Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а/0570/3059/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3059/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та припису №000566 від 30.09.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та припису №000566 від 30.09.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.09.2011 року посадовими особами Головного управління Держкомзему у Донецькій області було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 при використанні земельних ділянок на території Покровської сільської ради Артемівського району Донецької області за зверненням Покровського сільського голови.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 року та припис №000566 від 30.09.2011 року.

Позивач також зазначив, що відповідач в своєму акті перевірки вказав, що ОСОБА_1 самовільно зайняті та використовуються земельні ділянки загальною площею 16,4741 га земель сільськогосподарського призначення (запис, угіддя - сіножаті та пасовища) для збільшення площі земельних ділянок загальною площею 92,935 га, які знаходяться у користуванні позивача згідно договору оренди землі від 09.11.2010 року, зареєстрованого 13.12.2010 року за №041014801268 для сінокосіння та випасання худоби. Вказані земельні ділянки у 2011 році використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур (ячмінь), що також підтверджується актом перевірки від 17 серпня 2011 року.

Приписом від 30.09.2011 року позивача зобов'язано усунути порушення земельного законодавства. Про виконання припису повідомити до 28 жовтня 2011 року.

Позивач вважає, що дії відповідача - суб'єкта владних повноважень у частині дотримання порядку перевірки ОСОБА_1 та прийняття за її наслідками припису №000566 від 30.09.2011 року про усунення порушень земельного законодавства не відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, позивач просить визнати дії Головного управління Держкомзему у Донецькій області щодо складання акту перевірки від 30.09.2011 року та припису №000566 від 30.09.2011 року - протиправними; скасувати акт перевірки від 30.09.2011 року та припис №000566 від 30.09.2011 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління Держкомзему у Донецькій області в судове засідання не з'явився про дату, час та місце повідомлявся належним чином. Надав суду заперечення в яких просив відмовити позивачу у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 28.04.2012 року, відповідно до якого просив суд розглянути справу без його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач - Головне управління Держкомзему у Донецькій області здійснює свої повноваження відповідно до пункту 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 19.03.2008 року № 224 Державний комітет із земельних ресурсів, є територіальним органом Держкомзему - центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі і затверджує положення про них.

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані їм діючим законодавством повноваження.

Судом встановлено, що розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 11 жовтня 2010 року №468 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу в оренду гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасіння худоби із земель сільськогосподарського призначення (запас) в межах території Володимировської та Покровської сільських рад Артемівського району Донецької області.

Також, в судовому засіданні встановлено, що 09 листопада 2010 року між Артемівською районною державною адміністрацією Донецької області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди землі у строкове платне володіння і користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (запас), в межах території Володимирівської та Покровської сільських рад Артемівського району Донецької області, загальною площею 234,8010 га, мета використання - для сінокосіння та випасіння худоби, в тому числі, в межах території Покровської сільської ради загальною площею 115,13 га з них:

- ділянка площею 38,0105 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:116:0001;

- ділянка площею 3,9220 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:117:0001;

- ділянка площею 5,5680 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:118:0001;

- ділянка площею 5,3650 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:118:0002;

- ділянка площею 3,9830 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:119:0001;

- ділянка площею 2,0900 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:120:0001;

- ділянка площею 5,7670 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:121:0001;

- ділянка площею 8,4340 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:122:0001;

- ділянка площею 3,9355 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:122:0002;

- ділянка площею 2,0550 га пасовищ, кадастровий номер 1420987500:01:123:0001;

- ділянка площею 13,8050 га сіножатей, кадастровий номер 1420987500:02:112:0001;

- ділянка площею 22,1950 га сіножатей, кадастровий номер 1420987500:01:113:0001.

В межах території Володимирівської сільської ради загальною площею 119,6710 га, з них:

- ділянка площею 61,9910 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:128:0001;

- ділянка площею 41,5290 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:117:0002;

- ділянка площею 16,1510 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:117:0003.

Судом встановлено, що відповідно до листів голови Покровської сільської ради Артемівської району Донецької області Гайдабуки С.В. від 24.036.2011 року №313/02-19 та 04.07.2011 року №329/02-19 з проханням здійснити перевірку фактів самовільного захоплення землі та відповідно земля використовується не у встановленому законом порядку та не за цільовим призначенням, 30.09.2011 року старшим державним інспектором - начальником відділу з контролю за використанням та охороною земель управління Держземінспекції та заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Донецької області за участю головного спеціаліста відділу звернень громадян та правового забезпечення управління Держземінспекції та головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель управління Держземінспекції було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства громадянкою ОСОБА_1 при використанні земельних ділянок на території Покровської сільської ради.

В ході перевірки було виявлено порушення з боку позивача, а саме: самовільно зайняті та використовуються земельні ділянки загальною площею 16,4741 га земель сільськогосподарського призначення (запас, угіддя - сіножаті та пасовища) для збільшення площі земельних ділянок загальною площею 92,935 га, які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 09.11.2010 року, зареєстрованого 13.12.2010 року № 041014801268 для сінокосіння та випасання худоби, чим порушено вимоги статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 року.

На підставі акту перевірки від 30.09.2011 року відповідачем складено припис №000566 від 30.09.2011 року про усунення виявлених порушень земельного законодавства та зобов'язано ОСОБА_1 повідомити Головне управління Держземінспекції про виконання припису до 28 жовтня 2011 року.

Так, згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать у тому числі:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки встановлюється Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Виходячи з зазначеного, суд звертає увагу, на те, що проведення перевірки позивача відбувалося без присутності позивача, або за наявності двох свідків, як то передбачено вищезазначеним пунктом, про що свідчить відсутність підпису, як в акті перевірки так і в приписі.

Приписами пункта 4.2 вищезазначеного Порядку передбачено, що при проведенні перевірки державний інспектор установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, суд зазначає, що відповідачем при складанні акту перевірки від 30.09.2011 року та припису від 30.09.2011 року не враховувалися вимоги вищезазначених пунктів та не з'ясовувалися факти, тобто, не встановлена правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, не перевірив наявність документів, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, не перевірено режиму використання земельної ділянки до цільового призначення, а також не уточнено відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, що в свою чергу є порушенням вимог пунктів 4.2 та 4.3 Порядку.

У відповідності до пунктів 5.1. та 5.3 Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Крім того, в судовому засіданні позивач та представник позивача наголошували на тому, що акт перевірки відповідачем їй особисто не вручений та засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 не направлявся, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відсутністю підпису в акті перевірки про вручення другого примірника позивачу (прізвище, ініціали та підпис), а у разі відмови позивача від підпису, прізвище та ініціали посадової особи про направлення копії акту, а також квитанції про направлення акту перевірки поштою.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Порядку в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Також, з матеріалів справи вбачається та в судовому засіданні відповідачем наголошувалося на тому, що доданий до акту перевірки план-схема підписаний завідувачем сектору земельних відносин в м. Артемівську Донецької торгово-промислової палати Вовк С.В. та закріплений печаткою. Таким чином, визначення площ самовільно зайнятих земельних ділянок проведено Донецькою торгово-промисловою палатою відповідно до листа сільської ради.

Однак, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що план-схема був розроблений відповідно до пункту 5.6 Порядку та у відповідності до листів сільської ради, оскільки в наданому плані - схемі відсутні суміжні землекористувачі, відсутня прив'язка до місцевості, відсутні відомості чи саме земельні ділянки позивача відображені на ньому.

Крім того, з наданих матеріалів суду не вбачається можливим зробити висновок того, чим проводилось обмірювання земельних ділянок, яким приладом чи обладнанням, або є інші дані про повірювання цих приладів та в план - схемі відсутні фактичні дані відповідача. Інших доказів правомірного проведення обмірювання земельних ділянок відповідач суду не надав.

Також, суд зазначає, що при прийнятті припису від 30.09.2011 року №000566 відповідач зазначив, що відповідачу необхідно усунути порушення земельного законодавства, хоча в спірному акті перевірки вказав, що вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з аналізу вказаної норми Закону, суд зазначає, що відповідачем не доведена правомірність застосування норми статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що стосується позовних вимог в частині скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Однак, зміст оскаржуваного акту перевірки Головного управління Держкомзему у Донецькій області полягає у викладенні результатів перевірки дотримання земельного законодавства ОСОБА_1, а відтак не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача. Тобто, фактично акт перевірки позивача є за своєю сутністю інформаційною довідкою.

Відтак оскаржуваний акт перевірки Головного управління Держкомзему у Донецькій області, не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності у тому розумінні, в якому цей термін вжито у Кодексі адміністративного судочинства України, що виключає можливості перегляду правомірності цього розрахунку адміністративним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття спірного припису від 30.09.2011 року №000566, тому дії відповідача є протиправними.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та припису №000566 від 30.09.2011 року - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Держкомзему у Донецькій області щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 року та припису № 000566 від 30.09.2011 року протиправними.

Припис Головного управління Держкомзему у Донецькій області № 000566 від 30.09.2011 року - скасувати.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 квітня 2012 року.

Повний текст постанови складений 28 квітня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.