Рішення

від 24.04.2012 по справі 25/025-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 25/025-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів",

14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 11

до Приватного підприємства "Славутичбуд",

07100, Київська область, м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 15, кв. 20

про стягнення 24 771,72 грн.

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 20.03.2012 № 20/3);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (далі -позивач) до Приватного підприємства "Славутичбуд" (далі -відповідач) про стягнення 24 771,72 грн., з яких: 18 928,99 грн. -основний борг, 1 628,04 грн. -пеня, 3 785,79 грн. -штраф, 315,10 грн. -3% річних, 113,80 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2012.

У судове засідання 12.04.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.03.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 24.04.2012.

24.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6819 від 24.04.2012) позивачем подано клопотання про відмову від позовних вимог у частині стягнення 1 628,04 грн. пені.

Враховуючи обставини справи, а також те, що вказане клопотання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, клопотання підписано уповноваженим на те представником - директором Сільченком Т.Л. (довідка АА №334494 з ЄДРПОУ), господарський суд вважає за можливе прийняти часткову відмову позивача від позову, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття часткової відмови позивача від позову у судовому засіданні 24.03.2012 господарським судом роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії, передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 23 143,68 грн., з яких: 18 928,99 грн. -основний борг, 3 785,79 грн. -штраф, 315,10 грн. -3% річних, 113,80 грн. -інфляційні втрати.

У судовому засіданні 24.04.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням відмови від позову в частині стягнення 1 628,04 грн. пені, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 28.03.2012 №13439024 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали господарського суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Славутичбуд" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 04.01.2011 № 1/12 (далі -Договір), відповідно до умов якого, постачальник поставляє та передає у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вказаний товар (пункт 1.1. Договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками видаткової накладної, що засвідчує факт отримання покупцем товару (пункт 2.3. Договору).

Згідно пункту 2.5. Договору поставка товару вважається виконаною постачальником в момент передачі товару повноваженому представнику покупця, що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

Відповідно до пункту 3.2. Договору передавання-приймання товару здійснюється згідно накладної представником покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно пунктів 5.3., 6.1. Договору загальна сума Договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору; покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 8.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач по видатковим накладним: від 01.08.2011 № 20001422 на суму 4 549,87 грн., від 05.08.2011 №20001479 на суму 4 549,87 грн., від 05.08.2011 №20001478 на суму 1 844,60 грн., від 19.08.2011 №20001610 на суму 7 984,65 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 18 928,99 грн., а останній вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених видаткових накладних.

Вказаний товар отриманий уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреності від 01.08.2011 №460, яка міститься в матеріалах справи.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 20.02.2012 №20/02-12 з вимогою погасити заборгованість по Договору в сумі 18 928,99 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком від 22.02.2012 №8956, копії яких залучено до матеріалів справи. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару на суму 18 928,99 грн.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості позивачем через канцелярію суду з супровідним листом від 24.04.2012 № 24/04-12 (вх. № 6820 від 24.04.2012) надано довідку банківської установи від 17.04.2012 № 7/3.5/4200, підписану уповноваженою особою банківської установи та скріплену відбитком її печатки про суми, що перераховані відповідачем на поточний рахунок позивача із зазначенням дат, розмірів та призначень платежів.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те представниками, вбачається, що позивачем виконане зобов'язання за Договором належним чином -товар поставлено та передано у власність відповідача, а відповідачем вказаний товар прийнято, проте, не оплачено.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 18 928,99 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 7.4. Договору в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених постачальником протягом строку дії Договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 календарних днів постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу).

Враховуючи, що відповідачем не оплачена вартість отриманого товару у терміни, визначені умовами Договору, позивачем на підставі пункту 7.4. Договору заявлено до стягнення штраф у розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів за прострочення виконання зобов'язання більше ніж на 20 календарних днів у сумі 3 785,79 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача відповідає вимогам закону, положенням Договору та обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 3 785,79 грн. штрафу є законною і обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати у розмірі 113,80 грн. та 3% річних у розмірі 315,10 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійснених позивачем розрахунків інфляційних витрат та 3% річних та встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення 113,80 грн. інфляційних втрат та 315,10 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 928,99 грн., штрафу в розмірі 3 785,79 грн., 3% річних у розмірі 315,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113,80 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 628,04 грн. пені.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Славутичбуд" (07100, Київська область, м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 15, кв. 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35511565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35029704) 18 928 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 99 коп. основної заборгованості, 3 785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 79 коп. штрафу, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 10 коп. 3% річних, 113 (сто тринадцять) грн. 80 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.05.2012.

Суддя С.О. Саванчук