Рішення

від 08.05.2012 по справі 1332-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2012Справа №5002-7/1332-2012

За позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1, м. Сімферополь, 95022)

До відповідача Комбінату благоустрою (вул. Кооперативна, 12, м. Бахчисарай, 98400)

Про стягнення 41 596,10 грн.

Суддя І.І.Дворний

представники:

Від позивача - ОСОБА_3 - предст., довіреність №13/124 від 10.01.2012р.

Від відповідача - ОСОБА_4 - директор, розпорядження №02.1-6/86 від 11.04.2011р.

Суть спору: Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Комбінату благоустрою 40 900,80 грн. заборгованості, 286,30 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у розмірі 409,00 грн., всього 41596,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків за договором №19/7 від 09.11.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим заборгованість Комбінату благоустрою перед Дочірнім підприємством "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" складає 40 900,80 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 286,30 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 409,00 грн.

У судовому засіданні відповідач надав суду заяву, в якій визнає свої позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справи за його відсутністю.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

09.11.2011 р. між Комбінатом благоустрою (Замовник) та Дочірнім підприємством "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Підрядник) був укладений договір підряду №19/7, пунктом 1.1. якого передбачено, що Підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати капітальний ремонт провулку Музикальний в м. Бахчисарай відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт за цим договором складає 40 900,80 грн. з урахуванням ПДВ.

Роботи вважаються виконаними після підписання акта виконаних робіт (п. 3.2 Договору).

Порядок розрахунків був визначений сторонами в розділі 5.1 Договору - розрахунки за виконання робіт з Підрядником здійснюється протягом 20 днів після підписання акта виконаних робіт. За роботи, виконані з недоліками та дефектами, виявленими при прийнятті об'єкта в експлуатацію, оплата здійснюється після їх усунення.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивачем в грудні 2011 року були виконані підрядні роботи на загальну суму 40 900,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а. с.21-23) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а. с. 14).

На оплату робіт позивачем був виставлений рахунок №100 від 06.12.2011 р. на суму 40900,80 грн.

Однак, вартість робіт відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 40 900,80 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Більш того, факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 02.04.2012 р., підписаний обома сторонами, та був визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №19/7 від 09.11.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим вимоги Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40 900,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування 286,30 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 409,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання та входять до складу грошового зобов'язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних викладена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 286,30 грн. та 3% річних у розмірі 409,00 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені позивачем правомірно, а тому також підлягають стягненню з Комбінату благоустрою на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на відповідача згідно з положеннями стаття 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комбінату благоустрою (вул. Кооперативна, 12, м. Бахчисарай, 98400, ідентифікаційний код 30800329) на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1, м. Сімферополь, 95022, ідентифікаційний код 31829422) 40 900,80 грн. заборгованості, 286,30 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 409,00 грн., 1 609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.05.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.