Постанова

від 11.05.2012 по справі 4-969/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-969/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Бурдейної М.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 та зобов'язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить скасувати рішення начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 від 17.02.2012 року, зобов'язати начальника відділу Генеральну прокуратуру України ОСОБА_2 організувати перевірку його заяви від 08.02.2012 року силами Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України.

В обґрунтування скарги зазначається, що ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою щодо проведення перевірки у порядку ст.97 КПК України стосовно державного обвинувача у кримінальній справі за його обвинуваченням та щодо інших осіб за вчинення дій, які призвели до його безпідставного засудження.

Суд вважає за можливе розгляд скарги у відсутність ОСОБА_1, який знаходиться під вартою, матеріали справи містять достатньо даних для прийняття судом рішення за змістом вимог скаржника.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечувала, вважаючи її безпідставною, вказала, що Генеральною прокуратурою України отримана заява ОСОБА_1, яка зареєстрована 14.02.2012 року та у відповідності до вимог законодавства була направлена за належністю до прокуратури Сумської області для перевірки, про що було повідомлено заявника.

Суд, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України скарга ОСОБА_1 підлягає розгляду навіть за відсутності в кримінально-процесуальному законі норм, які визначають відповідний розгляд.

У відповідності до положень ст.97 КПК України, прокурор зобов'язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю.

В судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України 14.02.2012 року була отримана заява ОСОБА_1, в якій останній просив провести перевірку та порушити кримінальну справу відносно прокурора прокуратури Сумської області.

Заява ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України була зареєстрована та 14.02.2012 року її направлено за належністю до прокуратури Сумської області.

Також в судовому засіданні встановлено, що питання відносно прийняття рішення за заявою скаржника про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи відноситься, насамперед, до компетенції прокуратури Сумської області, а тому по суті Генеральною прокуратурою України не вирішувалось.

Разом з тим, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються в межах кримінального судочинства, і, відповідно, суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено кримінально - процесуальним законодавством.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами, підстави та повноваження суду на зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяви про злочин, не передбачені.

Вимоги скарги щодо зобов'язання начальника відділу Генеральної прокуратури України організувати перевірку згідно ст.97 КПК України не лежать в площині компетенції суду, не ґрунтуються на вимогах чинного Кримінально- процесуального кодексу України, а тому скаргу необхідно залишити без задоволення.

Окрім цього, прокурор є процесуально незалежною особою, яка не може бути примушена будь -ким не на підставах чи не у спосіб, визначених законом, діяти певним чином.

Суд вимушений виконати свій процесуальний обов'язок щодо неможливості дій не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією України чи її законом, навіть за наявності порушеного права скаржника, а тому скаргу залишає без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції, ст.ст. 94, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 від 17.02.2012 року - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.Білоцерківець