Рішення

від 03.05.2012 по справі 5013/301/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2012 р.Справа № 5013/301/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах"

до відповідача: Хлібокомбінату Маловисківської спілки районних споживчих товариств

про стягнення 46 414,81 грн.

представники сторін:

від позивача - не брав участі;

від відповідача - ОСОБА_1, директор Хлібокомбінату.

Підприємство споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Хлібокомбінату Маловисківської спілки районних споживчих товариств 46 414,81 грн. заборгованості за договором поставки від 14.12.2007р., з яких 34 256,27 грн. основного боргу, 2813,76 грн. 3% річних, 9344,78 грн. інфляційних збитків, а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2012 р. порушено провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні, зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору матеріали.

27.04.2012 року позивач листом повідомив та надав докази сплати відповідачем заборгованості за одержанні тютюнові вироби в сумі 2000 грн. за платіжним дорученням № 060210097 від 02.04.2012 року. Просить стягнути з відповідача 44 414,81 грн. заборгованості за одержані відповідачем тютюнові вироби.

Відповідач у судовому засіданні 03.05.2012 року повідомив та надав докази сплати заборгованості в сумі 2000 грн., сплачені за квитанцією № 062710075 від 27.04.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши в справі докази, господарський суд встановив наступне.

Між підприємством споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (Постачальник) та Хлібокомбінатом Маловисківської спілки районних споживчих товариств (Покупець) укладений договір поставки від 14.12.2007 року (далі - Договір).

У відповідності до предмета Договору Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити тютюнові вироби, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, його прийняти і оплатити.

Передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначена в накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Поставка Покупцю товарів, що є предметом договору, здійснюється Постачальником партіями протягом всього строку дії договору на умовах СРТ.

Замовлення формується Покупцем виходячи з обсягів продажу чи залишків товару і подається Постачальнику два, три або чотири рази на місяць листом, по факсу, або за допомогою електронної пошти.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється грошовими коштами в безготівковому порядку на умовах: 50% поставленої партії товарів протягом 7-ми календарних днів з дня поставки; 50% протягом 14 календарних днів з дня поставки.

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником протягом терміну дії договору.

Здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками Покупця і Постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

Сторонами 11.06.2008 укладено додаткову угоду до договору поставки тютюнових виробів від 14.12.2007, за умовами якої п. 3.3 договору поставки викладено у новій редакції: "Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється грошовими коштами в безготівковому порядку на умовах: 50% поставленої партії товарів протягом 10-ти календарних днів з дня поставки; 50% протягом 20 календарних днів з дня поставки.

Додаткова угода вступає в силу з 19.06.2008 і є невід'ємною частиною договору поставки.

20.10.2009 сторони підписали додаткову угоду до договору поставки тютюнових виробів від 20.10.2009, згідно якої термін дії договору поставки пролонговано до 31.12.2011 року.

Додаткова угода вступає в силу з 01.01.2010 і є невід'ємною частиною поставки від 14.12.2007.

Постачальник взяті зобов'язання за договором поставки виконав в повному обсязі, Продавець передав Покупцю товар на підставі товарно-транспортних накладних № К1-00001610 від 15.05.2009 року на суму 17 790,61 грн., № К1-00001751 від 25.05.2009 року на суму 4 335,87 грн., № К1-00001851 від 29.05.2009 року на суму 20 115,75 грн., № К1-00002001 від 08.06.2009 року на суму 3 675,39 грн., всього на загальну суму 45 917,62 грн. Крім того, станом на 15.05.2009 р. за відповідачем рахувався борг у сумі 4288,65 грн.

У відповідності до акта звірки взаєморозрахунків за період з 15.05.2009 по 29.09.2011, складеного та підписаного повноважними особами сторін, станом на 29.09.2011 заборгованість Хлібокомбінату Маловисківської спілки районних споживчих товариств становила 42 256,27 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач взяті зобов'язання виконав частково, сплативши частково заборгованість за отримані тютюнові вироби, що підтверджується світлокопіями платіжних доручень та квитанцій (а.с. 14-24).

Станом на 12.03.2012 року заборгованість відповідача становить 34 256,27 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялися претензія № ПР-2/7-11/К1 від 09.02.2011р. та лист-попередження № 1/50-11 від 04.10.2011р. з вимогою у семиденний термін сплатити заборгованість у сумі 42 256,27 грн.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 34 256,27 грн. основного боргу за отримані тютюнові вироби.

27.04.2012 року позивач листом повідомив та надав докази сплати відповідачем заборгованості за одержанні тютюнові вироби в сумі 2000 грн. за платіжним дорученням № 060210097 від 02.04.2012 року.

Відповідач у судовому засіданні 03.05.2012 року повідомив та надав докази сплати заборгованості в сумі 2000 грн., сплачені за квитанцією № 062710075 від 27.04.2012 року.

Отже, внаслідок сплати частини боргу між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення боргу в розмірі 4000 грн., тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Доказів проведення розрахунку за поставлений товар у сумі 30 256,27 грн. відповідач господарському суду не подав.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 2 813,76 грн. 3% річних, 9 344,78 грн. інфляційних збитків за період з вересня 2009 р. по лютий 2012 р.

Відповідно обґрунтованого розгорнутого розрахунку на суму боргу за вказаний період прострочення платежів позивач правомірно обчислив три проценти річних, що становлять суму 2 813,76 грн., та інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції, що становлять суму 9 344,78 грн.

Докази сплати спірної суми в матеріалах справи відсутні.

Між сторонами не укладався договір щодо реструктуризації заборгованості або ж договір щодо розстрочення сплати заборгованості Хлібокомбінату.

Враховуючи встановлені обставини справи, позов про стягнення 30256,27 грн. основного боргу, 2813,76 грн. трьох процентів річних, 9344,78 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що на 01.01.2012 становить 1073 грн.

Позивач з позовної заяви майнового характеру про стягнення 46414,81 грн. сплатив судовий збір у відповідності до вимог законодавства в розмірі не меншому 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1609,50 грн., тобто в мінімальному розмірі встановленому законодавством.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив прострочення виконання свого грошового зобов'язання за виконану роботу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У частині позову про стягнення 4000,00 грн. основного боргу провадження в справі припинити.

Позов про стягнення 42 414,81 грн. задовольнити.

Стягнути з Хлібокомбінату Маловисківської спілки районних споживчих товариств (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Новомиргородське шосе, 3, ідентифікаційний код 01731912) на користь підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 127, ідентифікаційний код 01740064) 30256,27 грн. основного боргу, 2813,76 грн. трьох процентів річних, 9344,78 грн. інфляційних втрат, а також 1 609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 08.05.12