Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-10768/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-10768/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Відродження" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-10768/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Приватного підприємства "Відродження"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Відродження" (далі по справі - відповідач) в якому просила суд:

- стягнути з Приватного підприємства «Відродження»на користь Державного бюджету України суму боргу у розмірі 107591,63 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року зазначений позов задоволено .

Стягнуто з Приватного підприємства "Відродження" (адреса: 61058, м. Харків, вул. Г. Праці, 14, код: 30377759) на користь Державного бюджету України суму боргу у розмірі 107591,63грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Відродження»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради від 19.08.2005 р. за №14801200000013718, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 4-7). ПП «Відродження», як платник податків, взято на облік у ДПІ Дзержинського району м. Харкова 12.05.2005 р.

Судом встановлено, що між Харківською міською радою (орендодавець) та ПП «Відродження» укладено договір оренди землі від 17 лютого 2008 року (а.с.86-89).

Відповідно до умов договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,6313 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 14. Договір укладено строком до 31.12.2010 р. 18.02.2009 р. складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплатив у повному обсязі визначені у поданих ним податкових деклараціях за 2009 р. та 2010 р. суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у порядку та у строки, встановлені законодавством.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» (втратив чинність 01.01.2011 р. на підставі Податкового кодексу України, тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) до загальнодержавних належить такий податок, як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про плату за землю», відповідачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 р. (декларація № 10352 від 19.02.2009 р.) та 2010 р. (декларація №2010 від 26.01.2010 р.), з самостійно визначеною сумою податку за рік з розбивкою за місяцями: за 2009 р. -718 342,78 грн. (66 339,92 грн. - щомісяця); за 2010 р. - 843 047,76 грн. (70 253,98 грн. - щомісяця) (а.с.12-14).

У відповідності до ст.17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача вважається узгодженим.

Згідно з п.п.5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р., залишеним без змін Постановою ВГС України від 25.01.2011 р., по справі №59/150-10 позов ПП «Відродження»було задоволено частково.

Визнано пункти 5 та 9 Договору оренди землі від 17 грудня 2008 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 12 лютого 2009 року за №340967100049, недійсними, з моменту укладення, в частині: розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що перевищує 5190480,00 грн., що дорівнює розміру нормативної оцінки, вказаної у витязі №646/10 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.04.10р. №1531; розміру орендної плати за земельну ділянку на рік, що перевищує 352310,00 грн.; розміру орендної плати за земельну ділянку в місяць, що перевищує 29359,17, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки, вказаної у витязі №646/10 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.04.10р. №1531. В решті позовних вимог (в частині визнання договору укладеним на певних умовах) відмовлено (а.с. 61-64).

23.03.2011 р. відповідачем подано уточнюючу декларацію № 174192, на підставі якої зменшено основного платежу на 490737,72 грн. та ДПІДПІ нараховано пеню у розмірі 52502,26 грн.; 23.03.2011 р. - подано уточнюючу декларацію № 201161, на підставі якої зменшено основного платежу на 392260,10 грн. та ДПІ нараховано пеню у розмірі 13899,27 грн.

Крім того, 14.04.10 р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Відродження», код ЄДРПОУ 30377759 з питання своєчасності сплати по орендній платі з юридичних осіб. Результати перевірки оформлені актом № 1813/15-336/30377759 від 14.04.2010 р. (а.с. 10-11).

Перевіркою встановлено порушення ПП «Відродження»ст.17 Закону України «Про плату за землю»із змінами та доповненнями, а також п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами тата державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями, несвоєчасно сплачено самостійно узгоджене податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.

Відповідальність за вищезазначені порушення передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

На підставі висновків акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002011502/0 від 19.04.2010 р. на загальну суму у розмірі 13267,98 грн., яке було отримано особисто директором ПП «Відродження» (а.с. 9) та у визначеному законом порядку не оскаржено.

Відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/15 від 12.01.2010 р. та другу податкову вимогу № 2/140 від 15.02.2010 р., які отримана особисто директором ПП «Відродження»(а.с.18).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач не сплатив у повному обсязі визначені у поданих ним податкових деклараціях за 2009 р. та 2010 р. суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у порядку та у строки, встановлені законодавством. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 107591,63 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Відродження" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-10768/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.