Ухвала

від 20.02.2012 по справі 2а-1670/7433/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7433/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-1670/7433/11

за позовом Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Пирятинжитлобуд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000201601 від 24.05.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000201601 від 24.05.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 8490,00 грн., в тому числі за основним платежем - 6792,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1698,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" судовий збір в сумі 0,50 грн.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство"Пирятинжитлобуд" зареєстровано рішенням Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області за №15761020000000428 від 17.07.2007 р.; перебуває на податковому обліку в Пирятинському відділенні Лубенської ОДПІ з 18.07.2007 року за №2419; платником податку на додану вартість позивач зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.09.2009 року №1002745118, що не заперечувалось сторонами (т.1, а.с.7-зворот).

Видами діяльності позивача у період, що перевірявся були: будівництво будівель; будівництво інших споруд; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність автомобільного вантажного транспорту; проведення розслідувань та забезпечення безпеки (т.1, а.с.7-8).

В період з 29.04.2011 року по 06.05.2011 року фахівцями Лубенської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.11.2010 р. по 31.11.2010 р., ПП "Калісто" за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., ТОВ "Креміньтрансбіт" за період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. та ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.

За результатами перевірки 11.05.2011 р. складено акт №911/15-208/35452547, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ПП "Пирятинжитлобуд" п.п. 1.6, п.п. 1.7 статті 1, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 пункту 7.4, п.п. 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.1, а.с.7-15).

На підставі висновку акту перевірки №911/15-208/35452547 від 11.05.2011 року, Лубенською ОДПІ 24.05.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000201601, яким ПП "Пирятинжитлобуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 272483,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 217987,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54496,75 грн.(т.1, а.с.16).

За наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 р. - без змін (т.1, а.с.17-30).

Також встановлено, що у перевіряємий період Приватне підприємство "Пирятинжитлобуд" мав господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Авто-СВ-2009".

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведеність позивачем реальності здійснення господарських операцій з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" та фактичне проведення операцій з оприбуткування, приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Суд зазначив, що наявність у позивача податкових накладних не підтверджує фактичне отримання товарів (робіт, послуг) від контрагентів - ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Авто-СВ-2009", оскільки наявність податкових накладних, відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", є обов'язковою обставиною, яка підтверджує правомірність формування податкового кредиту правомірності, але не вичерпною.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правильність висновків Лубенської ОДПІ щодо завищення ПП "Пирятинжитлобуд" у відповідних податкових періодах (жовтень 2009 року, червень, жовтень, листопад 2010 року) сум податкового кредиту.

Разом з тим, суд першої інстанції, враховуючи, що у висновку акту перевірки № 911/15-208/35452547 від 11.05.2011 р. відповідачем, в результаті допущення арифметичної помилки, невірно зазначено суму завищеного податкового кредиту позивача та суми податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за листопад 2010 року, а саме замість суми 81333,33 грн. зазначено суму 88125,00 грн., позивачу необґрунтовано збільшено розмір основного платежу з податку на додану вартість на суму 6792,00 грн., що в свою чергу призвело до безпідставного нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1698,00 грн.; а тому суд першої інстанції вважав податкове повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 р. в частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 8490,00 грн. необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 р. слугували висновки відповідача, викладені в акту перевірки № 911/15-208/35452547 від 11.05.2011 р., про порушення ПП "Пирятинжитлобуд" п.п. 1.6, п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" задекларовано податковий кредит від ПП "Нафта-Капітал" в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 81333,33 грн., що підтверджено додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (т.1, а.с. 64).

При перевірці відповідачем використано отриманий від Кременчуцької ОДПІ акт №2341/15-2/35439746 від 23.03.2011 р. про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року ПП "Нафта-Капітал", яким встановлено, що фактично, згідно податкової звітності, у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно до баз даних державної податкової служби, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (т.1, а.с.40-44).

Висновки відповідача по взаємовідносинах позивача з ПП "Калісто" базувалися на висновках акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 13362/23-05/24670538 від 20.12.2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Калісто" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за 2010 рік, яким встановлено, що правочини, здійснені останнім з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Крім того, в ході перевірки ПП "Калісто", останнім не надано будь-яких бухгалтерських та податкових документів в підтвердження взаємовідносин з контрагентами-покупцями, а саме, договорів, товарно-транспортних накладних з відмітками про місце навантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей, податкових та видаткових накладних, актів прийому-передачі, тощо. Таким чином, відповідач вважав, що відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ПП "Калісто" у червні 2010 року, яке призвело до формування податкового кредиту в сумі 89500,00 грн. за господарською операцією з обсягом 447500,00 грн., здійснене на підставі нікчемних правочинів (т.1, а.с.45-50).

Висновки відповідача по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт" базувалися на висновках акта ДПІ у м. Сімферополі №329/1502/37015929 від 22.03.2011р., яким встановлено відсутність у останнього складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи, що у ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то відповідно до положень Цивільного кодексу України правочини з ним мають ознаки нікчемності. Таким чином, відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Креміньтрансбіт" у жовтні 2010 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 16111,17 грн. за господарською операцією з обсягом 80555,83 грн. та у листопаді 2010 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 4633,00 грн. за господарською операцією з обсягом 23165,00 грн., здійснено за угодами, які мають ознаки нікчемності (т.1, а.с.52-53).

Висновки відповідача по взаємовідносинах позивача з ПП "Авто-СВ-2009" базувалися на акті ДПІ у м. Чернівці №3912/23-3/36142115 від 29.11.2010 р. про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Авто-СВ-2009" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 18.02.2009 р. по 31.12.2009 р., відповідно до якого податковим органом встановлено, що у результаті здійсненого ВПМ ДПІ у м. Чернівці виходу за юридичною адресою ПП "Авто-СВ-2009" виявлено відсутність платника податків за юридичною адресою. Крім того, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. За результатами аналізу документів, що є в обліковій справі підприємства, податкової звітності, не встановлено наявність у ПП "Авто-СВ-2009" власних, орендованих, одержаних по договору лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Таким чином, відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ПП "Авто-СВ-2009" у жовтні 2009 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 19617,90 грн. за господарською операцією з обсягом 117713,40 грн. здійснено за угодою, яка суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямована на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемною 9Т.1, а.с.54-60).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача та погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, про порушення ПП "Пирятинжитлобуд" вимог Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Згідно п 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Окрім того, відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Як свідчать письмові докази, ПП "Пирятинжитлобуд" протягом листопада 2010 року формувало податковий кредит, зокрема, в результаті здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу б/н від 30.11.2010 р., укладеним з ПП "Нафта-Капітал" .

За умовами договору, укладеного 30.11.2010 р. між ПП "Пирятинжитлобуд" та ПП "Нафта-Капітал", ПП "Нафта-Капітал" (продавець) зобов'язується доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (покупець) товар (послуги): послуги екскаватора, матеріали, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту (т.1, а.с.189).

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" в листопаді 2010 року придбало у ПП "Нафта-Капітал" радіатори, цеглу, глину, котли газові, а також послуги екскаватора на загальну суму 488000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 81333,33 грн.

Письмові докази свідчать про те, що позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій надано до суду першої інстанції накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордери (т.1, а.с. 190-232).

За наслідками здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу б/н від 29.06.2010 року, укладеним з ПП "Калісто", позивачем в червні 2010 року сформовано податковий кредит, в тому числі в результаті здійснення господарських операцій.

За умовами договору від 29.06.2010 р., ПП "Калісто" (продавець) зобов'язується доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (Покупець) товар (послуги): дизельне пальне в кількості 10258 літрів, щебінь 20x40 - 1500 тн, щебінь 40x70 - 2000 тн., щебінь 5x20 - 1000 тн., а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту (т.1, а.с.136).

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" в червні 2010 року придбало у ПП "Калісто" товар на загальну суму 537000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 89500,00 грн.

Письмові докази свідчать про те, що позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції надано до суду першої інстанції податкові накладні, накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордери (т.1, а.с.137-175).

Судом першої інстанції також встановлено, що протягом жовтня-листопада 2010 року позивач формував податковий кредит в результаті здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу б/н від 15.10.2010 року, укладеним з ТОВ "Креміньтрансбіт".

За умовами договору від 15.10.2010 року ТОВ "Креміньтрансбіт" (продавець) зобов'язався доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (покупець) товар (послуги): дизельне пальне в кількості 4239 літрів та матеріали на суму 100302,00 грн, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту (т.1, а.с.176).

Згідно наданих позивачем письмових доказів (податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордери), ПП "Пирятинжитлобуд" придбало у ТОВ "Креміньтрансбіт" товар (дизельне пальне, труби, люки каналізаційні, муфта, фільтр водяний тощо) на загальну суму 124465,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20744,17 грн.(т.1, а.с.177-188).

ПП "Пирятинжитлобуд" до складу податкового кредиту в жовтні 2009 року віднесено податок на додану вартість в розмірі 19617,9 грн. за господарською операцією з ПП "Авто-СВ-2009" з обсягом 117713,40 грн. Вказане підтверджується додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (т.1, а.с.83).

Первинні бухгалтерські та податкові документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Авто-СВ-2009" позивачем в ході розгляду справи не надано з посиланням на факт вилучення 22.12.2009 року всіх первинних документів, які підтверджують факт придбання ПП "Пирятинжитлобуд" товарів (робіт, послуг) у ПП "Авто-СВ-2009", про що свідчить протокол виїмки (т.1, а.с.233-234). Однак, як встановлено судом першої інстанції, позивач не звертався ні до ПП "Авто-СВ-2009" з приводу відновлення первинних документів, ні до органу, який проводив вилучення, із заявою про надання копій вилучених документів, чи із заявою про їх повернення.

На підтвердження використання придбаних у ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності позивачем надані письмові пояснення про їх подальшу реалізацію іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а саме: ПП "Адепт-Комплект", ПП "Влад-Буд-2007", ВАТ "Каплинцівське", ФОП ОСОБА_1, та надано видаткові та податкові накладні, видані ПП "Пирятинжитлобуд" вказаним контрагентам (т.1, а.с.246, т.2, а.с.1-29) .

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доказам, що були надані позивачем, та правомірно вважав обгрунтованим висновок податкового органу про те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі, транспортування товарів від ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ПП "Авто-СВ-2009" та ТОВ "Креміньтрансбіт" до ПП "Пирятинжитлобуд" не проводились в зв'язку з фактичною їх відсутністю.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст.. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Зазначене кореспондується з приписами статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997р. №363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995р).

Враховуючи зазначені норми, суд першої інстанції правомірно вважав, що товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, є обов'язковою.

Умови договорів, укладених ПП "Пирятинжитлобуд" з "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" свідчать про те, що постачання товару проводиться продавцем - покупцю або самовивозом.

Позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції документи, які б засвідчували факт транспортування придбаних у ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" товарно-матеріальних цінностей, як і не надано відповідних свідоцтв на підтвердження якості придбаного позивачем товару.

Позивачем до суду першої інстанції на підтвердження реальності придбаних у ПП "Нафта-Капітал" (згідно податкової накладної від 15.11.2010 р.) послуг екскаватора надано акт виконаних підрядних робіт, згідно якого в листопаді 2010 року субпідрядником - ПП "Нафта-Капітал" надано замовнику - ПП "Пирятинжитлобуд" послуги екскаватора з навантаження сміття на автомобілі-самоскиди при реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Цибаня, 6 в м. Пирятин (т.1, а.с.65, 68-70).

Як встановлено судом першої інстанції, придбані у ПП "Нафта-Капітал" послуги екскаватора в тому ж звітному періоді були реалізовані за ціною їх придбання (36833,33 грн. без ПДВ) ПП "Влад-Буд-2007" згідно податкової накладної №127 від 30.11.2010 (т.2, а.с.14). Жодних обґрунтувань причин наявності розбіжностей в поясненнях та доказах, наданих суду, економічної доцільності придбання та реалізації позивачем в одному і тому ж звітному періоді послуг екскаватора за ціною їх придбання позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009", оскільки не надано доказів щодо транспортування, оприбуткування, приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції правомірно вважав, що сама по собі наявність у позивача податкових накладних не підтверджує фактичне отримання товарів (робіт, послуг) від контрагентів - ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009", оскільки надані позивачем докази свідчать про простий документообіг, а не про реальність(товарність) виконання господарських операцій позивача з контрагентами.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 р. частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 8490,00 грн., в тому числі за основним платежем - 6792,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1698,00 грн., оскільки встановленим є факт, що у акті перевірки №911/15-208/35452547 від 11.05.2011 року перевіряючими в результаті допущення арифметичної помилки невірно зазначено суму завищеного податкового кредиту позивача та суми податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за листопад 2010 року, а саме замість суми 81333,33 грн. зазначено суму 88125,00 грн. Цей факт не заперечувався представниками податкового органу.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що у зв'язку з допущенням даної арифметичної помилки позивачу необґрунтовано збільшено розмір основного платежу з податку на додану вартість на суму 6792,00 грн., що в свою чергу призвело до безпідставного нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1698,00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-1670/7433/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.