Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-13877/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-13877/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Верман А.М. Верман А. Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УСМ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-13877/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УСМ"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УСМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001851520 від 03 жовтня 2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення -рішення, прийняте на підставі Акту перевірки №1667/15-210 від 19.09.2011 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ТОВ «УСМ» не допускало порушень вимог чинного податкового законодавства, а висновки Акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Вказує на те, що при заповненні податкової декларації з ПДВ позивачем до складу податкового кредиту правомірно включено суму ПДВ по податковій накладній №11 від 31.05.2011 року на суму 37124,47 по контрагенту ТОВ «Укртрейдпрокат» (код ЄДРПОУ 37094560). Також посилається на ті обставини, що оскільки податкові накладні виписані ТОВ «Укртрейдпрокат» містять в собі усі обов'язкові реквізити, передбачені Податковим кодексом України, тому ТОВ «УСМ» мало право включити суму ПДВ у розмірі 37124,47 грн. до складу податкового кредиту червні 2011 р.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що позивач допустив порушення вимог п. 201.8, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України), п.18 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25..01.2011 року №41, оскільки при заповнення податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній №11 від 31.05.2011 року на суму 37124,47 по контрагенту ТОВ «Укртрейдпрокат», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 11.05.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УСМ".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст.19 Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 06.03.2012 року представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання 10.04.2012 року сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова провело камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «УСМ» у податковій звітності з податку на додану вартість.

В ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «УСМ» п.201.8 ст. 201 ПК України, а саме: неправомірне включення до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній у червні 2011 року, отриманої від ТОВ «Укртрейдпрокат», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 11.05.2011 року на загальну суму ПДВ 37124,47 грн.

За результатами перевірки складено акт №1667/15-210 від 19.09.2011 року (а.с. 11-13).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 03.10.2011р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001851520 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за червень 2011 року у розмірі 46405,59 грн., з яких за основним платежем 37124,47 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 9281,12 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не було дотримано вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, оскільки включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній у червні 2011 року, отримані від ТОВ «Укртрейдпрокат», свідоцтво платника якого було анульовано 11.05.2011 року на загальну суму 37124,47 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укртрейдпрокат» (Продавець) та ТОВ «УСМ» (Покупець) укладено договір № 21-05/11 від 31.05.2011 р. про поставку продукції, номенклатура і обсяг якої зазначені в специфікації, додатках до даного договору (а.с. 29)

Також судом з'ясовано, що ТОВ «Укртрейдпрокат» у травні 2011 р. виписано податкову накладну №11 на загальну суму 222746,84 грн., у т. ч. ПДВ -37124,47 грн. (а.с.31)

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як свідчить витяг з реєстру платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача -ТОВ «Укртрейдпрокат» було анульовано 11.05.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки податкова накладна №11 видана ТОВ «Укртрейдпрокат» містить недостовірні дані щодо підприємства контрагента, а саме: номер свідоцтва платника податку на додану вартість, яке на час складення податкової накладної анульовано, то даний факт, спричиняє втрату накладною юридичного статусу первинного документу.

Відповідно до п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу, п.18 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 №233/2037, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Колегія суддів зазначає, що підприємство ТОВ «Укртрейдпрокат» не мало право надавати податкову накладну №11 на загальну суму 222746,84 грн., у т. ч. ПДВ -37124,47 грн., оскільки вже не мало свідоцтва платника ПДВ, а отже не було платником вищезгаданого податку.

Аналіз змісту вказаної податкової накладної вказує на те, що вона не містять усіх обов'язкових реквізитів передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України), зокрема, номеру діючого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість продавця -ТОВ «Укртрейдпрокат»

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна виписана ТОВ «Укртрейдпрокат», на підставі якої ТОВ «УСМ» сформовано податковий кредит червня 2011 р., у сумі 37124,47,04 грн. не містить усіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому не може бути підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а отже, ТОВ «УСМ» не мало достатніх і передбачених ПК України підстав для віднесення сум ПДВ сплачених на користь ТОВ «Укртрейдпрокат» до складу податкового кредиту у червні 2011 р. у розмірі 37124,47 грн.

Згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за червень 2011р. (вх. № 57549 від 15.07.2011р.) розмір податку на додану вартість є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з ПДВ до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковій накладній №11 від 31.05.2011 року на суму -37124,47 грн. по контрагенту ТОВ «Укртрейдпрокат», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 11.05.2011 року.

Як вже відмічалось вище право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було дотримано вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, оскільки включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній у червні 2011 року, отримані від ТОВ «Укртрейдпрокат», свідоцтво платника якого було анульовано 11.05.2011 року на загальну суму 37124,47 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивачем не надано жодних доказів дотримання вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «УСМ» про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001851520 від 03 жовтня 2011 року є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-2а-13877/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСМ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-13877/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2012 р.