Рішення

від 18.04.2012 по справі 5011-11/2071-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/2071-2012 18.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" до про Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма" стягнення 966 123,97 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Домашевська Л.І. - представник від відповідача Потопа А.В. - голова правління

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2012 та 11.04.2012 оголошено перерву до 11.04.2012 та до 18.04.2012 відповідно.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма" заборгованості у розмірі 962 642,63 грн. та неустойки у розмірі 3 481,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору від 05.03.2008 та додаткової угоди від 24.12.2010, відповідач не повернув позивачу суму позики.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позов в частині основного боргу у розмірі 962642,63 грн. визнає, з вимогою про стягнення неустойки (штрафу) не погоджується та заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

05.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" (далі -сторона 1, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Арма" (правонаступником якого є Публічне акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма") (далі -сторона 2, відповідач) укладено договір № 05/03/08-ФП (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1 412 586,74 грн., а останній зобов'язався повернути таку ж суму коштів у визначений Договором строк.

Додатковою угодою від 24.06.2008 до Договору строк повернення коштів встановлений до 31.12.2009, за Додатковою угодою від 25.12.2009 -до 31.12.2010.

Відповідно до Додаткової угоди від 24.12.2010 до Договору від 05.03.2008 сторони виклали п. 1.3 та п. 3.3 Договору у наступній редакції: "Фінансова допомога надається до 31.12.2011". За вимогою відповідач має право достроково повністю або частково повернути надану за цим Договором фінансову допомогу, але вся сума повинна бути повернена не пізніше 31.12.2011".

На виконання умов Договору, позивач 06.03.2008 перерахував на рахунок відповідача 212000,00 грн., а 12.03.2008 - 1 200 586,74 грн., всього - 1 412 586,74 грн., що підтверджується банківськими виписками, що наявні в матеріалах справи.

Укладений сторонами Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Судом встановлено, що у визначений Договором строк відповідач своїх зобов'язань за договором з повернення суми позики не виконав.

Як вбачається з банківських виписок, які в належним чином засвідчених копія додані до матеріалів справи, а також довідок ПАТ «Правекс-Банк»та АБ «Банк регіонального розвитку»відповідач повернув за Договором лише 458944,11 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 953642,63 грн., яка обчислена судом як різниця між сумою наданих позивачем та повернутих відповідачем коштів (1412 586,74 грн. - 458944,11 грн.).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково -в розмірі 953642,63 грн. Решта вимог позивача про стягнення з відповідача 9000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки в цій частині позов належними та допустимими доказами не доведений.

Також позивачем заявлено до стягнення неустойку (штраф) у розмірі 3 481,34 грн. Обґрунтовуючи вимоги в цій частині позивач посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України та наводить розрахунок 3% річних від простроченої позивачем суми.

За визначенням, наведеним у ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, проценти річних, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, і позивач помилково ототожнює їх з неустойкою.

Оскільки позивач наполягає на стягненні 3481,34 грн. саме як неустойки, а укладеним сторонами Договором стягнення неустойки за порушення зобов'язань у визначеному позивачем розмірі не передбачено, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма" (03680, м. Київ, проспект Перемоги, 53, код 05743257, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 90/92/1, код 23742069) 953642 (дев'ятсот п'ятдесят три тисячі шістсот сорок дві) грн. 63 коп. основного боргу та 19 073 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят три) грн. 22 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

дата підписання повного тексту рішення:24.04.2012