Постанова

від 11.05.2012 по справі 4-1403/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-1403/12

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 травня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Григор'єва М.В., скаржника -ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить зобов'язати керівництво Генеральної прокуратури України прийняти рішення щодо реєстрації його заяви від 02.03.2012 року у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини Генеральної прокуратури України, зобов'язати керівництво Генеральної прокуратури України організувати проведення перевірки вказаної заяви і прийняти відповідні рішення, передбачені ст.97 КПК України.

В обґрунтування скарги зазначається, що Печерським районним судом м.Києва 27.11.2011 року винесена постанова, зокрема, про направлення до Генеральної прокуратури України копії заяви ОСОБА_1 від 16.12. 2010 року про вчинення злочину співробітниками прокуратури Обонського району м.Києва, однак прокуратура м.Києва усунулась від перевірки заяви скаржника.

03.02.2012 року він звернувся із заявою про злочин щодо умисного невиконання рішення суду співробітниками прокуратури м.Києва, однак Генеральною прокуратурою України відповідне рішення згідно ст.97 КПК України не приймалось.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги з підстав, наведених в ній.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вимоги, наведені в скарзі, вважав безпідставними, оскільки суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про вчинення злочину, окрім цього, підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України не було, так як звернення ОСОБА_1 від 03.02. 2012 року за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину.

У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, скарга ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують такий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що 27.10.2011 року Печерським районним судом м.Києва винесено постанову, згідно якої копію заяви ОСОБА_1 від 16.12.2010 року про вчинення злочину співробітниками прокуратури Оболонського району м.Києва направлено до прокуратури м.Києва для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.

Разом з тим, незважаючи на те, що постанова суду підлягала безумовному виконанню, прокуратурою м.Києва з мотивів, які свідчать про незгоду з таким рішенням суду, поза апеляційним порядком оскарження цього рішення, здійснені заходи по його невиконанню та скаржнику було надано відповідь без винесення процесуального рішення.

02.03.2012 року скаржник звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, співробітниками прокуратури м. Києва, в якій виклав обставини умисного невиконання рішення суду і така заява підлягала вирішенню в порядку ст.97 КПК України.

Також в судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України вказана заява ОСОБА_3 була розглянута не у процесуальний спосіб, передбачений КПК України, та йому листом від 19.03.2012 року надано відповідь.

Разом з тим, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються в межах кримінального судочинства, і, відповідно, суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено кримінально - процесуальним законодавством.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами підстави та повноваження суду на визнання незаконними чи протиправними дій ( бездіяльності) прокурора та зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді чи заяви про злочин, не передбачені.

Вимоги скарги щодо зобов'язання керівництва Генеральної прокуратури України прийняти ршення про реєстрацію звернення як заяви про злочин, зобов'язання організувати перевірку саме в порядку ст.97 КПК України не лежать в площині компетенції суду, яка визначена положеннями чинного Кримінально - процесуального кодексу України.

Суд, незважаючи на встановлене порушення прав скаржника по розгляду його заяви від 02.03.2012 року Генеральною прокуратурою України, вимушений виконати свій процесуальний обов'язок діяти лише у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а це зумовлює необхідність залишення скарги без задоволення, оскільки наведених повноважень суд не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури України -залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.Білоцерківець