Постанова

від 02.11.2006 по справі а17/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.11.06р.

Справа № А17/327-06

За позовом Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт. Покровське Дніпропетровської області

до  Приватного виробничо-комерційного підприємства “Тамерлан”, смт. Покровське Дніпропетровської області

про звернення стягнення на активи в сумі 135271 грн. 35 коп.

    Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                                      Секретар судового засідання —Хохлова Т.А.

Представники:

від позивача: Безверхий В.І., довіреність №4591/8/10-16 від 25.10.2006р., державний податковий інспектор юридичного відділу;

від відповідача: представник не з'явився.  

Суть спору:

Покровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області (у подальшому —позивач) звернулась до господарського суду з проханням звернути стягнення на активи Приватного виробничо-комерційного підприємства “Тамерлан” (у подальшому —відповідач) на суму 135271, 35 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 135271,35 гривень внаслідок несплати податку на додану вартість (134972,01 грн.) і прибуткового податку (299,34 грн.), при цьому перша та друга податкові вимоги не були виконані відповідачем. Також позивач посилається на п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (у подальшому —Закон “Про податкову службу”) та на пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181).

Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими  до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Клопотанням про зменшення позовних вимог від 02.11.2006р. позивач зменшив позовні вимоги на 299,34 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем суми боргу з прибуткового податку.

У судовому засіданні 02.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідач був зареєстрований Покровською  районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03.05.1994р. і включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним номером 20292594.

Відповідно до Довідки про включення до ЄДРПОУ основними видами діяльності відповідача є транспортно-експедиційні послуги на замовлення населення, хлібопекарська промисловість, кондитерська промисловість, громадське харчування недержавних організацій.

05.04.1997р. відповідач був взятий на облік позивачем у якості платника податків, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 01.03.1999р. №70/28, а також 09.07.1997р. був зареєстрований у якості платника ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість №03782450.

Протягом 2005 року у відповідача виникла заборгованість перед державним бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 134972,01 грн., в тому числі пеня 2729,70 грн.

Вказана заборгованість виникла внаслідок наступного:

–          21.11.2005р. відповідачем було подано позивачеві Податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005р., відповідно до якої ПДВ, належний до сплати становить 99,00 грн.;

–          19.01.2006р. відповідачем було подано позивачеві Податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005р., відповідно до якої ПДВ, належний до сплати становить 1206,00 грн.;

–          20.03.2006р. відповідачем було подано позивачеві Податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006р., відповідно до якої ПДВ, належний до сплати становить 1537,00 грн.;

–          19.04.2006р. відповідачем було подано позивачеві Податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2006р., відповідно до якої ПДВ, належний до сплати становить 211,00 грн.;

–          22.05.2006р. відповідачем було подано позивачеві Податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006р., відповідно до якої ПДВ, належний до сплати становить 1641,00 грн.;

–          05.09.2005р. на підставі акту перевірки від 01.09.2005р. №43-23-20292594/ДСК позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0001012301/0, яким відповідачеві було визначене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 85891,86 грн.;

–          14.12.2005р. на підставі акту перевірки від 02.12.2005р. №124/15 позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0001471601/0 і №0001461601/0, якими відповідачеві було визначене податкове зобов'язання з ПДВ у вигляді штрафу у загальному розмірі 395,08 грн.;

–          16.03.2006р. на підставі акту перевірки від 22.02.2006р. №40/15 позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000351601/0 і №0000341601/0, якими відповідачеві було визначене податкове зобов'язання з ПДВ у вигляді штрафу у загальному розмірі 18999,46 грн.;

–          25.04.2006р. на підставі акту перевірки від 20.04.2006р. №141-23-20292594/ДСК позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000372301/0, яким відповідачеві було визначене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 98361,00 грн.;

–          протягом 2005 року позивачем була нарахована пеня у розмірі 2729,70 грн. внаслідок несвоєчасного погашення податкового зобов'язання з ПДВ;

–          відповідачем лише частково були сплачені наведені вище податкові зобов'язання з ПДВ, внаслідок чого виникла заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 134972,01 грн.;

Відповідач не подав у матеріали справи доказів погашення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у повному обсязі, а також доказів неузгодження податкових зобов'язань (оскарження їх в адміністративному або судовому порядку), також відповідачем не надано контр-розрахунку суми заборгованості перед бюджетом.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується також даними картки особового рахунку відповідача.

03.10.2005р. відповідачу була виставлена перша податкова вимога №1/438 на суму 23482,64 грн., яка була направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням і отримана 05.10.2005р., про що свідчить підпис на Повідомленні про вручення поштового відправлення.

10.11.2005р. відповідачу була виставлена друга податкова вимога №2/512 на суму 23114,31 грн., яка була вручена відповідачеві особисто 11.11.2005р., про що свідчить підпис на корінці другої податкової вимоги.

Відповідач не надав у матеріали справи доказів виконання ні першої, ні другої податкової вимог.

Рішенням №4/24 від 23.08.2004р. позивачем було вирішено стягнути з відповідача податковий борг.

Листи 11-го міжрайонного відділу Державтоінспекції від 30.05.2006р., Покровської інспекції державного технічного нагляду від 23.08.2006р., Синельниківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 30.08.2006р. свідчать про наявність майна у власності відповідача.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Преамбулою Закону №2181 визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону №2181 надано визначення пені, а саме це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Статтею 4 Закону № 2181 визначені випадки визначення податкового зобов'язання, а саме:

-          контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181);

-          платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження його в апеляційному порядку.

Оскільки відповідачем не наданий доказ оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачеві були визначені податкові зобов'язання з ПДВ,  вказані податкові зобов'язання вважаються узгодженими.

У відповідності з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав у матеріали справи належні і допустимі докази наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість. Водночас, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не спростував наявність зазначеного податкового боргу.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону “Про податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення податкового боргу щодо сплати ПДВ є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно податкового боргу з прибуткового податку, то позов у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки позивач у судовому засіданні визнав відсутність такого боргу у зв'язку з його оплатою відповідачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

П о с т а н о в и в :

Задовольнити позов Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області частково.

Звернути стягнення на активи Приватного виробничо-комерційного підприємства “Тамерлан” (53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, 13, р/р 26065268566001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 20292594) на користь державного бюджету у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість (р/р 35210001002077 в УДК у дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: державний бюджет, код ЄДРПОУ 20288931) на суму 134972,01 грн.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

08.11.2006р.