Ухвала

від 28.02.2012 по справі 2а-1870/7576/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/7576/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача Кравченко А.О., Кіріченка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі № 2а-1870/7576/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівельний завод"

до Державної податкової інспекція в м.Суми

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сумський машинобудівний завод") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Суми (далі - відповідач, ДПІ у м.Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002292306/64777 від 12 серпня 2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року адміністративний позов ТОВ «Сумський машинобудівний завод" задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Суми №0002292306/64777 від 12 серпня 2011 року.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. по справі №2а-1870/7576/11/ в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 п.198.6 ст. 198, п. 200.1 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що постачальники ТОВ «Сумський машинобудівний завод" - ТОВ «Аратта» та ТОВ «Торговий дім «Днл Груп», згідно бази даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" в ланцюгу не виконують свої податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 24.11.2011 року по справі №2а-1870/7576/11 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м.Суми 29.07.2011 проведено документальна невиїзна перевірка ТОВ «Сумський машинобудівний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за березень 2011 року.

За результатами перевірки 29.07.2011 складено акт №5894/23-620/34933225, в якому зафіксовано порушення пунктів п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Сумський машинобудівний завод" за квітень 2011 року завищення суми бюджетного відшкодування на суму 236611,03 грн. та завищення від'ємного значення різниці по точного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за березень 2011 року на суму 236611 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом 12.08.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002292306, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 236611,03 грн.

Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Сумського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про: завищення позивачем податкового кредиту з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Аратта» та ТОВ «Торговий дім «ДНЛ Груп» з посиланням на невиконанням контрагентами вказаних підприємств по ланцюгу своїх податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету, а також в зв'язку не можливістю проведення перевірок вказаних контрагентів.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 19.02.2009 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аратта» (продавець) укладено договір поставки № 27/12/10-12, згідно якого продавець бере на себе зобов'язання виготовити та передати у власність покупця товари згідно специфікації, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки і на умовах даного Договору.

Крім того, 04.01.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий дім «ДНЛ ГРУП» (продавець) укладено договір № ДНЛ-20, згідно якого продавець бере на себе зобов'язання поставити у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки і на умовах даного Договору.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем отримано від вказаних контрагентів запасні частини до насосів та на відповідні партії продукції ТОВ "Аратта" та ТОВ «Торговий дім «ДНЛ ГРУП» були виписані відповідні видаткові накладні. В підтвердження транспортування товару позивечем надані копією товарно-транспортних накладних.

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Аратта" та ТОВ «Торговий дім «ДНЛ ГРУП» на відповідні партії товарів виписано позивачу податкові накладні (а.с. 18-42).

Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що як позивач, так і його контрагенти на час вчинення господарських угод мали статус платника ПДВ, на що вказано в акті перевірки.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.198.1 ст198 ПК України) при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної із заповненням всіх обов'язкових реквізитів, а також фактичне виконання господарської операції.

Відповідно до вимог п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно положень п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням товару у ТОВ "Аратта" та ТОВ «Торговий дім «ДНЛ ГРУП».

При цьому колегія також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до довідки №1627/23-4/35395547 від 28 липня 2011 року про результати зустрічної звірки ТОВ «ТД «ДНЛ Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сумський машинобудівний завод» їх реальності та повноти відображення в обліку за період 02.03.2011 року 09.03.2011 року, 22.03.2011 року, звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Сумський машинобудівний завод» їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин та розрахунків (а.с. 116-120).

Відповідно довідки №265/233/3274621 від 04.08.2011 року про результати зустрічної звірки ТОВ «Аратта» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сумський машинобудівний завод» їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011 року, звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Сумський машинобудівний завод» їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин та розрахунків (а.с. 121-126).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі № 2а-1870/7576/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис)Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.