Ухвала

від 12.03.2012 по справі 2а-10910/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р.Справа № 2а-10910/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Острась С.В., Данильченко С.В.

представника відповідача Горбатенко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. по справі № 2а-10910/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова,

треті особи: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг"

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, треті особи: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг", в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011 р. ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про донарахування податку на додану вартість в сумі 6400,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.:

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора 1 рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Тищенко Сергія Сергійовича по проведенню перевірки та складанню Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (кодЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року №3072/182/31236774 від 26.07.2011 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про не відповідність висновків відповідача, викладені в акті перевірки, фактичним обставинам взаємовідносин позивача з його контрагентом (ТОВ "Промспец консалтинг"), який надав позивачу інформаційні послуги. В результаті виконання договору між ТОВ "Імпексінвест" отримало від ТОВ "Промспец Консалтинг" інформаційно-аналітичний звіт за темою "Огляд ринку тальку та каоліну у СНД", що містить докладну інформацію про ринок тальку та каоліну у СНД, оскільки позивач здійснює господарську діяльність, яка полягає у оптовій торгівлі тальком і каоліном то в умовах економічної кризи в Україні існуючі економічні зв'язки ТОВ "Імпексінвест" не дозволяють забезпечити отримання ТОВ "Імпексінвест" належної економічної вигоди а отримавши аналітичну інформацію від ТОВ "Промспец Консалтинг" позивач знайшов нових постачальників продукції, за більш привабливими цінами, з ліпшими умовами постачання та якості.

Відтак, позивач вважає, що сплачені за виконання даних послуг кошти прямо пов'язані з його господарською діяльністю, а отже ці суми правомірно включені ним до податкового кредиту, що не визнається відповідачем. Крім того, як зазначає позивач, право на формування спірної суми податкового кредиту з ПДВ підтверджено податковою накладною виданою надавачем інформаційних послуг (ТОВ "Промспец консалтинг"), а отже формування податкового кредиту є правомірним.

Також позивач в обґрунтування позову зазначає про відсутність будь-яких правових підстав для визнання недійсною (нікчемною) угоди між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг" про надання інформаційних послуг, оскільки на момент укладення договору, ТОВ "Промспец консалтинг" був зареєстрований у встановленому порядку, договір фактично виконано, що підтверджується первинними документами, тому висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011р. відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій головного державного податкового ревізора-інспектора 1 рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Тищенко Сергія Сергійовича по проведенню перевірки та складанню Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ"(код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (кодЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року №3072/182/31236774 від 26.07.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ".

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000151820 від 08.08.2011 р., видане Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова, про донарахування податку на додану вартість в сумі 6400,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови в частині задоволення позовних вимог при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представників

позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова згідно п.20.1.1 ст.20, п. 79.2, п.79.3 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. та відповідно до наказу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.07.2011р. № 1133 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпексінвест" (код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промспец Консалтінг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року..

За результатами перевірки складено акт № 3072/182/31236774 від 26.07.2011, згідно згідно якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1. ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Імпексінвест" з постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Промспец Консалтінг"; п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п.7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97- ВР ., Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011р.), який відповідає п.201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.7, ст. 201, п. 198,4 та п.198,3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI в результаті чого підприємство зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першій події (придбанням товарно - матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього у сумі 6400 грн .

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011р., яким ТОВ „Імпексінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6401,00 грн.

Також встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю „Промспец Консалтинг" на підставі договору про надання інформаційних послуг №87/10 від 09.11.2010 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000151820 від 08.08.2011 р., суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Промспец консалтинг»(надання інформаційних послуг), підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення і тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформленої податкової накладної, виписаної контрагентом позивача, та отриманим в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, дійшов висновку про те, що зміст договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договору, таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення №0000151820 від 08.08.2011р слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 1. ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п.7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ „Імпексінвест" та його контрагентом - ТОВ «Промспец консалтинг». В акті перевірки відповідач посилається на результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг», проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (акт від 07.04.2011 р. №546/18-011/37091549), відповідно до якого встановлено неможливість ТОВ "Промспец консалтинг" реального здійснення господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства у перевіряємий період; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3,4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, відповідач вважав правочини, вчинені у перевіряємому періоді ТОВ «Промспецконсалтинг»з ТОВ „Імпексінвест" нікчемними.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про реальність угоди між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Промспецконсалтинг», та безпідставність висновку відповідача про допущені позивачем порушення та нікчемність угоди, оскільки такі висновки суду підтверджені письмовими доказами, що були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як свідчать письмові докази, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промспец Консалтинг" (Виконавець) укладено договір про надання інформаційних послуг № 87/10 від 09.11.2010 року (т.1 а.с.10-20).

Предметом договору є надання Виконавцем Замовнику інформаційних послуг, пов'язаних з маркетинговими, а саме вивчення ринку тальку та каоліну у СНД, вивчення попиту на продукцію, відомості про потенціальних споживачів та постачальників.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 38400,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом двадцяти банківських (робочих) днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Виконання умов договору надання інформаційних послуг № 87/10 від 09.11.2010 року підтверджується наступними письмовими доказами:

- актом виконаних робіт від 21.12.2010 року, яким підтверджено виконання ТОВ „Промспец Консалтинг" послуг по складанню інформаційно - аналітичного звіту "Ринок тальку та каоліну в СНД". Претензії по якості та строкам наданих послуг по Договору сторони не мають (т.1, а.с.22);

- рахунком № б\н від 09.11.2010 р. ;

- банківською випискою від 26.01.2011 р. № 21, відповідно до якої вартість послуг сплачена позивачем 26 січня 2011 року в сумі 38400 грн. (т.1 а.с. 24)

- податковою накладною № 2743 від 21.12.2010 р. на суму 38400 грн., ПДВ-6400грн. (а.с. 23).

Суму сплаченого податку на додану вартість за податковою накладною № 2743 від 21.12.2010 р., отриманої від ТОВ «Промспец Консалтинг», включено позивачем до складу податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна за змістом та реквізитами відповідає вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2.

ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В ході перевірки податковий орган не ставив під сумнів відповідність закону (п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"), отриманої від ТОВ «Промспец Консалтинг»податкової накладної, на підставі якої визначено суму податкового кредиту, або те, що надані позивачем первинні та зведені облікові документи протирічать вимогам п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають недостовірні дані.

Відповідно до ст.18 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час укладення договору між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" та виписку податкової накладної останній знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем. Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкової накладної відповідачем не надано.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що угода, укладена між ТОВ «Імпексінвест»та ТОВ "Промспец Консалтинг" є нікчемною та не спричиняє реального настання правових наслідків.

Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.

Укладення між ТОВ «Імпексінвест»та ТОВ "Промспец Консалтинг" договору надання інформаційних послуг № 87/10 від 09.11.2010 року здійснено ТОВ "Промспец Консалтинг" в межах господарської діяльності, що за своєю характеристикою є підприємницькою, спрямованою в цілому на одержання прибутку (економічного результату); на реальне встановлення між сторонами договору цивільних прав та обов'язків. Предмет вказаного правочину не суперечить засадам цивільного законодавства, у тому числі щодо його форми та змісту, відповідає виду діяльності підприємства.

Відповідно до ч.1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин, направлений на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобов'язання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є, відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Статті 43, 44 Господарського кодексу України визначають принципи та свободу підприємницької діяльності, відповідно до яких дозволена будь-яка комерційна діяльність, що не заборонена законом і підприємство є вільним у своєму виборі видів діяльності та у виборі контрагентів.

Без встановлення у судовому порядку (в порядку кримінального судочинства) обставин щодо виконання підприємством конституційного обов'язку платити податки за результатами господарської діяльності в цілому й конкретній цивільно-правовій угоді, зокрема, не можна стверджувати про наявність у платника податку наміру, спрямованого на укладання угоди з метою, що суперечить інтересам держави й суспільства.

А тому колегія суддів вважає, що факт видачі позивачу його контрагентом, який зареєстрований у Єдиному державному реєстрі і є платником ПДВ, належним чином оформленої податкової накладної, з урахуванням того, що факт здійснення господарської операції з контрагентом відповідачем спростовано не було, надані послуги використані позивачем у господарській діяльності, не дають податковому органу підстав для висновку про нікчемність угоди, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагента, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, що кореспондуються з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення №0000151820 від 08.08.2011 р. , що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. по справі № 2а-10910/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі

м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. по справі

№ 2а-10910/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, треті особи: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.