Постанова

від 12.04.2012 по справі 2а-3995/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-3995/10/0770

Рядок статзвітності № 2.30

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача -Шкорки Ігора Михайловича;

представника відповідача -не з'явився;

представників третіх осіб -не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Шефт Ір»до Фінансового управління Іршавської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області, Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області та Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 12 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 квітня 2012 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Шефт Ір»з позовною заявою до Фінансового управління Іршавської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області, якою просило визнати протиправною відмову Фінансового управління Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області від 28 квітня 2010 року № 143 щодо погодження подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року № 270 щодо повернення помилково сплачених коштів Приватним підприємством «Шефт Ір»згідно платіжних доручень від 25 грудня 2008 року № 01 та № 02, а також зобов'язати Фінансове управління Іршавської районної державної адміністрації погодити подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року № 270 щодо повернення помилково сплачених коштів Приватним підприємством «Шефт Ір»згідно платіжних доручень від 25 грудня 2008 року № 01 та № 02.

Ухвалою від 25 січня 2012 року, що занесена до журналу судового засідання, клопотання представника позивача було задоволено -залучено до участі у справі в якості третіх осіб Іршавську районну державну адміністрацію Закарпатської області та Іршавську районну раду Закарпатської області (а.с.а.с. 74, 86).

Позовні вимоги мотивовані наступним. 25 грудня 2008 року приватним підприємством «Шефт Ір»(далі по тексту позивач) помилково сплачено кошти у розмірі 157500 грн. відповідно до платіжних доручень за №№ 01 та 02. Призначення платежу відповідно до цих платіжних доручень було надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Однак позивачем ніякі земельні ділянки не придбавалися. У квітня 2010 року позивач із заявою звернувся до Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області щодо повернення помилково сплачених коштів на загальну суму 157500 грн.. 26 квітня 2010 року Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області внесло подання за № 270 до Управління Державного казначейства в Іршавському районі Закарпатської області про повернення позивачеві помилково сплачених коштів на загальну суму 157500 грн.. Однак таке подання не було погоджено Фінансовим управлінням Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі по тексту відповідач). Позивач звернувся до відповідача щодо погодження подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року за № 270. Однак листом від 28 квітня 2010 року за № 143 відповідач повідомив, що повернення помилково сплачених коштів є нереальним, чим фактично відмовив в погодженні подання про повернення помилково сплачених коштів.

Відповідачем надано суду письмове заперечення проти позову, відповідно до яких позовні вимоги заперечує повністю, зокрема вказав на те, що сплата вказаних коштів не є помилковою, оскільки в платіжному дорученні чітко вказано призначення платежу, а саме авансовий платіж за викуп земельної ділянки згідно договору б/н від 25 грудня 2008 року. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведенні у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача та представники третіх осіб в судові засідання неодноразово не з'являлися.

Відповідно до статті 128 частини 4 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Про дату, час та місце судового розгляду відповідач та треті особи були повідомлені належним чином (а.с.а.с. 51, 61, 69, 75, 82, 84, 91, 93, 101, 103, 113-121).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що Приватне підприємство «Шефт Ір»було зареєстроване 23 серпня 2007 року Іршавською районною державною адміністрацією Закарпатської області, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 849096 (а.с. 11).

Відповідно до платіжних доручень за №№ 01 та 02 позивачем 25 грудня 2008 року було сплачено місцевому бюджету Іршавського району 157500 грн. як авансовий платіж за викуп земельної ділянки згідно договору б/н від 25 грудня 2008 року (а.с. 15).

Відповідно до пункту 7 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року за № 226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (в редакції на час виникнення спірних відносин) -за платежами, що належать місцевим бюджетам, подання органів мають бути погоджені з відповідними місцевими фінансовими органами.

26 квітня 2010 року Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області звернулося до начальника Управління державного казначейства в Іршавському районі Закарпатської області з поданням за № 270 (а.с. 14), яким повідомлялося, що кошти в сумі 157500 грн., що сплачені відповідно до платіжних доручень за №№ 01 та 02 позивачем 25 грудня 2008 року, та які надійшли на розрахунковий рахунок 33110327700104, МФО 33010101 «надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення»підлягають поверненню, на розрахунковий рахунок 2600101600080, МФО 321983, код 35160903, що відкритий в ПАТ КБ «Правекс-банк», одержувач -приватне підприємство «Шефт Ір».

Однак дане подання не було погоджене Фінансовим управлінням Іршавської районної державної адміністрації.

У зв'язку з цим позивач 27 квітня 2010 року звернувся до відповідача з листом № 2 щодо погодження подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року № 270 (а.с. 13, 54).

28 квітня 2010 року відповідач у відповідь на вищевказане звернення надав позивачеві листа за № 143, яким вказав наступне: «… використання коштів бюджету розвитку у рішенні сесії районної ради затверджується пооб'єктно. Оскільки сплачені Вами кошти надійшли до районного бюджету розвитку у грудні 2008 року та згідно до рішення сесії районної ради від 14 січня 2008 року № 244 «Про районний бюджет на 2008 рік»їх використано в цьому ж бюджетному періоді, тому вирішення піднятого Вами питання щодо повернення коштів у загальній сумі 157500 грн. є не реальним до виконання»(а.с. 13, 54).

Вказаним листом відповідач фактично відмовив позивачеві в погодженні подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області щодо повернення коштів, що були сплачені позивачем 25 грудня 2008 року відповідно до платіжних доручень за №№ 01 та 02 позивачем, та які були зараховані до місцевого бюджету.

Представником третьої особи на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду було направлено письмове пояснення (а.с.а.с. 64, 95), відповідно до якого останній пояснив наступне. У квітні 2010 року приватне підприємство «Шефт Ір»звернулося із заявою до Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області щодо повернення їм помилково сплачених коштів на загальну суму 157500 грн., які надійшли до місцевого бюджету Іршавського району на розрахунковий рахунок 33110327700104, МФО 812016 код 22107980, за кодом призначення платежу 33010101 «надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення». Однак за ПП «Шефт Ір»жодної земельної ділянки несільськогосподарського призначення не зареєстровано і викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення не проводило. Станом на 13 лютого 2012 року та на квітень 2010 року за ПП «Шефт Ір»не було зареєстровано договору купівлі-продажу або оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території Іршавського району. У зв'язку з цим 26 квітня 2010 року Управлінням Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області було внесено подання № 270 щодо повернення ПП «Шефт Ір»помилково сплачених коштів у розмірі 157500 грн.. Крім того відповідно до статті 134 Земельного кодексу України викуп земельних ділянок несільськогосподарського призначення відбувається виключно після проведення аукціону його переможцем. А тому ПП «Шефт Ір»не може претендувати на такий викуп без проведення аукціону.

Відповідно до листа Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області від 28 лютого 2012 року за № 496/02-27 (а.с. 108) приватним підприємством «Шефт Ір»на території Іршавського району земельні ділянки не викупалися. Вказане підприємство тільки отримало дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди.

Відповідно до статті 134 частини 1 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже під час судового розгляду встановлено, що позивачем земельні ділянки несільськогосподарського призначення не викупалися, а також не надавалися такі в оренду.

Відповідно до статті 2 частини 1 пункту 13 Бюджетного кодексу України, що діяв у спірному періоді, видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Відповідно до статті 78 частини 2 абзацу 2 Бюджетного кодексу України, що діяв у спірному періоді -Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Як було зазначено вище, відповідачем фактично було відмовлено в погодженні подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області щодо повернення кошті позивачеві, які були сплачені останнім 25 грудня 2008 року відповідно до платіжних доручень за №№ 01 та 02, та які були зараховані до місцевого бюджету, а отже, фактично було відмовлено у поверненні таких коштів, оскільки без такого погодження Державне казначейство не вправі здійснити повернення помилково зарахованих коштів до бюджету.

Відповідно до обставин, встановлених судом, позивачем було помилково сплачено 157500 грн. згідно платіжних доручень за №№ 01 та 02 від 25 грудня 2008 року, а отже позивач має право на повернення таких коштів. Відповідач перешкоджає такому поверненню, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 71, 94, 160-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Шефт Ір»до Фінансового управління Іршавської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області, Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області та Іршавської районної ради Закарпатської області -задовольнити.

Визнати протиправною відмову Фінансового управління Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області від 28 квітня 2010 року № 143 щодо погодження подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року № 270 щодо повернення помилково сплачених коштів Приватним підприємством «Шефт Ір»згідно платіжних доручень від 25 грудня 2008 року № 1 та № 2.

Зобов'язати Фінансове управління Іршавської районної державної адміністрації погодити подання Управління Держкомзему у Іршавському районі Закарпатської області від 26 квітня 2010 року № 270 щодо повернення помилково сплачених коштів Приватним підприємством «Шефт Ір»згідно платіжних доручень від 25 грудня 2008 року № 1 та № 2.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.