Рішення

від 11.04.2012 по справі 5011-35/368-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/368-2012 11.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД - Інвест"

треті особи 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про стягнення 44 114 489,26 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД - Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК"

третя особа ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача

за первісним позовом: ОСОБА_3 - предст. за довір.;

від відповідача

за первісним позовом: ОСОБА_4 - предст. за довір.;

від третіх осіб: не з'явились.

У судовому засіданні 11.04.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "СВЕДБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД - Інвест" , треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення 44 114 489,26 грн., з яких: заборгованості по Кредитному договору № 1117-Ф від 27.02.2008 по основному боргу, процентах, пені 2 766 596,59 дол. США (еквівалентно 22 057 244,63 грн.) та заборгованості по Кредитному договору № 1118-Ф від 27.02.2008 по основному боргу, процентах, пені 2 766 596,59 дол. США (еквівалентно 22 057 244,63 грн.), та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2012 порушено провадження у справі №5011-35/368-2012, розгляд справи призначений на 01.02.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.02.2012.

У судовому засіданні 15.02.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 22.02.2012.

20.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД - Інвест" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними Додаткових договорів № 7 до Кредитного договору № 1117-Ф від 27.02.2008 та Кредитного договору № 1118-Ф від 27.02.2008.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012, зустрічна позовна заява прийнята до розгляду, розгляд призначено на 22.02.12.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.03.2012.

У судовому засіданні 19.03.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11.04.2012.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008 між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (надалі - позивач за первісним позовом, Банк), та громадянкою ОСОБА_1 (надалі - третя особа -1, позичальник) було укладено Кредитний договір №1117-Ф.

12.10.2009 між Приватним акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", третьою особою -1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест" (надалі - відповідач), було укладено Додатковий договір №7 до Кредитного договору №1117-Ф від 27.02.2008, відповідно до якого Кредитний договір викладений у новій редакції.

Відповідно до умов Кредитного договору №1117-Ф від 27.02.2008 в редакції Додаткового договору №7 від 12.10.2009 (надалі - Кредитний договір - 1), Банк надав ТОВ "МТД - Інвест" кредит у доларах США у розмірі 2 000 000 (два мільйони) доларів США зі строком повернення починаючи з 01.03.2010 по 28.02.2011 відповідно до графіку зменшення заборгованості за кредитом (Додатку №1 до Кредитного договору - 1).

Процентна ставка за користування коштами кредиту: на період з 27.02.2008 по 14.09.2009 включно - 13,5% річних; на період з 15.09.2009 до кінця строку дії Кредитного договору - 11%.

27.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Сведбанк" та громадянкою ОСОБА_2 (надалі - третя особа - 2) було укладено Кредитний договір №1118-Ф.

12.10.2009 між Приватним акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", третьою особою -2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест" було укладено Додатковий договір №7 до Кредитного договору №1118-Ф від 27.02.2008 відповідно до якого сторони виклали його новій редакції.

Відповідно до умов Кредитного договору №1118-Ф від 27.02.2008 року в редакції Додаткового договору №7 від 12.10.2009 (надалі - Кредитний договір - 2), Банк надав позичальнику кредит у доларах США у розмірі 2 000 000 (два мільйони) доларів США зі строком повернення починаючи з 01.03.2010 по 28.02.2011 відповідно до графіку зменшення заборгованості за кредитом (Додаток №1 до Кредитного договору-2).

Процентна ставка за користування коштами кредиту: на період з 27.02.2008 по 14.09.2009 включно - 13,5% річних; на період з 15.09.2009 до кінця строку дії Кредитного договору - 11% річних.

Згідно із ст. 1 Додаткових договорів №7 до Кредитних договорів сторони, керуючись статтями 520-523 Цивільного кодексу України, на підставі Договорів про переведення боргу, укладених 12.10.2009 між Банком, третіми особами та відповідачем, домовились замінити зобов'язану сторону у зобов'язанні, що виникло із Кредитних договорів, на нового позичальника -Товариство з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест".

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитними договорами та надав грошові кошти відповідно до умов Кредитних договорів, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунках.

Відповідно до умов розділу 4 Кредитних договорів, Позичальник зобов'язався: повернути Банку кошти кредиту у строки, визначені у графіку, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до пункту 4.1. Кредитних договорів, кошти кредиту, одержані позичальником за Кредитними договорами, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту з держанням строків, визначених у графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.2. Кредитних договорів, позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок Банку у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця.

Згідно з пунктом 4.4. Кредитних договорів, всі платежі за Кредитними договорами повинні надходити до Банку у встановлених розмірах без будь-яких відрахувань та утримань в рахунок будь-яких комісійних, внесків чи інших платежів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитних договорів відповідач не повернув грошові кошти, одержані в рахунок кредитної лінії та не сплатив проценти за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором-1 у розмірі 2 564 749,99 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту - 2 000 000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно - 15 945 400,00 грн ., прострочена заборгованість по процентах - 564 749,99 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 року еквівалентно - 4 502 582,25 грн . та заборгованості за кредитним договором-2 у розмірі 2 564 749,99 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту - 2 000 000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно - 15 945 400,00 грн ., прострочена заборгованість по процентах - 564 749,99 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 року еквівалентно - 4 502 582,25 грн .

Листом за вих. № 5340/1 від 22.07.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою усунути порушення. Однак станом на дату звернення позивача з позовом до суду зазначена вимога відповідачем виконана не була.

У поданому відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Додаткові договори №7 до Кредитних договорів були укладені з порушенням вимог закону, а тому є недійсними.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД - Інвест" поданий зустрічний позов про визнання недійсними Додаткових договорів № 7 до Кредитного договору № 1117-Ф від 27.02.2008 та Кредитного договору № 1118-Ф від 27.02.2008.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вказані Додаткові договори до Кредитних договорів були підписані керівником з перевищенням повноважень, наданих Статутом товариства без отримання згоди загальних зборів товариства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як пояснив позивач за первісним позовом, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитними договорами у розмірі 4 000 000,00 доларів США, що еквівалентно грн. 31 890 800,00 грн., та зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 1 129 499,98 доларів США, що еквівалентно 9 005 164,50 грн.

Доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом відповідач за первісним позовом та треті особи не надали.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 6.2., 6.3. Кредитних договорів на позичальника покладений обов'язок, у разі порушення строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення суми кредиту та процентів за користування ним за Кредитним договором-1 пеню у розмірі 201 846, 60 доларів США, з яких: пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 160 082,95 долара США; пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 35 439,32 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 6 324, 33 долара США, та Кредитним договором-2 пеню у розмірі 201 846, 60 доларів США, в тому числі пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 160 082,95 долари США; пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 35 439, 32 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 6 324, 33 долара США.

Перевіривши правильність здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків пені суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач за первісним позовом не надав доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у загальній сумі 5 533 193,18 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 44 114 489,26 грн.

З огляду на задоволення первісного позову, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як передбачено статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Зі змісту оспорюваний Додаткових договорів №7 до Кредитних договорів вбачається, що вони були укладені на підставі Договорів про переведення боргу, укладених 12.10.2009 між Банком, третіми особами та відповідачем, щодо замінити зобов'язаної сторони у зобов'язаннях, що виникли із Кредитних договорів, на нового позичальника -Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест".

Матеріали справи свідчать, що загальними зборами ТОВ "МТД-Інвест" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 8/2009 від 07.10.2009, про здійснення заміни боржника та переведення на ТОВ "МТД-Інвест" у повному обсязі зобов'язань третіх осіб за Кредитними договорами, а також надання повноважень директору товариства на укладення договорів про переведення боргу.

Крім цього, як встановлено судом, оспорювані Додаткові договори в подальшому були схвалені позивачем за зустрічним позовом, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи позивача за зустрічним позовом № 36 від 28.12.2009, №33 від 19.10.2010, № 04 від 10.08.2011, № 01 від 14.02.2012.

Виходячи зі змісту 241 Цивільного кодексу України та п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (зі змінами та доповненнями) наступне схвалення юридичною особою, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам позивач за зустрічним позовом не надав доказів недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Між тим, судом встановлено, що спірний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, передбаченим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що Додаткові договори № 7 до Кредитних договорів підписано особою, яка не мала належних повноважень на момент підписання договорів, судом відхиляються, оскільки відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, дані договори були схвалений позивачем шляхом вчинення дій, що свідчить про його прийняття до виконання.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест" про визнання недійсним Додаткових договорів № 7 від 12.10.2009 до Кредитного договору № 1117-Ф від 27.02.2008 та Кредитного договору № 1118-Ф від 27.02.2008 задоволенню не підлягають.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-Т, літера А, ідентифікаційний код 34576464) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, літера В, ідентифікаційний код 19356840) 2 000 000,00 доларів США (два мільйони доларів США ) -заборгованості по кредиту за Кредитним договором № 1117-Ф від 27.02.2008, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 15 945 400,00 грн . (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот сорок п'ять тисяч чотириста гривень); 564 749,99 доларів США (п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сорок дев'ять доларів США 99 центів) - заборгованості по процентах за Кредитним договором № 1117-Ф від 27.02.2008, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 4 502 582,25 грн . (чотири мільйони п'ятсот дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.); 201 846,60 доларів США (двісті одну тисячу вісімсот сорок шість доларів США 60 центів ) - пені, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 1 609 262,39 грн . (один мільйон шістсот дев'ять тисяч двісті шістдесят дві гривні 39 коп.); 2 000 000,00 доларів США (два мільйони доларів США ) - заборгованості по кредиту за Кредитним договором № 1118-Ф від 27.02.2008, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 15 945 400,00 грн . (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот сорок п'ять тисяч чотириста гривень); 564 749,99 доларів США (п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сорок дев'ять доларів США 99 центів) - заборгованості по процентах за Кредитним договором № 1118-Ф від 27.02.2008, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно - 4 502 582,25 грн . (чотири мільйони п'ятсот дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.); 201 846,60 доларів США (двісті одну тисячу вісімсот сорок шість доларів США 60 центів ) - пені, що згідно офіційного курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 1 609 262,39 грн . (один мільйон шістсот дев'ять тисяч двісті шістдесят дві гривні 39 коп.), 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень) -судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.04.2011