Рішення

від 24.04.2012 по справі 5006/12/16/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.12 р. Справа № 5006/12/16/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відділу освіти Ленінської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «ЮК №1», м. Донецьк

про стягнення 4180,20грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відділом освіти Ленінської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «ЮК №1», м. Донецьк про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги в сумі 4180,20грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Додатку №2 до договору оренди №59 від 12.05.1999р., який містить розрахунок орендної плати та є невід'ємною частиною даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати окрім орендної плати також комунальні послуги, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4180,20грн. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи відповідач - Приватна юридична контора «ЮК №1» зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Югославська, 28. Саме за цією адресою, яка зазначена у свідоцтві судом були надіслані ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи.

В силу вимог передбачених ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі Закон) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно приписів ст.16 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «за закінченням терміну зберігання». Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Ленінським районним відділом освіти (Орендодавець) та Приватною юридичною конторою «ЮК №1» (Орендар) 12 травня 1999р. було укладено договір оренди державного майна №59, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 10кв.м., яке знаходиться на балансі Ленінського районного відділу освіти, за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 42.

За приписами п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом міністрів України та розпорядженням міського голови від 17.11.1998р. та складає: річна орендна плата 531,60грн., щомісячна - 7,38грн.

Розрахунок орендної плати додається до договору.

Даний договір діє з 01.06.1999р. по 31.05.2001р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом місяця він вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені договором. (п.10.1., 10.6. договору).

Даний договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Доказів відмову від договору позивачем до матеріалів справи не надано, у зв'язку із чим за висновком суду даний договір є пролонгованим.

До укладеного договору сторонами був підписаний Додаток №2 - «Розрахунок орендної плати», відповідно до якого сторони визначили розмір орендної плати та обов'язок Орендаря щодо сплати комунальних послуг, а саме за опалення, електроенергію та водопостачання на підставі рахунків організацій, які надають ці послуги. Даний додаток підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Додатковою угодою від 18.09.2002р. сторони внесли зміни в п.1 договору оренди, а саме змінили площу орендованого приміщення до 15кв.м.

У зв'язку із несплатою відповідачем комунальних послуг позивач неодноразово звертався до нього із претензіями та вимогами щодо сплати суми боргу, а саме вимогою №01/24-186 від 06.02.2009р., претензією №2 від 17.03.2009р., претензією №3 від 17.03.2010р. та претензією №4 від 18.08.2011р.

Відповідно до меморіального ордеру №4 станом на березень 2010р. за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 4180,20грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 4180,20грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Водночас, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню плати за комунальні послуги, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати комунальних послуг визначених в Додатку №2 до договору оренди №59 від 12.05.1999р., який є його невід'ємною частиною належним чином не виконав, комунальні послуги не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4180,20грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.11, 202, 509, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 285 Господарського кодексу України та керуючись вимогами передбаченими ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відділу освіти Ленінської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «ЮК №1», м. Донецьк про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги в сумі 4180,20грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «ЮК №1» (83102, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, р/р №2600600344001 в ДРУ АКБ «Надра», МФО 334682, код ЄДРПОУ 25603219) на користь Відділу освіти Ленінської районної у м. Донецьку ради (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31, код ЄДРПОУ 25719442) заборгованість по сплаті за комунальні послуги в сумі 4180,20грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.04.2012р.

Суддя Тоцький С.В.