Рішення

від 26.04.2012 по справі 5011-3/4851-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/4851-2012 26.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Електротехнічний завод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Саві-Пласт»

Про стягнення 52 146,36 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № 500/24 від 12.03.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Електротехнічний завод»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саві-Пласт»52 146,36 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договору оренди № 06/10 від 31.12.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/4851-2012 та призначено її до розгляду на 26.04.2012.

Позивач в судовому засіданні 26.04.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 26.04.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.04.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про порушення провадження у справі від 13.04.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Івана Гонти, 3-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 23.04.2012 є юридичною адресою відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 26.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.12.2009 між Публічним акціонерним товариством «Електротехнічний завод»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саві-Пласт»(орендар) було укладено договір оренди № 06/10 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає для підприємницької діяльності в строкове платне користування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9, що є власністю орендодавця.

Пунктом 2.2. договору визначено склад та цільове призначення об'єктів оренди:

- виробничі приміщення у корпусі № 61 площею 157 кв. м.;

- асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 83 кв. м. та критий асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 154 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 52 146,36 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 3.2.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю майно (п.п. 2.1., 2.2.) у технічно-придатному для експлуатації стані, про що сторонами за цим договором складається акт приймання-передачі об'єкту оренди, який з дати його підписання є невід'ємною частиною даного договору.

За актами приймання-передачі від 01.01.2010 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування виробничі приміщення у корпусі № 61 площею 157 кв. м.; асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 83 кв. м. та критий асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 154 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що договір укладено до 25.12.2012.

З матеріалів справи вбачається, що за актами приймання-передачі від 31.10.2010 відповідач передав, а позивач прийняв з орендного користування виробничі приміщення у корпусі № 61 площею 157 кв. м.; асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 83 кв. м. та критий асфальтовий майданчик біля корпусу № 61 площею 154 кв. м.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами п. 5.1. договору розрахунки за договором починаються з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Відповідно до п. 5.2. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно реквізитів, зазначених в розділі 10 цього договору, та рахунку-фактури, який надається (направляється) не пізніше 1-го числа поточного місяця.

В рахунку-фактурі та додатку до нього зазначаються : розмір орендної плати за користування приміщенням за поточний місяць та компенсація вартості комунальних послуг за минулий місяць (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору розрахунок орендної плати, компенсації вартості електроенергії, комунальних та інших послуг, оформлюється у вигляді узгодженої сторонами цього договору калькуляції (додаток 3), остання підлягає періодичному перегляду у зв'язку зі зміною цін, індексу інфляції тощо.

Згідно п. 5.5. договору порядок розрахунків відповідно до виставленого рахунку-фактури (п.п. 5.2.,5.3.) передбачає наступні терміни сплати :

- орендної плати за поточний місяць - до 15-го числа поточного місяця ;

- компенсації комунальних послуг за минулий місяць - до 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2.3. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати у період з 01.01.2011 по 31.10.2011, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого обома сторонами акту звірки становить 52 146,36 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 146,36 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Електротехнічний завод»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саві-Пласт»(м. Київ, вул. Івана Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 32711126) на користь Публічного акціонерного товариства «Електротехнічний завод»(м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9, код ЄДРПОУ 22965117) 52 146 (п'ятдесят дві тисячі сто сорок шість) грн. 36 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 03.05.2012.