Рішення

від 24.04.2012 по справі 5011-9/4269-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/4269-2012 24.04.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії До ПроТовариства з обмеженою відповідальністю "Обер-Хаус-Україна" відшкодування вартості 2121,00 грн. Суддя Бондаренко Г.П. Представники сторін: Від позивача Від відповідача ОСОБА_1 (дов. №1463 від 30.12.2011р.) не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обер-Хаус-Україна" (надалі по тексту відповідач) про стягнення 2121, 00 грн. вартості додаткового обладнання, встановленого згідно Договору про надання послуг бізнес-мережі №K.U.-4226 від 20.10.2006р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг бізнес-мережі №K.U.-4226 від 20.10.2006р. в частині повернення додатково встановленого обладнання. Позовні вимоги вмотивовано положеннями ст. ст. 11, 15, 96, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/4269-2012, розгляд справи призначено на 24.04.2012 року.

В судове засідання 24.04.2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані Позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 року між позивачем (Оператор за Договором) та відповідачем (Бізнес - абонент за Договором) укладено Договір про надання послуг бізнес-мережі №K.U.-4226 (далі по тексту - Договір). У відповідності до умов Договору між сторонами укладено Додаткові угоди №1, №2.

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Оператор надає Бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел, (надалі - Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення п. 7.8 договору не повернув на вимогу позивача обладнання, яке є власністю позивача, а отже позивач просить стягнути з відповідача його залишкову вартість.

Претензією №25/20-1783/1 від 27.10.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про відшкодування вартості обладнання на суму 2121,00 грн. За твердженням Позивача, зазначена вище претензія залишена Відповідачем без відповіді, обладнання відповідачем на виконання умов договору не повернуто, вартість обладнання відповідачем на вимогу позивача також не відшкодовано.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 2121,00 грн. вартості встановленого за Договором та неповернутого обладнання.

Оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір №K.U.-4226 є підставою для виникнення між сторонами правовідносин, відповідно до яких у сторін виникають зустрічні права та обов'язки.

Як встановлено п. 2.1.1 Договору, Оператор зобов'язаний організувати лінію(ї) зв'язку т надавати Послуги, як це визначено у відповідній додатковій угоді чи додатку до цього Договору. Організація лінії (й) зв'язку та надання Послуг здійснюється за наявності технічної можливості.

Пунктом 3.2 Додаткової угоди № 1 визначено, що Оператор встановлює обладнання доступу в приміщенні Бізнес-абонента та забезпечує його технічне обслуговування. Обладнання доступу залишається власністю Оператора.

Пунктом 7. 6 договору передбачено, що для надання послуг Оператор має право встановлювати додаткове обладнання за адресою встановлення лінії зв'язку у Бізнес-абонента. Встановлення зазначеного обладнання оформляється відповідними актами. При цьому обладнання залишається власністю Оператора.

10.11.2006 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт передачі обладнання позивача на відповідальне зберігання, відповідно до якого, вартість переданого відповідачеві на зберігання майна складає 6450,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом передачі обладнання на відповідальне зберігання б/н від 10.11.2006р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що майно (обладнання) передане позивачем відповідачеві на зберігання, а отже правовідносини сторін в цій частині регулюються главою 66 ЦК України.

Статтею 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 949 ЦК України передбачено, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

У відповідності до ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Частина 1 статті 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Дані вимоги закону узгоджуються з пунктом 7.8. Договору, відповідно до якого протягом 3 (трьох) робочих днів на вимогу Оператора Бізнес-абонент зобов'язується повернути обладнання, зазначене в п. 7.6, або сплатити його балансову вартість, вказану у відповідному акті.

Як про те зазначає Позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за надані послуги за Договором, надання послуг Відповідачу припинено на підставі п. 6.5. Договору. За твердженням Позивача, залишкова вартість обладнання неповернутого Відповідачем станом на момент розгляду справи складає 2121,00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи додано відповідну довідку №14/417 від 24.04.2012р., тобто є меншою ніж визначено балансову вартість обладнання при його передачі відповідачеві у 2006 році.

Претензією №25/20-1783/1 від 27.10.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про відшкодування вартості обладнання на суму 2121,00 грн. в місячний строк.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем доказів на підтвердження повернення Позивачу зазначеного майна або сплати його вартості не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та положення п. 7.8. Договору, вимоги ст. ст. 949, 951, 953 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача 2121, 00 грн. вартості неповернутого відповідачем обладнання.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Обер-Хаус-Україна"(04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 37, кв. 26; код ЄДРПОУ 34428293; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"(01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) 2121 (дві тисячі сто двадцять одна) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1609 (одна тисячі шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бондаренко Г.П.

Рішення підписано 03.05.2012 року