Рішення

від 27.04.2012 по справі 5011-57/4542-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/4542-2012 27.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русобіт-М Україна"

про стягнення 47281,50 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 27.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Русобіт-М Україна" 47281,50 грн., з яких: 44008,50 грн. -основний борг, 2597,88 грн. -пеня, 454,47 грн. -3% річних, 220,65 грн. -інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки № 11-052011 від 11.05.2011р. в частині оплати за поставлений товар.

Також, в позовній заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходиться на поточному рахунку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач не надав доказів сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

За таким обставин, суд залишає вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову, без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/4542-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 27.04.2012р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р., що повернута поштовим відділенням.

Ухвала суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (виписка станом на 20.04.2012р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду якою відповідача повідомлено про розгляд справи, повернута поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Враховуючи, що ухвала суду від 10.04.2012р. була відправлена відповідачу на юридичну адресу, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Русобіт-М Україна" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №11-052011, відповідно до п. 1.1. позивач зобов'язався в порядку та на умовах Договору, передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -відповідачеві товар (товари), марковані контрольними марками, а саме: диски для лазерних систем зчитування, аудіовізуальних, літературних творів (далі -товари).

Відповідно до п. 3.1. Договору найменування товарів, їх кількість, асортимент, ціна за одиницю, вартість товарів вказується у видатково-прибуткових накладних. Видатково-прибуткові накладні оформлюються на кожну партію товарів, крім передатного документу виконують одночасно функцію специфікації, і є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 53008,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №04/05 від 11.05.2011р., №26/05 від 20.05.2011р., №34/05 від 25.05.2011р., №39/05 від 01.06.2011р., №25/06 від 21.06.2011р., №38/07 від 21.06.2011р., №10/09 від 09.09.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей виданих на ім'я ОСОБА_2

Відповідно до п. 8.1. Договору, оплата позивачу за партію товару здійснюється на підставі даних, зазначених у видатково-прибутковій накладній, яку виписує позивач, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на його розрахунковий рахунок протягом 3 (трьох) календарних днів, з моменту отримання відповідачем партії товару, з можливістю відстрочення перерахування грошових коштів на термін указаний в додатковій угоді на кожну поставку товару позивачем.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань за Договором, за поставлений товар розрахувався частково, у розмірі 9000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар по Договору поставки № 11-052011 від 11.05.2011р. становить 44008,50 грн.

З умов Договору поставки № 11-052011 від 11.05.2011р., вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли між позивачем та відповідачем, мають цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 44008,50 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 44008,50 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 9.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2597,88 грн. за загальний період з 08.09.2011р. до 23.02.2012р.

Відповідно до п. 9.2. Договору в разі прострочення відповідачем встановленого терміну оплати товарі позивач може відмовитись від передачі відповідачу відповідної партії товарів або застосувати до відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку зробленого судом відповідно до ст. 55 ГПК України, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2597,67 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 220,65 грн. та 3% річних у розмірі 454,47 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд, здійснивши перерахунок, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 454,47 грн. та 220,65 грн. інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русобіт-М Україна" (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33447404, р\р №26001301422534 у ВАТ "БГ БАНК", м. Київ, МФО 320995, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" (юридична адреса: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, 1, код ЄДРПОУ 31862302, р\р 26003000026107 в ПАТ „УСБ" в м. Києві, МФО 300023) 44008 (сорок чотири тисячі вісім) грн. 50 коп. - заборгованості, 2597 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 67 коп. -пені, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 47 коп. -3% річних, 220 (двісті двадцять) грн. 65 коп. -інфляційних втрат, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 49 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець