Постанова

від 05.04.2012 по справі 12/136

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2012 № 12/136

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Верещаку Д.П.,

розглядаючи апеляційну скаргу комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.01.2012 року

у справі № 12/136 (суддя - Прокопенко Л.В.)

за позовом комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва», м. Київ

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія», м. Київ,

2. приватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.», м.Київ,

про визнання недійсним договору оренди № КІЕ 2819 від 02.02.2009р. та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов.№2 від 03.01.2012 р.);

від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник (дов. б/н від 14.03.2012 р.);

від відповідача 2: ОСОБА_5 - представник (дов. №361 від 15.07.2011р.),

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва (надалі - КП «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва, позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» (надалі - ТОВ «Глорія, відповідач 1) та закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» (відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди № КІЕ 2819 від 02.02.2009р. з моменту його вчинення та зобов'язання ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» демонтувати за власний рахунок базову станцію мережі стільникового радіотелефонного зв'язку, розміщену на даху будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 21.06.2011 року провів заміну відповідача ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.» у відповідності до статті 25 ГПК України (т.1 а.с.111).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2012р. у справі № 12/136 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, КП «ДУОНФ Дарницького району м. Києва» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012р. у справі № 12/136 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнавши недійсним з моменту укладення договір оренди № КІЕ 2819 від 02.02.2009р., укладений між ТОВ «Глорія» та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.».

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 20.02.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду в судових засіданнях 20.02.2012 року, 12.03.2012 року та 29.03.2012 року розгляд справи № 12/136 відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України через неявку відповідача 1.

13.03.2012 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги, у якій останній просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва про визнання недійсним з моменту укладення договір оренди № КІЕ 2819 від 02.02.2009р., укладений між ТОВ «Глорія» та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» та зобов'язати ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» демонтувати за власний рахунок базову станцію мережі стільникового радіотелефонного зв'язку на даху будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві, стягнувши з відповідачів.

В судовому засіданні, призначеному на 29.03.2012 року, була оголошена перерва до 05.04.2012 року, а сторони у справі зобов'язано до вказаної дати провести акт обстеження базової станції мережі стільникового радіотелефонного зв'язку на даху будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві. Дана ухвала відповідачами виконана не була.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити повністю, а рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

05.04.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 20.01.2012 року скасуванню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02.02.2009 року між ТОВ «Глорія» (в тексті договору - орендодавець) та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (в тексті договору - орендар) було укладено договір оренди № КІЕ 2819, за умовами орендар приймає в строкове платне користування частину даху площею 11 кв.м. на будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32 під встановлення контейнера з обладнанням базової станції (RBS) орендаря з невід'ємним правом розміщення антенно-фідерних пристроїв цієї (RBS) (надалі - «Обладнання»). Межі зазначеної частини даху, що надалі іменується «Майданчик», визначено на відповідній план-схемі, підписаній сторонами (т.1 а.с.22-25).

У відповідності до п.1.3 договору оренди майданчик належить орендодавцю на праві власності.

Згідно п.1.5 договору орендодавець підтверджує своє право розпоряджатись майданчиком, включаючи надання в оренду.

Передача майданчика орендодавцем в оренду орендарю оформлюється актом прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан майданчика. Акт підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору. Повернення майданчика орендарем орендодавцю при припиненні дії договору також оформлюється відповідним актом. Датою передачі майданчика в оренду та датою його повернення є дата підпису відповідних актів сторонами (п.1.7 договору).

На виконання даної умови договору його сторонами був підписаний акт прийому-передачі ділянки даху площею 11 кв.м. на будівлі, розташованій за адресою: м.Київ, вул.. Вербицького, 32 (т.2 а.с.26).

Згідно п.3.1 договору плата за оренду майданчика, за домовленістю сторін, складає 12 000,00 грн. на місяць без сплати ПДВ згідно свідоцтва платника єдиного податку № 265101547.

У відповідності до пунктів 7.1, 7.2 договору такий вступає в дію з моменту його підписання і діє до 03.02.2010 року.

Не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає продовжити його дію з коригуванням умов договору або припинити його дію, повинна письмово попередити про це іншу сторону, якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблено. Договір вважається продовженим на тих самих умовах на той самий термін, а якщо при цьому строк його дії досяг 3 (трьох) років, сторони зобов'язуються переукласти договір на тих самих умовах на той самий термін.

Місцевим господарським судом встановлено, що КП «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва було створено на підставі рішення сьомої сесії V скликання Дарницької районної в м. Києві Ради № 6 від 19.09.2007 р. «Про удосконалення структури Управління житловий господарством Дарницького району м. Києва» (т.1 а.с.3).

Відповідно до розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 року та № 274 від 17.03.2008 року «Про діяльність комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва, позивач є балансоутримувачем нежитлового фонду будівель, споруд, вбудованих та прибудованих приміщень Дарницького району міста Києва (т.1 а.с.4-6).

Таким чином, позивач є балансоутримувачем будинку № 32 по вул.Вербицького в м. Києві, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлових окремо стоячих приміщень від 11.02.2008 року, з балансу КП «УЖГ» Дарницького району м. Києва на баланс позивача.

Згідно з актом прийому-передачі нежитлових окремо стоячих приміщень від 11.02.2008 р. будинок № 32 по вул.Вербицького в м. Києві був переданий на баланс від КП «УЖХ» Дарницького району м. Києва позивачу (т.1 а.с.7-10).

В обґрунтування підстав позову позивач послався на невідповідність оспорюваного договору вимогам статті 761 Цивільного кодексу України, вказуючи, що право передачі майна у найм належить власнику речі, особі, якій належать майнові права та особі, уповноваженій на укладення договору найму.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою наявності у даного підприємства права повного господарського відання цим майном. Керуючись положеннями статей 356, 361 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач 1, як співвласник нежитлової будівлі №32 по вул. Вербицького в м. Києві вправі самостійно розпоряджатись своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Оскільки правочин, вчинений відповідачами відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають встановленим обставинам у справі, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва засноване на комунальній власності територіальної громади Дарницького району м. Києва і підпорядковується районній в м. Києві державній адміністрації (п.1.2 Статуту).

У відповідності до п.2.2 Статуту предметом діяльності підприємства є, зокрема, утримання нежитлового фонду згідно з вимогами діючих правил і норм технічної експлуатації, організація технічного обслуговування усіх конструктивних елементів будинків та інженерного обладнання власними силами або силами залучених організацій відповідно до укладених з ним угод, контроль терміну, обсягів та якості виконаних підрядними організаціями робіт, надання в орендне користування нерухомого майна в нежитловому фонді за дорученням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (п.2.3 Статуту).

Водночас, позивач вправі користуватись майном, що належить Підприємству, а також укладати угоди, набувати, орендувати і передавати в користування майно в установленому порядку (п.3.1 Статуту).

Згідно п.5.2 Статуту майно Підприємства належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва і закріплене за ним на праві повного господарського відання, а житловий і нежитловий фонд - на праві оперативного управління.

Отже, позивач, як балансоутримувач будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві, має забезпечувати управління цим майном та нести відповідальність за його експлуатацію.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, на власний розсуд обираючи способи захисту, перебачені вказаними нормами закону та іншими актами законодавства.

Згідно статті 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно частини 1, 4 статті 133 цього ж Кодексу визначає, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на які базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватись також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору.

Аналізуючи вищенаведені норми, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ТОВ «Глорія», уклавши договір оренди частини даху будівлі № 32 по вул.Вербицького в м. Києві, з ЗАТ «Київстар. Дж.Ес.Ем.», безпідставно розпорядилось майном, що є власністю територіальної громади Дарницького району м. Києва та перебуває в оперативному управлінні КП «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва, відтак, твердження відповідачів про те, що позивач належними доказами не довів факт порушення його прав, зважаючи і на те, що останній не є стороною договору, є надуманими.

Таким чином, висновок, зроблений місцевим господарським судом про правомірність укладення оспорюваного договору відповідачами, є помилковим та суперечить фактичним обставинам справи.

Посилання відповідача 2 на те, що строк дії оспорюваного договору закінчився, а об'єкт оренди повернуто орендодавцю (т.2, а.с.9), що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, є необгрунтованими, оскільки недійсний правочин не породжує юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю (ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України), відтак, правочин має визнаватись недійсним з моменту його укладення.

Суд критично ставиться до договору № КІЕ 2819 на надання послуг з утримання обладнання, укладеного між ТОВ «Глорія» та ПАТ «Київстар» 01.02.2012 року під час апеляційного провадження, який не зважаючи на його назву та предмет, є ідентичним договору оренди № КІЕ 2819, що визнається апеляційним господарським судом недійсним, та находить його нікчемним з підстав, викладених у даній постанові, а саме, укладення такого з порушенням вимог закону.

Відтак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача 2 демонтувати за власний рахунок базову станцію мережі стільникового радіотелефонного зв'язку на даху будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві, яка влаштована на вказаному нежилому приміщенні на іншій правовій підставі, є обґрунтованою.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у відповідності до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія находить апеляційну скаргу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 20.01.2012 року у справі № 12/136 - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 року у справі № 12/136 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 року у справі № 12/136 скасувати.

3. Постановити у справі нове рішення.

4. Визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди № КІЕ 2819 від 02.02.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія» та закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.».

5. Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.» демонтувати за власний рахунок базову станцію мережі стільникового радіотелефонного зв'язку на даху будинку № 32 по вул. Вербицького в м. Києві.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» (02121, м.Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ - 19123662) на користь Комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ - 35660296) 268,25грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) в якості відшкодування судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

7. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ - 21673832) на користь Комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ - 35660296) 268,25грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) в якості відшкодування судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

8. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні виконавчі документи.

9. Матеріали справи № 12/136 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.