Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а/0570/3488/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3488/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Федоров Л.В.

відповідача: Пікалов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НіСа»

до Державної податкової інспекції м. Краматорськ Донецької області

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «НіСа» (надалі - позивач, ТОВ «НіСа») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції м. Краматорськ Донецької області (надалі - відповідач, ДПІ м. Краматорськ) про скасування рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 25.01.2012р. №2731/10/-15-113; зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Позов мотивовано відмовою відповідачем у видачі свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку із здійсненням позивачем торгівлі ювелірними виробами.

Позивач вважає, що діяльність щодо видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення не включає здійснення виробництва ювелірних виробів.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.04.2012р. позовні вимоги підтримав надав суду відповідні пояснення та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких проти позовних вимог заперечує, вважаючи, що позивач, як виробник ювелірних виробів, не може бути платником єдиного податку.

Представник відповідача у судовому засіданні від 25.04.2012р. не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «НіСа» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23179964, місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, пр-т Миру, б.2, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №289833.

25.01.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням у якості видів діяльності: - 36.22.0 виробництво ювелірних виробів, 51.19.0 інші види оптової торгівлі.

На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 25.01.2012р. № 2736/10/-15-113, якою позивача повідомлено про відсутність у ДПІ м. Краматорськ можливості для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем виробництва ювелірних виробів, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач посилається на терміни «дорогоцінні метали» та «дорогоцінне каміння», що наведені в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 25.01.2012р. № 2736/10/-15-113 не зазначено.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, ля обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що

- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);

- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;

- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;

- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;

- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;

- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.

Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:

- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).

Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.

Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.

Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:

- підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.". Цей підклас включає:

- оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;

- підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";

- підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", що включає оптову торгівлю коштовним камінням;

- підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає:

- роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;

- підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".

При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.

Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами, а також при виробництві ювелірних виробів, мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.

На підставі наведеного, Суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 25.01.2012р. № 2736/10/-15-113, є необґрунтованою.

При цьому судом встановлено, що у позовній заяві в частині змісту позовних позивачем допущена описка та замість належного номеру спірного рішення «2736/10/-15-113» зазначений неналежний номер «2731/10/-15-113».

Тому, згідно із ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд задля повного захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог, та вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 25.01.2012р. №2736/10/-15-113 та зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Платіжним дорученням від 16.03.2012р. № 71 позивачем сплачено 32,19 грн. судового збору.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НіСа» до Державної податкової інспекції м. Краматорськ Донецької області задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції м. Краматорськ Донецької області про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 25 січня 2012 року №2736/10/-15-113.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію м. Краматорськ Донецької області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «НіСа» свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НіСа» (ідентифікаційний код 23179964, місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, пр-т Миру, б.2) 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 25 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

Суддя Буряк І. В.