Ухвала

від 15.09.2011 по справі 9101/35973/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2011 р.справа № 2а-9281/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі №2а-9281/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВВІ»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВВІ»звернулося до суду з позовом ( з урахуванням уточнень), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача в частині невизнання як податкової звітності декларацій з податку на додану вартість за період липень-вересень 2010 року та зобов'язати позивача визнати подані ТОВ «АВВІ»зазначені декларації, які надійшли до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 19.10.2010р. пакетом №0070156 шляхом кур'єрської пошти, як податкову звітність та провести їх в електронних базах ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідно пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу, а невизнання ДПІ поданої декларації як податкової звітності можливо лише у випадках, які прямо передбачені Законом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що дії відповідача щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства. При цьому суд зазначив те, що чинним законодавством України визначено підстави, за наявності яких податковий орган може не визнати податкову декларацію як податкову звітність, натомість таких підстав відповідачем у справі не наведено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована правом податкового органу не визнати подані декларації, заповнені всупереч правилам, як податкову звітність.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АВВІ" до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя були надіслані декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 року.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомляло ТОВ "АВВІ" листами від 21.08.2010 № 22871/10/28-213/2, від 16.09.2010 № 24400/10/28-213/2, від 24.09.2010 №25113/10/28-213/2 від 15.10.2010 № 26481/10/28-213/2, згідно яких декларації з податку на додану вартість за липень - вересень 2010 року були прийняті "До відома", але не мають статус прийнятих у зв'язку із відсутністю обов'язкових реквізитів (місцезнаходження платника податку, індивідуального податкового номеру платника ПДВ, тип документа).

ТОВ «АВВІ»кур'єрською поштою направило на адресу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя: декларацію з ПДВ за липень 2010 року зі всіма додатками нотаріально засвідчену (додаток №5, додаток №1, копія п'ятих основних аркушів примірників декларанта) вантажних митних декларацій, так як оригінал було надано до ДПІ раніше з декларацією з ПДВ за липень 2010 року, яка не визнана ДПІ як податкова звітність), в частині повної відповідності з декларацією та додатками які заламіновані та надані до ДПІ, на 5 аркушах, ламіновану декларацію з ПДВ за липень 2010 року зі всіма додатками на 4 аркушах, декларацію з ПДВ за серпень 2010 року зі всіма додатками нотаріально засвідчена (додаток №5, додаток №1, копія п'ятих основних аркушів і примірників декларанта) вантажних митних декларацій, так як оригінал було надано до ДПІ раніше з декларацією з ПДВ за серпень 2010 року, яка не визнана ДПІ як податкова звітність), в частині повної відповідності з декларацією та додатками, які заламіновані та надані до ДПІ, на 5 аркушах, ламіновану декларацію з ПДВ за серпень 2010 року зі всіма додатками на 4 аркушах, декларацію з ПДВ за вересень 2010 року зі всіма додатками (додаток №5, оригінал п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій) нотаріально засвідчену, в частині повної відповідності з декларацією та додатками, які заламіновані та надані до ДПІ, на 4 аркушах, ламіновану декларацію з ПДВ за вересень 2010 року зі всіма додатками на 3 аркушах, дискета з електронним варіантом декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень 2010 року зі всіма додатками, дискета з реєстрами податкових накладних в електронному варіанті за липень, серпень, вересень 2010 року, довідку приватного нотаріуса Запорізького району ОСОБА_1 №789/01-14 від 19.10.2010.

Листом за №27163/10/28-213/2 від 25.10.2010 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя повідомило ТОВ "АВВІ", про те, що у поданій податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року подана ксерокопія обов'язкового додатку 1 "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ", внаслідок чого декларація не визнана ДПІ як податкова звітність.

У поданій податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року подана ксерокопія обов'язкового додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та додаткового кредиту в розрізі контрагентів", внаслідок чого декларація не визнана ДПІ як податкова звітність.

У поданій податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року подана ксерокопія обов'язкового додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", внаслідок чого декларація не визнана ДПІ як податкова звітність та запропоновано подати нові декларації, оформлені належним чином.

Листом за №27292/10/28-213/2 від 25.10.2010 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було повідомлено ТОВ "АВВІ" що, податкові декларації з ПДВ за період липень - вересень 2010 року були заповнені з порушенням загальних вимог заповнення декларацій, а саме, так як вони заламіновані - це не дає змогу поставити на них штамп, провести камеральну перевірку та заповнити необхідні графи, внаслідок чого декларації не визнані ДПІ як податкова звітність.

При цьому ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя в вищезазначених листах не зазначено про факт надання до ДПІ двох однакових нотаріально засвідчених декларацій з ПДВ за ці періоди, один з яких був заламінованнй, а інший -ні.

21.10.2010 листом за №21/10/1 ТОВ "АВВІ" звернулось до ПП "Експерт Д" (код за ЄДРПОУ 24910445) із запитом на проведення дослідження документів та надання висновку щодо правильності заповнення податкової звітності за період липень, серпень та вересень 2010 року.

Експертом Макєєвою К.П. було проведено дослідження всіх документів, які було надано до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя кур'єрською поштою листом за № 19/10/1 от 19.10.2010 ТОВ "АВВІ".

У висновках експертного дослідження від 22.10.2010 було зазначено, що декларація з ПДВ за липень 2010 року зі всіма додатками, декларація з ПДВ за липень 2010 року зі всіма додатками, декларація з ПДВ за серпень 2010 року зі всіма додатками, які були надані до ДПІ відповідають вимогам заповнення, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 -III зі змінами та доповненнями, та Методичним рекомендаціям по взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України №266 від 18.04.2008.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, які прямо передбачені пп..4.2.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем не доведено суду обставин, які б були законними підставами для невизнання декларації податковою звітністю.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

За змістом підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Отже, вказаною нормою матеріального права визначено як обов'язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для невизнання податковим органом декларації і такими підставами є: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Аналогічні приписи містить у собі Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166.

За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Як вбачається з листів, якими ДПІ повідомила позивача про прийняті рішення щодо невизнання податкових декларацій, податковий орган посилається на вимоги пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, в той же час відповідачем не зазначено підстав, які передбачено пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, для невизнання податкової звітності.

Натомість, встановлені обставини справи свідчать про те, що подані позивачем Декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2010р. містять у собі усі необхідні реквізити, які передбачено як Законом №2181 так і Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166. Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні податковими деклараціями та додатками до них, експертним висновком, повідомленнями кур'єрської пошти (а.с.191) про те, що уся податкова звітність, згідно опису, була доставлена на адресу податкового органу, повідомленням нотаріуса (а.с.79) про те, що ним були посвідчені копії податкової звітності, у якій були заповнені усі графи, декларації прошито, пронумеровано, скріплено печаткою та підписом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, вирішуючи питання про прийняття декларацій з податку на додану вартість, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, і в межах доводів апеляційної скарги, підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі №2а-9281/10/0870 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 19.09.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк