Рішення

від 03.05.2012 по справі 8/5014/965/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа № 8/5014/965/2012

За позовом Приватного підприємства "Укрмагістраль -2008", м. Луганськ,

до Приватного підприємства "Рамірвілбуд 2011", м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення боргу 410583 грн. 60 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 -представник, - довіреність №2-13/2012 від 18.04.12 року ;

від відповідача -представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 410583,60грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору купівлі-продажу №01/03/2012, укладеного між сторонами 01.03.12 року.

До початку судового засідання 03.05.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але 27.04.12 року, через канцелярію суду, подав листа (вих. №б/н від 27.04.12 року), яким поставив суд до відома про повне визнання позову та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.2 ст.22, ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, -на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.03.12 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір №01/03/2012, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець -прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі (п.1.1); ціна, кількість, якість поставленого товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2).

Ціна товару є договірною та визначається у специфікаціях до цього договору (п.2.1).

Постачальник поставляє вугілля на умовах, зазначених у специфікаціях (п.3.1).

Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить у момент (п.3.4).

Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України у строки та на умовах, оговорених у цьому договорі на підставі рахунків-факту постачальника (п.4.1) впродовж 10-ти днів з моменту підписання акту приймання-передачі (п.4.2).

Постачальник інформує покупця про відвантаження вугілля впродовж доби з моменту відвантаження, а також впродовж 5-ти календарних днів з дати відвантаження надає покупцеві (його представнику) наступні документи: податкові накладні; акти приймання-передачі на відвантажену партію вугілля; видаткові накладні на відвантажену партію вугілля; рахунки-фактури на вугілля, виписані відповідно до п.4.1 цього договору (п.5.1).

На підставі документів (накладні на відвантажену партію вугілля, посвідчення про якість) сторони щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним, здійснюють звірку взаєморозрахунків (п.5.5).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно чинному законодавству України (п.7.1) (а.с.20-22).

На підтвердження виконання власних зобов'язань за договором позивач надав до справи документальні докази поставки на користь відповідача товару на загальну суму 19624,80 грн., а саме:

податкові накладні №30613 від 06.03.12 року, №3097 від 09.03.12 року, №3098 від 09.03.12 року, №30515 від 15.03.12 року, №3125 від 25.03.12 року, №3270 від 27.03.12 року на загальну суму 410583,60 грн. (а.с.26;29; 32; 35;38;41);

видаткові накладні №30612 від 06.03.12 року, №30613 від 06.03.12 року, №3097 від 09.03.12 року, №3098 від 09.03.12 року, №30515 від 15.03.12 року, №3152 від 25.03.12 року, №3270 від 27.03.12 року на загальну суму 410583,60 грн., кожна з яких містить докази отримання вугілля уповноваженою особою відповідача (а.с.24;27;30;33;36;39;42);

акти приймання-передачі вугільної продукції від 06.06.12 року -2; від 09.03.12 року -2; від 15.03.12 року; від 25.03.12 року, - скріплені підписами та печатками сторін (а.с.25;28;31;34;37;40).

Крім того, позивач надав до справи акти звірки стану взаєморозрахунків за вищезгаданим договором на 31.03.12 року та 27.04.12 року, кожен з яких підтверджує наявність у відповідача основного боргу на суму 410583,60 грн. (а.с.44 та ін.).

Як вбачається з пунктів 4.1-4.3 договору, термін сплати вартості кожної з партій вугілля, поставлених позивачем на користь відповідача, є таким, що настав.

У зв'язку з невжиттям відповідачем заходів до сплати боргу позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач ставить питання лише про стягнення основного боргу, що є його правом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4 3 ,22,32-34,36,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства "РАМІРВІЛБУД 2011", ідентифікаційний код 37824676, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Кірова, 136, прим. 206 Луганської області, - на користь Приватного підприємства "УКРМАГІСТРАЛЬ-2008", ідентифікаційний код 356229176, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 38, - основний борг за поставлене вугілля у сумі 410583 (чотириста десять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 8211 (вісім тисяч двісті одинадцять) грн. 68 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.05.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -07 травня 2012 року.

Суддя А.П.Середа