операція між ПП "Анта" та позивачем відбулася в жовтні 2009 року, а в ході перевірки встановлено неподання Додатка КІ/1 до декларації за 1 квартал 2011 року, що не свідчить про неможливість її вчинення.
До того ж, звертаючи увагу на помилковість міркувань податкового органу, необхідно ще раз акцентувати увагу на те, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, електронних баз даних не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування та фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій.
Також, колегія суддів враховує, що згідно довідки серії АЄ №931501 із Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб станом на 11.11.2011, ПП "Анта" в тому числі і на момент вчинення правочину мало статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи не вчинялися.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарська операція позивача з ПП "Анта" у жовтні 2009 року мала реальний характер, підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем валових витрат в розмірі 46250 грн. ґрунтується на вимогах Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Також судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ "Нерудбудматеріали" здійснювало господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест оіл".
З матеріалів справи вбачається, що між 01.08.2008 між ТОВ "Бест Оіл" (продавець) та ТОВ "Нерудбудматеріали" (покупець) укладено договір № 03/01/08 поставки товару предметом якого стало те, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, надалі "Товар", відповідно до умов Договору (пункт 1.1. Договору). Асортимент, кількість (об'єм) Товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та момент відвантаження узгоджуються сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті, або при необхідності - шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.1. Договору).
На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар (втулки, хомути) на суму 20056,66 грн. (без ПДВ) і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових та видаткових накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, прибуткових накладних.
Крім того, ТОВ "Нерудбудматеріали" у перевіряємому періоді здійснювало придбання послуг з перевезення скальної породи автотранспортом у ТОВ "Бест Оіл" всього на суму 359086,63 грн. (без ПДВ).
При цьому, в матеріалах справи наявні, документи, які свідчать про належне виконання умов правочину: рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з підписами та печатками представників сторін правочину, податкові накладні, подорожні листи вантажного автомобіля на внутрішнє перевезення.
Позивачем обґрунтована доцільність придбання послуг у ТОВ "Бест Оіл" у зв'язку із специфікою роботи підприємства та необхідністю перевезення гірничої маси, перевезення якої здійснювалося ТОВ "Бест Оіл" автомобілями марки "Белаз"№10 та "Белаз"№15 всього в кількості 107 726 м.куб. За надані послуги та продані запчастини у урахування боргу позивачем перераховано контрагенту 967 079,70 грн. ( ПДВ 20% -161179,95 грн.)
Доказів недостовірності або фальшивості представлених документів відповідач до суду не подав, а відтак суд при розгляді і вирішенні справи сприймає указані документи як належні і допустимі докази щодо реальності вчинюваних правочинів між позивачем та ТОВ "Бест Оіл".
Водночас, податковий орган вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Бест оіл" було анульовано 30.08.2010, основний вид діяльності -прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів, кількість працівників станом на 31.12.2010-3 особи (розрахунок комунального податку за 4 кв. 2010 року).
Однак, колегія суддів зазначає, що такі посилання відповідача, спростовуються наявними в справі доказами та встановленими вище обставинами, а саме: у відповідності до спеціального витягу ТОВ "Бест оіл" здійснює такі види діяльності як: прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів /93.01.1./; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами /51.39.0/; оптова торгівля паливом /51.51.0/; інші види оптової торгівлі /51.90.0.; діяльність автомобільного вантажного транспорту /60.24.0/; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами /52.48.9./, які не суперечать вчиненій господарській операції.
Крім того, ТОВ "Бест оіл" має ліцензію (серія АВ № 402364) на надання внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепи строком дії з 12.03.2008 по 11.03.2013, копія якої наявна в матеріалах справи.
При цьому, слід вказати, що за для досягнення ділової мети контрагент позивача міг використовувати орендовані основні засоби, транспортні засоби, обладнання та залучені трудові ресурси тощо.
Вказаний контрагент позивача - ТОВ "Бест оіл" відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, наявної в матеріалах справи, станом на 11.11.2011 в тому числі і на момент вчинення правочинів мав статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи не вчинялися, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 30.08.2010, вже після вчинення правочинів з позивачем.
А подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі валових витрат чи то податкового кредиту.
Як наслідок, матеріали справи спростовують висновки перевірки щодо неможливості фактичного здійснення господарської операції між ТОВ "Нерудбудматеріали" та ТОВ "Бест оіл", а отже позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів та послуг у ТОВ "Бест оіл" в розмірі 379143,29 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та не доведеність встановленого в ході перевірки порушення щодо неправомірності віднесення ТОВ "Нерудбудматеріали" до складу валових витрат вартість послуг, наданих Приватним підприємством "Поліцентрсервіс" на загальну суму 127 000 грн. (без ПДВ) з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2009 між ПП "Поліцентрсервіс" (виконавець) та ТОВ "Нерудбудматеріали" (замовник) укладено договір №116/0/-09 на виконання послуг по перевезенню скальної гірничої маси, предметом якого є те, що в порядку та на умовах, визначених положеннями даного Договору Виконавець бере на себе зобов'язання власними силами із застосуванням автосамоскидів Белаз, виконати послуги по перевезенню скальної породи гірничої маси Замовник на території останнього, а Замовник зобов'язується прийняти результати робіт і сплатити Виконавцю їх вартість (пункт 1.1. Договору).
За результатами виконання договору на виконання послуг між ПП "Поліцентрсервіс" та ТОВ "Нерудбудматеріали" складено та підписано акти ОУ-2894 від 31.08.2009 та № ОУ -3417 від 30.09.2009 здачі -прийняття робіт (надання послуг) по перевезенню скальної гірничої маси автотранспортом всього 38100 куб.м.
31.08.2009 та 30.09.2009 ПП "Поліцентрсервіс" виписано ТОВ "Нерудбудматеріали" податкові накладні за №2894 та №245, відповідно, на загальну суму 152 400 грн в т.ч. ПДВ 25400 грн.
В підтвердження фактичного отримання послуг від ПП Поліцентрсервіс" позивачем долучено до матеріалів справи подорожні листи вантажного автомобіля, згідно із якими автомобілями марки Белаз, здійснювалося внутрішнє перевезення гірничої маси.
Позивач в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції пояснив, що за результатами співпраці з ПП "Поліцентрсервіс" проведено взаєморозрахунок на суму 23 526,98 грн. (ПДВ 20% - 3921.16 грн) та за звітний період було задекларовано податкових зобов'язань на суму 3 921,16 грн., а податкового кредиту -25 400,00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість придбаних позивачем послуг на виконання договору з ПП "Поілценгрсервіс" підлягають включенню до складу валових витрат за відповідний звітний період, з підстав підтвердження їх відповідними розрахунковими документами та іншими документами.
Поряд із цим, за висновками перевірки, інформація про контрагента ПП "Поліцентрсервіс", а саме: до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, анулювання свідоцтва платника ПДВ 01.12.2010, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі, відсутність основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами.
Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі посилання відповідача є такими, що не узгоджуються із фактичними обставинами та наявними доказами, оскільки на момент здійснення господарських правовідносин між ТОВ "Нерудбудматеріали" та ПП "Поліцентрсервіс", останній був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена до реєстру лише 30.11.2010, тобто вже після закінчення господарських відносин між підприємствами.
Крім того, згідно із даними Єдиного державного реєстру ИГІ "Поліцентрсервіс" здійснює такі види діяльності як: будівництво будівель (45.21.1); інші види потової торгівлі (51.90.0), технічне обслуговування та ремонт автомобілів (50.20.0); діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0) які не суперечать вчиненим з позивачем правочинам.
Доводи відповідача про відсутність у ПП "Поліцентрсервіс" необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, колегія суддів до уваги не бере, оскільки зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов договору.
До того ж, контрагент позивача в межах здійснення своєї господарської діяльності з метою виконання договірних зобов'язань мав можливість укладати інші договори, зокрема договори надання транспортних послуг, договори оренди або вчиняти певні дії на бездоговірній основі, що в ході перевірки не досліджувалося.
Таким чином, факт порушення ґрунтується на суб'єктивних припущеннях ревізорів та не підтверджений будь-якими доказами у справі.
З огляду на викладене вище, фактичне отримання позивачем товарів та послуг згідно укладених договорів (письмових та усних) з Приватним підприємством "Андора", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс", Приватним підприємством "Анта", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест оіл", Приватним підприємством "Поліцентрсервіс", підтверджується видатковими накладними, накладними, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, та іншими документами бухгалтерського обліку, копії яких наявні у матеріалах справи.
При цьому слід наголосити, що первинні документи надавались позивачем перевіряючим у ході проведення перевірки, про що свідчать відповідні в відмітки в Акті перевірки (стор. 28,61) та Акт перевірки не містить відміток про відмову посадових осіб ТОВ "Нерудбудматеріали" в наданні документів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що документи (видаткові, податкові накладні, акти, рахунки товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо) щодо операцій між позивачем та ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, з них можливо встановити які саме товари (послуги) придбавалися, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, з'ясувати, яким чином формувалася їх вартість, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарських операцій, до того ж порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Разом з тим, при проведенні перевірки представниками відповідача не взято до уваги та не проаналізовано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.
Доцільність придбання товарів/послуг позивачем обґрунтована тим, що основним видом діяльності ТОВ "Нерудбудматеріали" є видобування гранітів, придатних до виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, підприємство веде діяльність на Мало-Кохнівському родовищі (площа об'єкту 100,9 га), отримавши спеціальний дозвіл на користування надрами №3272 від 30.10.2003 який діє до 30.10.2013. Також, ділянка з гранітним родовищем взята в оренду у Кременчуцької міської Ради згідно угоди №020454800166 від 22.09.2004. Тому, за специфікою діяльності підприємства та відсутністю достатньої кількості автотранспортних засобів, для ведення господарської діяльності, було укладено угоди з підприємствами ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс". Придбані у підприємств паливно-мастильні матеріали були використані у господарській діяльності кар'єру і списані на основні засоби, що працювали на підприємстві: КрАЗ 99-27, тепловоз ТГМ 23Б, бурстанок Атласкопко, навантажувач Хюндай, Краз 99-36. Запчастини та матеріали були використані для ремонту та налагодження дробильно- сортувального цеху.
На підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, даних електронних баз даних не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.
Відповідачем не доведено факту порушення позивачем публічного порядку при укладенні та виконанні договорів з ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс", тому висновки зроблені відповідачем на сторінках 21-24 Акту перевірки щодо нікчемності укладених правочинів суд вважає помилковими.
Колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом чи судовим рішенням, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори позивача з ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів статті 228 Цивільного кодексу України.
Реальність господарських операцій позивача з ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на нікчемність договорів між ТОВ "Нерудбудматеріали"та ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" ґрунтуються на припущеннях та не підкріплені належними доказами, а факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.
Хоча, відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.
Реальність господарських операцій позивача з ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі, а також використанням придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності позивача.
На підставі висланого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів (послуг), від ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" в розмірі 1 402 028,2.6 грн..
Крім того, як слідує із висновків Акту перевірки перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період 01.10.2008 по 31.03.2011 встановлено завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 249 890,60 грн., в тому числі: 2 квартал 2009 року -38402,26 грн., 3 квартал 2009 року -36098,0 0 грн., 4 квартал 2009 року -33932,24 грн., 1 квартал 2010 року -31896,30 грн., 2 квартал 2010 року -29982,53 грн., 3 квартал 2010 року -28183,57 грн., 4 квартал 2010 року -26492,56 грн., 1 квартал 2011 року - 24903,01 грн.
Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання в розмірі 62472,65 грн.
За перевіряємий період підприємство врахувало амортизацію по навантажувачу Hundai HL 770-7, який був проданий ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", код ЄДРПОУ 34480657, індивідуальний податковий номер 344806526557, м. Київ (податкова накладна від 21.04.2009 № 41079). Загальна вартість продажу навантажувача становить 768045,24 грн. в т. ч. ПДВ -128007,54 грн. Згідно акта прийому -передачі б/н від 29.03.2009 право власності на навантажувач перейшло до ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль". ТОВ "Нерудбудматеріали" помилково не вивело із основних засобів 2 групи навантажувач Hundai HL 770-7,станом на 21.04.2009 (момент передачі ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", код ЄДРПОУ 34480657 згідно акту прийому -передачі). Балансова вартість навантажувача станом на 01.04.2009 становить 640037,70 грн.
Аналізом документів, наявних в матеріалах справи , судом з'ясовано, що 10.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Нерудбудматеріали" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L 1200-10/07, предметом якого стало наступне.
Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) (надалі -"Договір купівлі-продажу") зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору) (надалі -"Предмет лізингу"), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток №1 до Договору) (надалі -"Графік"), та не може бути менше одного року (розділ 1).
Вартість Предмета лізингу становить 1 046 520,00 гривень ( в тому числі ПДВ) (пункт 3.1.). Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця (пункт 4.1.).
Додатками до даного договору визначено графік платежів від 10.10.2007 (додаток №1), специфікація (додаток №2), акт приймання передачі предмета лізинга (додаток №3 ) загальну умови фінансового лізингу (додаток № 4).
Так, у відповідності, до специфікації за договором лізингу передається навантажувач за ціною 872 100,00 грн. та ПДВ 174 420,00 грн. (всього 1046520,00 грн).
Згідно із актом прийому -передачі від 16.10.2007 лізингоодержувач (ТОВ "Нерудбудматеріали") прийняв у користування за Договором фінансового лізингу від 10.10.2007 № Г 1200-1007 предмет лізингу навантажувач Hundai HL 770-7.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997, № 723/97-ВР, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно /до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 14 цього ж Закону встановлено, що Лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані. Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюються відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №334/94-ВР), під лізинговою (орендною) операцією розуміють господарську операцію (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Так, пунктом 1.18.2. Закону №334/94-ВР передбачено, що фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) непередання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону №334/94-ВР під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Підпунктом 8.5.2 пункту 8.5 статті 8 Закону №334/94-ВР передбачено, що балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому, лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 вказаного Закону, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фон/дів на початок звітного (податкового) періоду в відповідному розмірі визначеному вказаним пунктом.
Згідно із пунктами 146.1.-146.2.статті 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ (набрав чинності з 01.01.2011) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.
Колегія суддів зазначає, що навантажувач Hundai HL 770-7 ТОВ "Нерудбудматеріали"віднесло до основних засобів 2 групи та здійснювало амортизаційні нарахування у перевіряємий період, а саме: в 2-4 квартал 2009 року в розмірі 108 432,63 грн., 1-4 квартал 2010 року в розмірі 116554, 96 грн. та 1 квартал 2011 року в розмірі -24903,11 грн., всього в розмірі 249890,60 грн.
При цьому, право нарахування амортизаційних відрахувань та їх правильність на вказаний навантажувач податковий орган в Акті перевірки під сумнів не ставив та не спростовував.
Водночас, перевіряючи дійшли висновку, про помилкове нарахування амортизації на навантажувач, оскільки підприємство продало його ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", та згідно акту прийому-передачі від 29.03.2009 право власності на навантажувач перейшло до останнього, тобто не вивело його із складу основних засобів.
Втім із досліджених вище обставин, слідує що відносини між ТОВ "Нерудбудматеріали" та ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", випливають із договору фінансового лізингу.
Згідно із загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 10.10.2007 № Ь 1200-10/07), Лізингоодержувач має право по закінченню строку лізингу та за умови належного виконання своїх зобов'язань за Договором викупити Предмет лізингу на умовах Договору купівлі - продажу (пункт 8.2.3 та 9.1.).
При цьому у відповідності до листа ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" від 27.05.2010 за №1179-05/10, копія кого наявна в матеріалах справи, станом на 27.05.2009 сума загальної заборгованості за договором від 10.10.2007 № L 1200-10/07 склала 0,00 грн., Лізингоодержувачем сплачено 1 521 176,16 грн., з них: разова адміністративна комісія -20 930,40 грн., погашення вартості предмету лізингу -1268150,28 грн., комісія - 232 095,48 грн. У зв'язку зі цим, з 27.05.2010 навантажувач Hundai HL 770-7 є власністю ТОВ "Нерудбудматеріали", а договір фінансового лізингу № L 1200-10/07 від 10.10.2007 припинений внаслідок його належного виконання сторонами.
Крім того, як слідує із акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 31.03.2011, що знаходяться на відповідальному зберіганні на складі Ярмаркова,15, проведеної згідно наказу № 18 від 28.03.2011 директора ТОВ "Нерудбудматеріали", контрольною перевіркою встановлено наявність навантажувача колісного Hundai HL 770-7 інвентаризаційний номер 280, а також позивачем представлено суду первинні документи (накладні на внутрішнє переміщення, подорожні листи вантажного автомобіля) згідно із якими ТОВ "Нерудбудматеріали" в господарській діяльності використовується навантажувач Hundai HL 770-7.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість тверджень податкової перевірки та про наявність у позивача у складі основних фондів навантажувача Hundai HL, щонайменше станом на 1 квартал 2011 року, а відтак і нарахування на нього амортизації не є помилковим.
Згідно із пунктом 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, від 22.12.2010, № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Висновок в Акті перевірки щодо порушення ТОВ "Нерудбудматеріали" підпункту 8.4.4 пункту 8.4. статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", всупереч зазначеним законодавчим вимогам не містить об'єктивних та повних обґрунтувань зафіксованого порушення, не містить посилань на бухгалтерські та інші документи, при цьому додаткових доказів та пояснень в ході судового розгляду справи суду не надано.
Враховуючи, наведене, колегія суддів зазначає, що донарахування відповідачем податку на прибуток за вказане порушення та відповідно нарахованих штрафних санкцій, є необгрунтованим.
За таких умов, факти вказані в акті перевірки про порушення ТОВ "Нерудбудматеріали" підпункту 8.4.4. пункту 8.4. статгі 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в податковому обліку по рядку амортизаційні відрахування на загальну суму 249 890,60 грн. у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на суму 62 472,65 грн. та підпункту 5.2.1., пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 1 402 028,26 грн. зв'язку зі чим занижено податок на прибуток на суму 350 469,72 грн., слід вважати недоведеними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 12.09.2011 №0008862301/2918, яким ТОВ "Нерудбудматеріали" збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 511646,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 412766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -98880,50 грн.), прийнято відповідачем необгрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.
Крім того, за висновками Акту перевірки підприємством при нарахуванні податку на додану вартість, допущене порушення вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2., підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статгі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку із чим завищено податковий кредит, зокрема, на суму 280 405,69 грн., яке обґрунтовується відповідачем аналогічно з обґрунтуванням, щодо податку на прибуток та даними бухгалтерського обліку, за тими ж самими операціями із придбання товарів/послуг у:
ПП "Андора" (податковий кредит на суму 85628,53 грн. в тому числі: за жовтень 2008 року 9541,28 грн., за листопад 2008 року -у розмірі 4099,20 грн., за грудень 2008 року - у розмірі 4259,36 грн., за січень 2009 року -у розмірі 3995,04 грн., за лютий 2009 року -у розмірі 1780,80 грн., за березень 2009 року -у розмірі 2537,60 грн., за квітень 2009 року -у розмірі 4415,92 грн., за травень 2009 року -у розмірі 5272,50 грн., за червень 2009 року -у розмірі 9000,06 грн., за липень 2009 року -у розмірі 7359,65 грн., за серпень 2009 року -у розмірі 10886,34 грн., за вересень 2009 року -у розмірі 8917,26 грн., за грудень 2009 року -у розмірі 2251,50 грн., за лютий 2010 року -у розмірі 2200,00 грн. за березень 2010 року -у розмірі 4396,69 грн., за квітень 2010 року -у сумі 3082,00 грн., за травень 2011 року -у сумі 1633,33 грн.);
ТОВ "Будінвестсервіс" (податковий кредит на суму 84298,48 грн. в тому числі: за серпень 2009 року -у розмірі 10018,71 грн., за вересень 2009 року -у розмірі 19657,19 грн., за жовтень 2009 року -у розмірі 9304,17 грн., за листопад 2009 року -у розмірі 15029,63 грн., за грудень 2009 року -у розмірі 19169,38 грн., за червень 2010 року -у розмірі 3854,40 грн., за березень 2011 року -у розмірі 7355,00 грн);
ПП "Анта" (податковий кредит на суму ПДВ - 9250 грн., в тому числі: за жовтень 2009 року на суму 9250 грн.);
ТОВ "Бест оіл" (податковий кредит на суму ПДВ -75828,68 грн. в тому числі: за жовтень 2008 року на суму 30958,01 грн.; за листопад 2008 року на суму 45600,00 грн.; за грудень 2008 року на суму 5093,33 грн.; за січень 2009 року на суму 2920,00 грн.; за лютий 2009 року на суму 2346,67 грн.; за квітень 2009 року на суму 4626,67 грн.; за травень 2009 року на суму 9640,00 грн.; за червень 2009 року на суму 3777,33 грн.; за липень 2009 року на суму 11906,67 грн.);
ПП "Поліцентрсервіс" (податковий кредит на суму ГІДВ -25400 грн. в тому числі -за серпень 2009 року на суму 13880,00 грн., за вересень 2009 року на суму 11520,00 грн.).
Втім, зважаючи на встановлені вище обставини (реальності господарських операцій із придбання товарів/послуг у ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс") колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача є такими, що не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ, які регулювали спірні правовідносини у відповідні звітні періоди.
Так, згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Нерудбудматеріали" до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ, віднесено суми податку на підставі виписаних ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс", податкових накладних, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.
При цьому, перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлювався факт відсутності спірних податкових накладних; будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних ані перевіркою, ані в ході судового розгляду справи не встановлено.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.
Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", будь- якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; ПП "Андора", ТОВ "Будінвестсервіс", ПП "Анта", ТОВ "Бест оіл", ПП "Поліцентрсервіс" знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Обставини сплати контрагентами ТОВ "Нерудбудматеріали" податку на додану вартість до бюджету та обставини формування ними податкового кредиту не є, відповідно до вимог законодавства, підставою для зменшення сум податкового кредиту з податку на додану вартість сумлінному платнику податків, а можуть зволікати негативні наслідки виключно для таких осіб - постачальників.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що висновок відповідача про неправомірне віднесення суми ПДВ до податкового кредиту декларацій з ПДВ в розмірі 280 405,69 грн. (85628,53 грн.(ПП "Андора") + 84298,48 грн. (ТОВ "Будінвестсервіс") + 9250 грн. (ПП "Анта") + 75828,68 грн. (ТОВ "Бест оіл") + 25400 грн. (ТОВ Поліцентрсервіс") є помилковим та спростовується матеріалами справи.
Крім того, при дослідженні правильності формування податкового кредиту перевіркою встановлено, що ТОВ "Нерудбудматеріали" мало взаємовідносини з ПП "Славутич-Сігма Н" (код за ЄДРПОУ 33286827), при цьому в ході перевірки виявлені розбіжності в червні 2009 року між задекларованим податковим кредитом ТОВ "Нерудбудматеріали" та податковими зобов'язаннями ПП "Славутич-Сігма Н" на суму 1140,00 грн., оскільки останнім зобов'язання задекларовано не було.
Перевіряючи правильність висновків відповідача в акті перевірки, колегія суддів враховує, що у пункті 1.3 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закону № 168/97- ВР) платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з підпунктом 10.2 статті 10 Закону №168/97-ВР, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" підпункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Судом встановлено, що передумовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в червні 2009 року в розмірі 1140 грн., стала господарська операція позивача із ТОВ "Славутич-Сігма Н" за договором підряду № 5261 від 26.05.2009 по ремонту металевого детектора "Барьер-303"всього на суму 5700 грн. в тому числі ПДВ -1140,00 грн.
В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача з ТОВ "Славутич-Сігма Н".
Крім того, Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між постачальником позивача: ТОВ "Славутич-Сігма Н", не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Нерудбудматеріали" сформований податковий кредит, не доведено про відсутність робіт/послуг чи відсутність об'єктивних можливостей поставки робіт/послуг постачальником на користь позивача.
Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2009 року суми податку на додану вартість здійснено ТОВ " Нерудбудматеріали" на підставі виписаної податкової накладної №6021 від 02.06.2009, що не заперечується сторонами. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено.
Згідно довідки із Єдиного державного реєстру , серії АЄ №931504 наявної в матеріалах справи, ТОВ "Славутич-Сігма Н" на момент виконання господарських зобов'язань з позивачем (червень 2009 року) мало статус юридичної особи, а державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 19.03.2010.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-ІУ, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно із приписами статті 91 цього ж Кодексу цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у ТОВ "Славутич-Сігма Н" на час здійснення господарських операцій із позивачем був увесь обсяг наданої йому Законом правосуб'єктності, а найголовніше ТОВ "Славутич-Сігма Н" на момент виписування податкової накладної -02.06.2009 було платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовувалося.
Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам, оскільки податкове зобов'язання (обов'язок сплати до бюджету) виникає саме у продавця товарів (послуг) з одночасним виникненням права на податковий кредит у покупця товарів (послуг) з можливістю подальшого відшкодування із бюджету.
Позивач несе відповідальність лише за правильність ведення обліку на власному підприємстві і не має жодного відношення до контролю над іншими платниками податків, оскільки у останнього відсутні на це передбачені діючим законодавством повноваження.
Крім того, колегія суддів вказує, що відповідно до вимог підпункту 8.2. пункту 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за №172/2612 (із змінами та доповненнями), (чинного до 14.01.2011), при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за формою №8-ОПП (тобто заяви про зняття з обліку), а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків, провадження справи в суді (звернення до суду, порушення судом справи, прийняття рішення) щодо скасування державної реєстрації, припинення, визнання недійсними або такими, що суперечить законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників податків і відповідні підрозділи здійснюють перевірку.
Підпунктом 8.3. пункту 8 вказаного Порядку встановлено, що після проведення перевірки платника податків, у разі встановлення відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку.
Відтак, згідно вимог вказаних норм, державній реєстрації припинення 19.03.2010 ТОВ "Славутич-Сігма Н", передувало зняття з обліку контрагента позивача, а отже свідчить і про відсутність заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, оскільки наявність заборгованості перед бюджетом унеможливлювала б їх зняття його з податкового обліку податковими органами відповідно до вимог означеного Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Кременчуцька ОДПІ неправомірно зменшила ТОВ "Нерудбудматеріали" податковий кредит у загальному розмірі 1140 грн., оскільки позивач свій обов'язок сплатити ПДВ у складі вартості придбаного товару виконав у повному обсязі.
Крім того, як слідує із висновків Акту перевірки та заперечень відповідача, у перевєріяємий період ТОВ "Нерудбудматеріали" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1833,34 грн.
При цьому, перевіркою встановлено, що в березні 2011 року ТОВ "Нерудбудматеріали" мало взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр -2010"(код 36864351, іпн. 368643516012). Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних встановлено, що позивачем отримано від вказаного контрагента податкові накладні: №2 від 30.03.2011 на суму 499,31 грн. в тому числі ГІДВ -83,22 грн. та № 3 від 30.03.2011 на суму 10500,69 грн. в тому числі ПДВ -1750,11 грн., а також № 8 від 30.03.2011 на суму 499,31 грн. в тому числі ПДВ -83,22 грн. та № 9 від 30.03.2011 на суму 10500,69 грн. в тому числі ПДВ -1750,11 грн..
До податкового кредиту декларації із ПДВ включено суми податку на додану вартість в розмірі 3666,66 грн. Втім, виникла розбіжність між податковим зобов'язанням ТОВ "Алюр- 2010" та податковим кредитом ТОВ "Нерудбудматеріали" в результаті того, що ТОВ "Нерудбудматеріали" задекларувало суму податкового кредиту в розмірі 1833,34 грн. двічі.
Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Нерудбудматеріали" за березень 2011 року, податковими накладними та декларацією з ПДВ за березень 2011 року додатком №5.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що така розбіжність дійсно існує, оскільки в бухгалтерії знаходились два комплекти оригіналів податкових накладних а тому суми ПДВ в них зазначені були помилково двічі включені до складу податкового кредиту декларації із ПДВ за березень 2011 року.
Згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Тобто, позивачем цій частині визнано факт допущення ним порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", та як наслідок визначення відповідачем суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 1833,34 грн. є обґрунтованим.
Згідно із частиною 7 підрозділу 10 Прикінцевих положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення -рішення № 008872301/2919 від 12.09.2011 в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 1833,34 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. є правомірним.
В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 008872301/2919 від 12.09.2011 р. (по господарським операціям ПП «Андора», ТОВ «Будінвестсервіс», ПП «Анта», ТОВ «Бест оіл», ПП «Поліцентрсервіс», ТОВ «Славутич-Сігма Н») не ґрунтуються на правових, а тому підлягає скасуванню.
Окрім вказаного, податковим органом за період, що перевірявся ТОВ "Нерудбудматеріали" донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі на загальну суму 115412,70 грн. (в тому числі за основним платежем -98494,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -16925,05 грн.).
Так, податковою перевіркою повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ "Нерудбудматеріали" за період з 01.10.2008 по 31.07.2011 встановлено порушення підпункту "а"19.2. статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 98494,65 грн. в тому числі по роках: 2010 рік на суму - 61792,20 грн. 01.01.2011 - 31.07.2011 на суму -36702,45 грн.
Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання.
ТОВ "Нерудбудматеріали" в IV кварталі 2008 року використовувало працю 122 найманих працівників, які працювали повний робочий день, при цьому валовий дохід підприємства за цей період склав 2310,525 тис. грн. Середньомісячна заробітна плата на одного найманого працівника складала 680,00 грн.
В 2009 році підприємство використовувало працю 96 найманих працівників, які працювали повний робочий день. Валовий дохід за 2010 рік склав 9417,070 тис. грн. Середньомісячна заробітна плата на одного найманого працівника склала 880,00 грн.
В 2010 році підприємство використовувало працю 52 найманих працівників, які згідно виданих наказів №73 від 30.11.2009, №7 від 01.02.2010, №10/1 від 01.05.2010, №12/1 від 12.07.2010, №16/6 від 20.08.2010, №26 від 22.11.2010 на скорочення робочого часу у зв'язку з виробничою необхідністю. Валовий дохід за 2010 рік склав 5069,839 тис. грн. Середньомісячна заробітна плата на одного найманого працівника склала 230,00 грн.
В період з 01.01.2011 по 31.07.2011 підприємство використовувало працю 41 найманого працівника, які працювали неповний робочий день згідно наказу №26 від 22.11.2010 на скорочення робочого часу у зв'язку з виробничою необхідністю. Валовий дохід за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 склав 4186,6 тис. грн. при цьому середньомісячна заробітна плата на одного найманого працівника склала 100 грн.
У вказаному податковий орган вбачає порушення підпункту "а" 19.2. статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, оскільки на протязі всього перевіряємого періоду підприємство здійснювало видобуток каміння, з незначними змінами показників видобутку, тому виходячи з аналізу доходів підприємства по рокам та кількості найманих працівників у порівнянні 2008 та 2009 років з 2010 та 2011 роками очевидно, що підприємство працювало зі значними показниками чого можна досягти тільки використовуючи працю найманих працівників в повній мірі. Отже в 2010 році на підприємстві працювало 52 найманих працівника які працювали повний робочий день та отримували заробітну плату не 230 грн. на місяць а не менше мінімальної. В період з 01.01.2011 по 31.07.2011 працював 41 найманий працівник та отримував заробітну плату не 100,00 грн. на місяць а не нижчу за мінімальну.
Оцінюючи обґрунтованість такого висновку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-ІУ (чинного до 01.01.2011), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Згідно із положеннями статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ (набрав чинності з 01.01.2011), оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", об'єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний оподатковуваний дохід.
У відповідності до пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Пунктом 164.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Із змісту табелів обліку робочого часу, наказів, штатних розкладів, розрахункових відомостей (копії яких наявні в матеріалах справи) за 2010-2011 рік, слідує, що оплата праці найманим працівникам, які працювали у ТОВ "Нерудбудматеріали" розрахована за кількість відпрацьованих годин від встановленої мінімальної заробітної плати.
Зі змісту податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданих позивачем до Кременчуцької ОДПІ вбачається, що ТОВ "Нерудбудматеріали" вираховувало податок з доходів фізичних осіб із фактично нарахованої та виплаченої заробітної плати найманим працівникам відповідно до погодинної оплати праці.
При цьому, перевіркою та в судовому засіданні невідповідності даних вказаних документів і нарахованих сум по податку з доходів найманих працівників не встановлено.
Пунктом 5.2. розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, від 22.12.2010, № 98 встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Колегія суддів зазначає, що висновок Акту перевірки про порушення позивачем вимог законодавства при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб ґрунтується лише на припущеннях перевіряючих, при цьому ними не досліджено жодних первинних та бухгалтерських документів, на підставі яких зроблений висновок про факти таких порушень.
В статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено завдання органів державної податкової служби, а саме здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Таким чином, відповідач не вправі констатувати наявність чи відсутність порушень законодавства про працю.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган безпідставно визначив податкові зобов'язання позивачу, як податковому агенту. Безпідставність визначення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року по справі № 2а-1670/7889/11 в частині задоволених позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2011р. по справі № 2а-1670/7889/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2012 |
Оприлюднено | 10.05.2012 |
Номер документу | 23850001 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні