Рішення

від 08.05.2012 по справі 15/5007/21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" травня 2012 р. Справа № 15/5007/21/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №592 від 03.03.2012р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дорученням №10 від 04.01.2012р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (м.Житомир)

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №8 (м.Житомир)

за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м.Житомир)

про стягнення 25900,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 8 про стягнення в порядку регресу 25900,00грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.03.2012р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях на відзив відповідача (а.с. 88).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 43-44). Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 10.02.2011р. у адміністративній справі №3-663/11, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно висновку про результати медичного освідування з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складеного 11.01.2011р. о 01 год. 55 хв., ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім цього, відповідач стверджує, що ОСОБА_3 протиправно заволодів автомобілем поза робочим часом, а тому вся відповідальність за його протиправні дії лежить лише на ньому.

Третя особа в судове засідання не з'явилась. Копія ухвали господарського суду від 10.04.2012р. про відкладення розгляду справи на 08.05.2012р., яка направлялась третій особі - ОСОБА_3 (а.с. 86-87), повернулась до господарського суду з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання. Неявка третьої особи в судове засідання не перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2010р. між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (позивач у справі) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 8 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, про що видано поліс №ВЕ/3066992 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 17).

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.03.2010р. (далі за текстом - поліс) вбачається, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності було укладено на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) встановлено 50000,00грн., та за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено 25500,00грн.

Забезпеченим транспортним засобом являється автомобіль марки АЗЛК-2141, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, рік випуску 1994, місце реєстрації м. Житомир.

Даний транспортний засіб належить відповідачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 82).

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2011р. о 23год. 10хв. в м. Житомирі по вул. Красовського - проспект Миру, водій ОСОБА_3, керуючи належним відповідачу автомобілем марки АЗЛК-2141, державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, спричинив зіткнення з автомобілем Тойота Ленд Крузер, державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5 В результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Факт зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.01.2011р. (а.с. 38) та схемою до нього (а.с. 35); протоколами огляду транспортних засобів (а.с. 35-36, 37); поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди (39); висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій (а.с. 40); довідкою УДАІ УМВС України в Житомирській області про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 21).

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 10.02.2011р. у адміністративній справі №3-663/11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, працюючого водієм у КВЖРЕП №8, встановлено, що ОСОБА_3 10.01.2011р. о 23год. 10хв. в м.Житомирі по вул.Красовського - проспект Миру, керуючи автомобілем марки АЗЛК-2141, державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі та здійснив зіткнення з автомобілем марки Тойота Ленд Крузер д.н.з. НОМЕР_3. Своїми діями, що виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 (а), 16.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 22).

За результатами розгляду адміністративної справи №3-663/11, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Внаслідок ДТП, яке сталося 10.01.2011р. о 23год. 10хв. в м. Житомирі по вул. Красовського - проспект Миру, автомобілю Тойота Ленд Крузер д.н.з. НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 16), було завдано механічні пошкодження.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в результаті якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, при настанні страхового випадку.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота Ленд Крузер, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" проведено оцінку за результатами якого складено звіт №28 від 21.01.2011р. (а.с. 23-27). Згідно висновку оцінювача ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто", матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Тойота Ленд Крузер, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП складає 47716,59грн.

Згідно квитанції № QS280501 від 20.01.2011р. за експертизу ОСОБА_5 сплачено 400,00грн. (а.с. 14 на звороті).

14.06.2011р. аварійним комісаром Житомирського обласного управління АТ "УПСК" складено страховий акт №3/1 (аварійний сертифікат) щодо дослідження обставин та наслідків пригоди, що сталася 10.01.2011р. о 23год. 10хв. в м.Житомирі по вул. Красовського - проспект Миру за участю автомобіля АЗЛК-2141, д.н.з. НОМЕР_1, що належить КВЖРЕП 8 і застрахованого в ЖОУ АТ "УПСК" за страховим полісом №ВЕ/3066992 від 19.03.2010р., згідно з яким дану пригоду визнано страховим випадком та прийнято рішення про виплату ОСОБА_5 страхового відшкодування в розмірі 25900,00грн., із яких: 25500,00грн. розмір завданої майнової шкоди (в межах ліміту відповідальності) та 400,00грн. вартість проведення експертизи.

ОСОБА_5 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" із заявами на виплату страхового відшкодування (а.с. 11 зворотній бік, 14).

Директором департаменту автотранспортного страхування та врегулювання ПрАТ "УПСК" 08.06.2011р. видано дозвіл №0942/11 на перерахування коштів для сплати страхового відшкодування ОСОБА_5 в розмірі 25900,00грн. (а.с. 11).

На підставі вищезазначених документів, платіжним дорученням №760 від 14.06.2011р. позивачем було здійснено виплату ОСОБА_5 страхового відшкодування у розмірі 25900,00грн. (а.с. 8).

20.06.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. №425 від 20.06.2011р., факт направлення якої підтверджується фіскальним чеком №8417 від 20.06.2011р. (а.с. 9), з вимогою про сплату в строк до 20.07.2011р. в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з урахуванням вартості експертизи в сумі 25900,00грн. (25500,00грн. + 400,00грн.).

Залишення відповідачем вказаної претензії без задоволення й стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 25900,00грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та проаналізувавши норми діючого законодавства, якими регулюються дані правовідносини, господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також наступне.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення міститься в ст. 27 Закону України "Про страхування". Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2011р. по справі №3-663/11 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 працюючого водієм у КВЖРЕП №8, встановлено, що згідно висновку № 75 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складеного 11.01.2011р. о 01год. 55хв., ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, зважаючи на вимоги чинного законодавства та встановлені постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2011р. по справі № 3-663/11 обставини, господарський суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги до страхувальника або водія забезпеченого засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Частинами 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана у тому числі з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Даним Законом визначено поняття страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Як зазначалося вище, власником автомобіля АЗЛК-2141, державний номерний знак НОМЕР_1 є Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності з наказом Комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства №8 від 31.08.2010р. №291к, ОСОБА_3 прийнято на роботу водієм автомобіля Москвич -2141 (а.с. 17 на звороті), а згідно з наказом №50В від 04.01.2011р. КВЖРЕП №8, автомобіль марки АЗЛК-2141 закріплено за ОСОБА_3 (а.с.81).

В матеріалах справи міститься, також, подорожній лист службового автомобіля №189, виданий 10.01.2011р. КВЖРЕП №8 водію ОСОБА_3 на автомобіль АЗЛК-2141 д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 79).

Отже, з наведеного слідує, що водій автомобіля марки АЗЛК-2141, д.н.з. НОМЕР_1, за участю якого 10.01.2011р. сталася дорожньо-транспортна пригода на автодорозі в м. Житомирі по вул. Красовського - проспект Миру, ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 8 та виконував свої трудові обов'язки.

Таким чином, у відповідності з положеннями вищенаведених норм, позивачем правомірно пред'явлено позов про відшкодування в порядку регресу страхового відшкодування до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 8, як до особи, якою відповідно до вимог чинного законодавства, має бути відшкодована завдана шкода.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо покладення відповідальності за заподіяну шкоду на особу, яка керувала автомобілем АЗЛК- 2141, д.н.з. НОМЕР_1, а саме ОСОБА_3, оскільки КВЖРЕП №8 не довело, що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок неправомірних дій особи, визнаної винною у вчиненні правопорушення, внаслідок якого завдано шкоди власнику автомобіля Тойота Ленд Крузер, як про це зазначено в частині 3 статті 1187 Цивільного кодексу України. Відповідачем жодним чином не підтверджено протиправність дій ОСОБА_3 по заволодінню транспортним засобом, власником якого є КВЖРЕП №8; будь-яких доказів звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу викрадення чи протиправного заволодіння іншим шляхом автомобіля АЗЛК-2141, д.н.з.НОМЕР_1 11.01.2011р. до справи не подано.

При цьому, слід зауважити, що у разі, коли неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість його власника (володільця) щодо зберігання транспортного засобу, то і в цьому випадку власник (володілець) джерела підвищеної небезпеки не звільняється від відповідальності за заподіяну шкоду цим транспортним засобом.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №8 суми страхового відшкодування у розмірі 25500,00грн. в порядку регресу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача у порядку регресу вартості експертизи в розмірі 400,00грн., то господарський суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки відповідно до статті 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, а тому вартість експертизи не входить до суми шкоди, порядок відшкодування якої врегульовано зазначеною статтею. Вказані витрати є господарськими витратами позивача під час визначення і сплати розміру страхового відшкодування, а не майновою шкодою завданою в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума страхового відшкодування в розмірі 25500,00грн. в порядку регресу. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності із ст.49 ГПК України, розподіляються між сторонами пропорційно сумі обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 993, 1172, 1187, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, п. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №8 (10030, м.Житомир, вул. Київська, 55, ідентифікаційний код 13566654)

на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Житомирського відділення Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (10014, м.Житомир, вул. Театральна 5, кв. 13, ідентифікаційний код 26017498)

- 25500,00грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

- 1584,64грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.05.12

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - відповідачу (рек з пов.)