Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а/0570/3222/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3222/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенко Є.І.

при секретарі Столяренко Г.С.

за участю представників сторін:

від позивача Серьожкіна М.П.

від відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТіМ» до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення № 48 від 23.02.2012 року -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «ТіМ» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання протипративним та скасування рішення № 48 від 23.02.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту планової перевірки від 23.02.2012 за № 14/07-15 начальником управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька було прийнято рішення № 48 про застосування до ПП «ТіМ» штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків у вигляді штрафу в розмірі 50% на загальну суму 433,15 грн.

Як вбачається з рішення № 48, воно прийнято 23.02.2012 року на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключена. Тобто, управлінням ПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька прийняте рішення на підставі норми Закону, яка втратила чинність. Позивач вважає рішення неправомірним та просив його скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду надали заперечення, якими просили відмовити у задоволенні позову та зазначили, що на підставі п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2464 на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.

Отже, абз. 6 ч. 7 Розділу 7 закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» надав право застосування фінансових санкцій відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне підприємство «ТіМ» є юридичною особою.

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що 23 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі було проведено планову перевірку Приватного підприємства «ТіМ» код ЄДРПОУ 25326856 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період 01.09.2010 до 01.01.2012, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.09.2010 до 31.12.2011 року, про що складено акт № 14 (а.с. 10-41).

23.02.2012 року на підставі акту перевірки № 14 від 23.02.2012 та на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» начальником управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька винесено рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів 433,15 грн. (а.с. 8).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька не доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення № 48 від 23.02.2012 року про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі п.7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 23.12.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

2) за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Проте, ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено з 01.01.2011 року згідно із набранням сили Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 23 лютого 2012 року, що прийнято на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність, є нечинним.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ТіМ» до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення № 48 від 23.03.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька № 48 від 23.02.2012 року про застосування штрафу у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів на суму 433,15 грн. на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ТіМ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 квітня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова в повному обсязі виготовлена 3 травня 2012 року.

Сторін було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.