Рішення

від 04.05.2012 по справі 5009/753/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/15/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.12 Справа № 5009/753/12

м. Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»( 69006 , м. Запоріжжя , вулиця Добролюбова , 20 ; код ЄДРПОУ 00130872).

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно -опоряджувальних машин»( 71630 , Запорізька область , м. Дніпрорудне , вулиця Степова , 10 ; код ЄДРПОУ 04689323).

про стягнення суми пені.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 ( дов. серії 000017 , № 10/5-9 від 03.01.2012 р.).

Від відповідача -ОСОБА_3 ( дов. № 15 від 01.03.2012 р.).

ВСТАНОВЛЕНО:

27.02.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»( код ЄДРПОУ 00130872) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно -опоряджувальних машин»( код ЄДРПОУ 04689323) суми пені у розмірі 10 800 грн. 00 коп.

Ухвалою від 29.02.2012 р. матеріали позовної заяви прийняті к провадженню , слухання господарської справи № 5009/753/12 було призначено на 19.03.2012 р. о 14-30.

Слухання господарської справи № 5009/753 /12 з метою додаткового дослідження наданих сторонами матеріалів відкладалось згідно із статтею 77 ГПК України .

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України .

Відводів складу суду не заявлено .

Представники сторін не наполягали на проведенні звукозапису судового процесу технічними засобами .

В судовому засіданні 04.05.2012 р. відповідно до приписів статті 85 ГПК України судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини . 15 липня 2011 р. між ВАТ «Завод будівельно -опоряджувальних машин»та Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго»був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 1039 , відповідно до умов якого ВАТ «Завод будівельно -опоряджувальних машин»( постачальник) зобов'язується у 2011 р. поставити покупцю -ПАТ «Дніпроенерго»товари , зазначені в специфікації , а покупець -прийняти і оплатити такі товари 29.12.4 Вузли до насосів , компресорів та систем гідравлічних ( запчастини до загальних насосів) -6 лотів 2011 року виготовлення в кількості , асортименті та за ціною згідно із специфікацією , наведеною у п. 1.1 договору на загальну суму 240 000 грн. 00 коп. Умови та терміни поставки передбачені пунктом 5 договору № 1039, а саме , відповідно до умов п. 5.1 строк ( термін) поставки ( передачі) товару -впродовж 30 -ти календарних днів після відправлення письмової заявки постачальнику. Згідно з п. 5.5 договору , товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних . Відповідно до умов договору , ПАТ «Дніпроенерго»на адресу ПАТ «Завод будівельно -опоряджувальних машин»була направлена заявка № 04/10089 від 29.08.2011 р. (відправлена поштою 30.08.2011 р.) на поставку продукції на суму 240 000 грн. 00 коп. Відповідно граничний термін поставки продукції за направленою заявкою припадав на 29.09.2011 р. Продукція була поставлена із порушенням встановленого договором терміну за наступними видатковими накладними : № 285 від 19.10.2011 р. на суму 120 000 грн. 00 коп. ; - № 289 від 26.10.2011 р. на суму 120 000 грн. 00 коп. Посилаючись на статті 526 , 611 Цивільного кодексу України та 217 , 230 Господарського кодексу України , просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач заперечує проти позову з огляду на такі обставини . Згідно пункту 7.2 договору № 1039 від 15.07.2011 р. у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань , а саме порушення постачальником строків поставки товару , обумовлених п. 5.1 договору , недопоставку , постачальник сплачує покупцю пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми товару , що не поставлений в установлений строк , недопоставлений. Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України , пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання . Згідно із статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі , що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону розмір пені , передбачений статтею 1 обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який сплачується пеня . Відповідно до листа НБУ № 14-013/3003 від 22.11.1999 р. , облікова ставка визначається та офіційно встановлюється Національним банком України і застосовується з метою регулювання вартості коштів на грошово -кредитному ринку , а також , виступаючи орієнтиром вартості коштів на грошово -кредитному ринку , використовується в діючому законодавстві при визначенні розміру пені або штрафу за несвоєчасну сплату відповідних платежів . За висновками відповідача , платником пені може виступати лише особа , що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом. За договором поставки № 1039 від 15.07.2011 р. зобов'язання відповідача по справі носять майновий характер , що виражається у вигляді поставки позивачу затвору плоского 3,0 -4,0- 11,0 у кількості 2 одиниці. В той же час грошові зобов'язання покладено саме на позивача , що виражається у вигляді сплати відповідачу грошових коштів за поставлений товар. Відповідач не несе перед позивачем будь -яких грошових зобов'язань за договором поставки № 1039 від 15.07.2011 р. , у зв'язку з чим , на думку відповідача , стягнення з ПАТ «Завод будівельно -опоряджувальних машин»на користь ПАТ «Дніпроенерго»суми 10 800 грн. 00 коп. пені за прострочення поставки товару є безпідставним. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи , вислухавши пояснення представників сторін , суд -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго»( надалі -покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Завод будівельно -опоряджувальних машин»( надалі -постачальник) укладений договір № 1039 про закупівлю товарів за державні кошти , відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується у 2011 р. поставити покупцю товари , зазначені в специфікації , а покупець -прийняти і оплатити такі товари 29.12.4 Вузли до насосів , компресорів та систем гідравлічних ( запчастини до загальних насосів) -6 лотів 2011 р. виготовлення , в кількості , асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

За умовами розділів 3 -4 , ціна договору становить 240 000 грн. 00 коп. , а розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару протягом 45 календарних днів після його постачання на склад покупця та проведення вхідного контролю товару й пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару .

Сторони домовились , що строк поставки ( передачі ) товару встановлюється впродовж 30 -ти календарних днів після відправлення письмової заявки постачальнику. Право власності на товар виникає у покупця в момент підписання сторонами видаткових накладних .

Відповідно до розділу 6 договору «права та обов'язки сторін»постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки , встановлені цим договором.

Пунктом 7.2 розділу 7 договору № 1039 від 15.07.2011 р. передбачена відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти , а саме за порушення постачальником строків поставки товару обумовлених пунктом 5.1 цього договору , недопоставку , у вигляді сплати на користь покупця пені за кожен прострочений день поставки у розмірі 0, 2% від суми товару , що не поставлений в установлений строк , недопоставлений .

Договір № 1039 від 15.07.2011 р. набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 р.

Із змісту поданої належним чином засвідченої копії договору № 1039 від 15.07.2011 р. вбачається , що документ підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України , зміст господарського договору становлять умови договору , визначені угодою його сторін , спрямованою на встановлення , зміну або припинення господарських зобов'язань , як погоджені сторонами , так і ті , що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства . Господарський договір вважається укладеним , якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови , визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду , а також умови , що яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода . При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет , ціну та строк дії договору .

Статтею 712 Цивільного кодексу передбачено , що за договором поставки продавець ( постачальник) , який здійснює підприємницьку діяльність , зобов'язується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим , сімейним , домашнім або іншим подібним використанням , а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму .

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж , якщо інше не встановлено договором , законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно із положеннями статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі -продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму .

Здійснивши аналіз змісту договору № 1039 від 15.07.2011 р. , укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго»та Відкритим акціонерним товариством «Завод будівельно -опоряджувальних машин», суд дійшов висновку що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки , який містить усі суттєві умови для договорів даного виду .

Пунктом 5.1 договору № 1039 від 15.07.2011 р. передбачено , що строк ( термін) поставки ( передачі ) товару встановлюється впродовж 30 -ти календарних днів після відправлення письмової заявки постачальнику .

З матеріалів справи вбачається , що позивач , 29.08.2011 р. оформив письмову заявку № 04/10089 на адресу постачальника щодо поставки затвору плоского 3, 0 -4,0 -11,0 ч. 128182 вартістю 240 000 грн. 00 коп. , яку направив поштою 30.08.2011 р. , що підтверджується поштовим відправленням , наданим до матеріалів справи .

Письмова заявка отримана постачальником 02.09.2011 р. , з урахуванням саме цієї дати повинен здійснюватися відлік терміну ( 30 днів) , на протязі якого ПАТ «Завод будівельно -опоряджувальних машин»повинен був здійснити поставку продукції .

Фактично за даними видаткових накладних № 285 від 19.10.2011 р. та № 289 від 26.10.2011 р. затвор плоский загальною вартістю 240 000 грн. 00 коп. був поставлений з порушенням , встановленого пунктом 5.1 терміну - до 01.10.2011 р. включно .

17.11.2011 р. на адресу постачальника позивачем направлена письмова претензія № 10/13284 з вимогами про сплату пені у розмірі 10 800 грн. 00 коп. відповідно до статей 193 , 217 , 230 Господарського кодексу України . Претензія отримана відповідачем 21.11.2011 р. , що підтверджується поштовим повідомленням.

За розрахунком позивача сума нарахованої пені становить 10 800 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки . Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема , є договори та інші право чини .

За приписами розділу 48 ЦК України «Виконання зобов'язання», зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час . Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено , що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою , порукою , гарантією , заставою , при триманням , завдатком.

Відповідно до приписів параграфу 2 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання . Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

За приписами статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума , рухоме і нерухоме майно . Якщо предметом неустойки є грошова сума , її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства .

Статтею 552 Цивільного кодексу України передбачено , що сплата ( передання ) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі .

Із змісту статті 230 Господарського кодексу України слідує , що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка , штраф, пеня) , яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання .

Статтею 231 Господарського кодексу України визначений розмір штрафних санкцій , зокрема , у разі якщо порушено господарське зобов'язання , в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання , що належить до державного сектора економіки , або порушення пов'язане з виконанням державного контракту , або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту , штрафні санкції застосовуються у таких розмірах : … за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів ( робіт , послуг) , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено ,санкції застосовуються в розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній , визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт , послуг).

Із назви договору № 1039 від 15.07.2011 р. слідує , що сторони уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти , при цьому станом на 13.04.2012 р. позивачем документально не доведений факт того , що державою виділялись грошові кошти на закупівлю товарів за вказаним договором .

Відповідно до положень Статуту Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»( затвердженого 15 квітня 2011 р. Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», протокол Загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго»від 15 квітня 2011 р.), на момент створення Товариства його Засновником була держава в особі Міністерства енергетики України . На дату заснування Товариства кількість акцій засновника у статутному капіталі Товариства складала 3923 998 простих іменних акцій , що дорівнювало 100 % статутного капіталу . Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»засноване на базі раніше діючої державної акціонерної генеруючої компанії «Дніпроенерго», створеної за наказом Міністра енергетики та електрифікації України від 13.07.1995 р. № 122 , згідно з Указом Президентом від 04.04.1995 р. № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України»та зареєстрованої Ленінським районним виконавчим комітетом м. Запоріжжя 14 липня 1995 року розпорядженням № 619-р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»зареєстровано Ленінським районним виконавчим комітетом м. Запоріжжя 08.04.1998 р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»є правонаступником державної акціонерної генеруючої компанії «Дніпроенерго», а також правонаступником майна , майнових прав та обов'язків юридичної особи , реорганізованої шляхом приєднання до Товариства відповідно до умов плану санації Товариства у справі про банкрутство Товариства № 5/5/466 (01) , а саме -правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне товариство»( код ЄДРПОУ -35270913). Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго»у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514 -УІ від 17 вересня 2008 р.

Пунктом 2.1 Статуту передбачено , що Товариство створюється з метою одержання прибутку від здійснення господарської діяльності та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів акціонерів Товариства у відповідності і на умовах , визначених чинним законодавством та цим Статутом .

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено , що майново -господарські зобов'язання , які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів , є господарсько -договірними зобов'язаннями .

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення , коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь -які умови договору , що не суперечать законодавству .

Укладаючи договір № 1039 від 15.07.2011 р. про закупівлю товарів за державні кошти , сторони домовились , що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти , а саме порушення постачальником строків поставки товару , обумовлених пунктом 5.1 цього договору , недопоставку , постачальник сплачує покупцю пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2 % від суми товару , що не поставлений в установлений строк , недопоставлений .

Таким чином , сторонами досягнута домовленість щодо застосування відповідальності у вигляді сплати пені за невиконання зобов'язання в натурі , тобто не грошового зобов'язання , що цілком узгоджується з приписами пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України .

Відповідно до приписів статті 82 Господарського процесуального кодексу України , рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів , поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу , а також доказів , які були витребувані господарським судом , у нарадчій кімнаті. Обираючи при прийняті рішення правову норму , що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин , господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України , які викладені у рішеннях , прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави , передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу .

Так , Верховним Судом України у справі № 14/80-09-2056 прийнята Постанова від 22 листопада 2010 р. якою скасована постанова Вищого господарського суду України від 03.03.2010 р. Приймаючи Постанову 22 листопада 2010 р. по справі № 14/80-09-2056 Верховний Суд України дійшов наступних висновків . Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків , згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України є договір який в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного Кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами . Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 Господарського Кодексу України передбачена господарсько -правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбаченому цим Кодексом , іншими законами та договором у вигляді відшкодування збитків , штрафних санкцій та оперативно -господарських санкцій . У разі , якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено , санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 статті 231 Господарського Кодексу України .Відповідно до вимог статті 199 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин , передбаченими цим Кодексом та іншими законами . За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі , що йому не суперечать , види забезпечення виконання зобов'язань , які звичайно застосовуються у господарському (діловому ) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України. Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним Кодексом України види забезпечення виконання визначено частиною 2 статті 546 Цивільного Кодексу України , що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного Кодексу України , коли сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості .Отже , суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності -договірної санкції , за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань , яка не суперечить висновкам законодавства.

З урахуванням викладеного , пункт 7.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 1039 від 15.07.2011 р. щодо застосування відповідальності за порушення постачальником строків поставки товару , обумовлених пунктом 5.1 цього договору , недопоставку у вигляді стягнення пені за кожний прострочений день поставки у розмірі 0,2 % від суми товару , що не поставлений в установлений строк , непоставлений відповідає вимогам чинного законодавства , зокрема , частині 4 статті 231 Господарського Кодексу України .

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені , суд знаходить його таким , що зроблений невірно в частині застосування періоду стягнення.

Так , позивач по першій поставці відраховує період з 30.09.2011 р. по 18.10.2011 р. включно , тобто розрахунок здійснюється за 19 днів прострочення від суми 240 000 грн. 00 коп.

За умовами розділу 5 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 1039 від 15.07.2011 р. , строк ( термін) поставки ( передачі) товару -впродовж 30 -ти календарних після відправлення письмової заявки постачальнику .

Як вбачається з наданих сторонами матеріалів заявка на поставку продукції за договором сформована позивачем 29.08.2011 р. ( вихідний № 04/10089) та відправлена поштою 30.08.2011 р. , а отримано відповідачем тільки 02.09.2011 р.

Таким чином , відповідач дізнався про виникнення у нього зобов'язань по поставці продукції на умовах договору № 1039 від 15.07.2011 р. тільки 02.09.2011 р. , а отже саме з цієї дати повинен відраховуватися 30 денний термін , на протязі якого постачальник повинен поставити товар .

Позовні вимоги задовольняються судом частково .

За період з 02.10.2011 р. по 18.10.2011 р. включно від суми вартості непоставленого товару 240 000 грн. 00 коп. за 17 днів прострочення стягується пеня у розмірі 0,2% , що становить суму 8160 грн. 00 коп.

За період з 19.10.2011 р. по 25.10.2011 р. включно від суми вартості недопоставленого товару 120 000 грн. 00 коп. за 7 днів прострочення стягується пеня у розмірі 0,2 % , що становить 1680 грн. 00 коп.

Загальна сума пені , яка підлягає стягненню становить 9840 грн. 00 коп.

В іншій частині у позові відмовити.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно -опоряджувальних машин»( 71630 , Запорізька область , м. Дніпрорудне , вулиця Степова , 10 ; код ЄДРПОУ 04689323) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»( 69006 , м. Запоріжжя , вулиця Добролюбова , 20 ; код ЄДРПОУ 00130872) суму пені у розмірі 9840 ( Дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень)00 коп. за порушення зобов'язань за договором № 1039 від 15.07.2011 р. ( пункт 7.2 договору ) , суму судового збору у розмірі 1466 ( Одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн.. 43 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 04.05.2012 р.