Вирок

від 16.05.2008 по справі 1-61/2008

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-61-08

Справа №

1-61-08

                       ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16

травня 2008 року               Нетішинський міський суд Хмельницької

області в складі головуючого судді Ходоровського Б.В. при секретарі Гомілко

Ж.О. з участю прокурора Косіка О.В., захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника  потерпілого адвоката  ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Нетішин справу про обвинувачення:

ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Салковиця Юрянського району  Кіровської 

області  Російської Федерації, жителя 

АДРЕСА_1, працюючого в 

приватному  підприємстві „Юлія”, українця,

громадянина України, освіта вища, одруженого, 

на  утриманні  двоє 

малолітніх  дітей, раніше не судимого, 

- за ст. 296 ч.2, 358 ч.1, 3 КК України,

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя

АДРЕСА_2, непрацюючого,  росіянина, громадянина України, освіта середня, раніше не судимого,

  - за ст.296

ч.2 КК України,

   ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2004 року близько 23 години ОСОБА_1,

перебуваючи в  стані  алкогольного 

спяніння в  м. Нетішин  по 

вул.  Варшавська,  знаходячись 

біля  кафе „Аракс”,  в присутності декількох десятків

відпочиваючих, безпричинно, проявляючи нахабну, зневажливу  поведінку, пристав до раніше не знайомого

ОСОБА_6, від якого отримавши відповідь, що його не задовольнила, намагався

двічі нанести удари  ногами, став  наносити 

удари кулаками  в обличчя, до

нього приєднався знайомий   ОСОБА_2,

який  придушував за шию,  вдвох 

притиснули  до  землі, звалили на  металевий 

пристрій  для  стоянки 

велосипедів,  де  продовжували наносити  удари 

руками,  що  продовжувалось протягом   декількох хвилин.  ОСОБА_1 

в подальшому запропонував 

зясувати  відносини  один 

на  один, а при  відмові, знову наніс удар  в 

обличчя,   вибивши  зуб і в цілому ОСОБА_6  були спричиненні тілесні  ушкодження у вигляді закритої  черепно-мозкової  травми у 

вигляді  струсу  головного 

мозку  з  легким 

клінічним  перебігом,  підшкірного  

крововиливу  скроневої  ділянки, осаднень обличчя; травматичне  видалення 

другого зуба на  верхній  щелепі 

зліва, травматичний   пародонтит  першого 

зуба  на  верхній 

щелепі  зліва, садна  слизової 

оболонки  ротової  порожнини; тупої  травми 

гортані, які відносяться  до  легких 

тілесних  ушкоджень з  короткочасним 

розладом  здоров”я  і 

не  є  загрозливими 

для  життя  потерпілого.

 В період з

14 лютого 2004 року по 23 лютого 2004 року ОСОБА_1, з  метою 

уникнення  від  кримінальної 

відповідальності  за  вчинення 

хуліганський  дій  умисно підробив  від 

імені  ОСОБА_6 заяву  про 

відсутність  до  нього 

будь-яких  претензій  за 

вчинення хуліганський  дій з  боку 

потерпілого  та  про 

відмову  його  від 

судово-медичного  обстеження, яку   міг 

видати  тільки  ОСОБА_6, 

тобто засвідчив за своїм змістом факти, що мають юридичне значення,

незалежно від того чи вдасться досягнути поставленої мети, а 23 лютого 2004

року  підроблену  заяву 

надав  дільничному  інспектору 

ОСОБА_7  для  долучення 

до  матеріалів  перевірки.

ОСОБА_1  в  судовому 

засіданні  свою  вину за ст. 296 ч. 2 КК України визнав  частково, за 

ст. 358 ч.1, 3 КК України  не  визнав, так само як і  ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 2 КК України.

ОСОБА_1 

показав, що  13 лютого 2004 року,

знаходячись  в  приміщенні 

кафе   заступився  за 

дівчину  на  прізвище 

ОСОБА_8, яка  не  бажала 

танцювати  з ОСОБА_6 На вимогу

останнього вийшов на вулицю, де той намагався 

вдарити  в область голови, але

удар  прийшовся в плече. Падаючи,

рукою  взявся за ОСОБА_6, з яким впав, де

в  лежачому  стані 

наносили один одному удари.  Їх  розборонив 

ОСОБА_2, а коли піднялися, 

ОСОБА_6 знову хотів  вдарити,  у 

відповідь  на   що 

першим  наніс удар  в 

обличчя  і  вибив 

зуб. На  вулиці  під 

час  конфлікту  перебувало 

багато  людей,  які 

вийшли  з  кафе, 

проте  вважає, що  його діями громадський  порядок не порушувався, такі були спрямовані

на зясування особистих неприязних відносин, що виникли, в чому і визнає свою

вину.  ОСОБА_6 до того не знав.

 Щодо іншого

інкримінованого злочину зазначив, що перевірку обставин події проводив  дільничний інспектор ОСОБА_7, у  якого 

запитав,  як  правильно 

написати  заяву  ОСОБА_6 

про  відсутність до нього

претензій, на  що той  в робочому 

кабінеті  продиктував   зразок 

заяви,  з  якою 

пішов  в  лікарню, проте після  відвідування 

потерпілого, останній 

відмовився  підписати і пояснив,

що  всі 

питання  буде  вирішувати 

після  закінчення  курсу 

лікування. З  означеною  заявою 

повернувся  до  ОСОБА_7, якому  надав 

її  і  повідомив 

про  розмову з ОСОБА_6,  на 

що  працівник  міліції 

пояснив, щоб заяву  залишити

у  нього 

і   подальші питання той  буде 

вирішувати  сам,  що 

і  зробив. Рукописний текст заяви,

що в матеріалах справи виконаний ним, проте умислу  на 

підробку та використання  заяви

не  мав, заяву не підписував.

Підсудний 

ОСОБА_2. показав, що  13 лютого

2004 року  знаходився  в 

кафе. Хтось   повідомив,  що 

на  вулиці  бійка і 

коли  вийшов,  побачив 

двох осіб, з  яких ОСОБА_1  лежав 

на  землі, а ОСОБА_6 на  ньому 

і  билися. З  метою 

припинення побиття, ОСОБА_6 

схопив  за  шию 

і  відтягнув  на 

декілька  метрів, при цьому

тілесних  ушкоджень  не 

наносив.  Коли  звільнив 

ОСОБА_6,  той  намагався 

побитися  з  ОСОБА_9, проте  останній 

наніс  першим   удар 

в  область  обличчя 

ОСОБА_6  і  вибив 

тому   зуб. ОСОБА_1  раніше 

знав, оскільки  той   є 

знайомий  з  його 

старшим  братом. В  своїх 

діях  не  вбачає 

жодних  противоправних  дій.

Дослідивши 

та  оцінивши  докази 

по  справі  суд  

вважає  що вина  підсудних 

в  інкримінованих  злочинах 

доведена  повністю.

Так, потерпілий 

ОСОБА_6 показав  суду, що  13 лютого 2004 року  у 

вечірній  час  з 

ОСОБА_10  та  ОСОБА_11 

зайшли  в  кафе 

„Аракс”.  Через  деякий 

час  за  столик 

підсів  раніше  не 

знайомий брат ОСОБА_11 - ОСОБА_1, які 

між  собою  стали 

розмовляти, а він  вийшов  на 

вулицю, де  через  декілька 

хвилин  вийшов  ОСОБА_1, який 

запитав, чого  він  вийшов 

на  вулицю, що  від 

нього  хоче  і 

відповівши  про  відсутність будь-яких  відносин 

між ними намагався  нанести

удари  в 

область  паху, після  схватив 

однією  рукою  за 

плече, другою  став  наносити 

удари  в обличчя.  До ОСОБА_1 приєднався   ОСОБА_2, який схопив його за  шию, 

придушуючи  її, а  при викриках щодо  надання 

допомоги, періодично  відпускав,

вдвох  притиснули  до 

землі, звалили на  металевий  пристрій 

для  стоянки  велосипедів, 

де  продовжували наносити  удари 

руками,  що  продовжувалось   до 10 

хвилин. Після  припинення  насильства 

і  звернення до  ОСОБА_2, 

чого  той  стискував 

за  шию, останній відповів, щоб

він ішов додому, а то буде гірше. Намагаючись 

зайти  в  приміщення 

кафе  ОСОБА_1 перегородив  дорогу, запропонував  зясувати 

відносини  один  на 

один, а  при  відмові 

від  такого  наніс удар 

в  область обличчя,   вибивши 

зуб. Дії підсудних були злагодженими. Обставини  з 

дівчиною на  імя ОСОБА_8  є  видуманими,

вперше її побачив у судовому засіданні, в 

барі  він  нікого 

не  запрошував  танцювати. На вулиці  знаходилось декілька  десятків 

людей,  спостерігали за  подією, що 

відбувалася. Вважає, що в діях підсудних мало місце грубе порушення

громадського порядку, що супроводжувалось насильством над ним.

 Свідок  ОСОБА_12 показав, що  13 лютого 2004  року  у  вечірній 

час   знаходився  в  кафе  «Аракс», 

працюючи  там барменом,  в кафе 

було  багато  людей які 

відпочивали, порядок  не  порушувався. 

Через  деякий  час 

люди  стали  виходити на 

вулицю  і  його 

повідомили, що  там  проходить 

бійка.  Оскільки  в  його

обовязки   входить також  дотримання 

відвідувачами  громадського  порядку 

як  в кафе  так  і

на території біля нього,  він  вийшов 

на  вулицю  де 

побачив  ОСОБА_2,   що 

тримав   за  шию 

біля  металевої  конструкції ОСОБА_6, після  відпустив. Факту  побиття 

ОСОБА_6  не бачив, той

говорив  для  нього 

що  йому  вибили 

зуба  і  він 

знайде  на  них 

управу. Робота  кафе  фактично 

була  припинена  на 

деякий  час  оскільки всі 

люди  вийшли на  вулицю.   

Свідок 

ОСОБА_13    показала,  що 

чоловік  прийшовши  додому 

пояснив, що був  побитий  біля 

кафе  „Аракс”,  стан 

здоров”я був поганий, викликала 

швидку  допомогу  і його доставили в  лікарню.

Згідно протоколу 

допиту  в  якості 

свідка  ОСОБА_14  від 13 червня 2007 року,  в 

лютому 2004 року  працюючи  на 

посаді  дільничного  інспектора 

і  займаючись перевіркою обставин  побиття 

ОСОБА_6  який  знаходився 

на  стацірнарному  лікуванні, 

23 лютого 2004 року  на  усне 

звернення  ОСОБА_1  вказав 

тому  на  зміст 

заяви  у  разі 

примирення  сторін,  яку 

той  зазначив  на 

аркуші  паперу і  пояснив 

що  йде  в 

лікарню, через  деякий  час 

приніс  заяву, але  він 

не  звернув  уваги, 

що  заява  не 

підписана і  того  ж 

дня  прийняв  по 

заяві  рішення  про 

відмову  в  порушенні 

кримінальної  справи  ( а.с. 54-55 том 3 ).

             Обєктивно 

вина  підсудних підтвердждується :

            -  висновком первинної судово-медичної  експертизи 

№  132  від  04

вересня 2004 року, згідно  якого ОСОБА_6

заподіяні  тілесні  ушкодження, що відносяться  до 

категорії  ушкоджень   легкого 

ступеня  тяжкості, що  спричинили 

короткочасний  розлад  здоров”я, а у 

вступній  частині   висновку 

зі  слів  обстежуваного 

зазначається, що 13 лютого 2004 року біля  23 години відомий ОСОБА_1схопив  за 

плечі, потім  інший  ззаду 

взяв  в  замок 

за  шию, звалили  на 

землю, затягнули  на  залізну 

решітку, де  прижали  до 

неї,  били  кулаками, ногами по  тілу, душили, 

ОСОБА_1кулаком  вибив  зуб (а. с. 52-59  том 1);

            -

висновком  повторної  комісійної  

судово-медичної  експертизи  Рівненського 

обласного  бюро  судово-медичних  експертиз 

від 31 січня 2008 року, згідно 

якого  у  ОСОБА_6 

виявлені ті тілесні ушкодження, опис яких приводиться в обвинуваченні і

які виникли від дії тупих 

предметів,  якими  могли 

бути  рука, нога людини або  інший 

тупий  твердий  предмет, а 

тупа  травма  гортані 

могла  виникнути   також 

і  від  стискування 

даної  ділянки  між 

твердими  тупими  предметами. По  терміну 

виникнення  тілесні  ушкодження 

не  суперечать 13 лютого 2004

року. Не  виключається, що  закрита 

черепно-мозкова  травма  у 

вигляді  струсу  головного 

мозку  могла спровокувати

загострення  наявного захворювання -

хронічної  недостатності  мозкового 

кровообігу, що  призвело  до 

погіршення  стану  здоров”я  

в  період з 26 березня 2004

року  по 15 квітня 2004 року (а. с. 47-52

том 4 );

- протоколами 

очних ставок  від  13 листопада 2005 року   та  14

листопада 2005 року,  відповідно  між  ОСОБА_1  та 

ОСОБА_6,   ОСОБА_2  та 

ОСОБА_6 згідно  яких  останній 

зазначає, що  13 лютого 2004

року  у 

вечірній  час    поблизу 

приміщення  кафе „Аракс” ОСОБА_1  безпричинно 

розпочав  конфлікт, двічі  намагався 

ногами  нанести  удари 

в  область паху, які  відбив, 

після  вдарив  кулаком 

в  голову,  при 

цьому  до  ОСОБА_1 

приєднався  ОСОБА_2, який  рукою 

здушив  шию,  від 

чого  відчув  задишку, другою  наносив 

удар  в  голову, вдвох 

з ОСОБА_1 звалили  на  землю, підтягнули  до 

металевого  каркасу, де  притиснувши 

до  нього  продовжували 

наносити  удари. Після  закінчення 

побиття  і  намагання  

пройти  в  приміщення   

кафе ОСОБА_1   перегородив  дорогу, 

запропонувавши  бійку  один 

на  один, а коли відмовився,  наніс 

удар  в  обличчя 

в  результаті  чого 

вибив  зуб (а. с. 206-208; 200-202

том 1 );

- протоколом 

відтворення  обстановки  та 

обставин  події,  фототаблицями 

до  нього  від 22 травня 2007 року  за 

участю  ОСОБА_6,  згідно 

якого  останній  повністю 

відтворив  обставини  події 

аналогічні тим, що зазначені в протоколах очних ставок, протоколах

допиту в якості потерпілого і  на які

повністю вказав  у названому  судовому 

засіданні (а с. 83-92 том 3);

- протоколом 

очної  ставки  між ОСОБА_7 

та ОСОБА_1 від  07 лютого

2007  року  де 

ОСОБА_7  не заперечує, що  зразок 

заяви  про  примирення 

між  ОСОБА_6 та  ОСОБА_1 

диктував  для  останнього він. При  відмові 

в  порушенні  кримінальної справи на  заяву, 

яку  приніс  ОСОБА_1 не 

посилався  і  не 

приймав її до  уваги, деталі  перевірки не 

пам”ятає. ( а.с. 72  том  4 );

- рукописом заяви від  23 лютого 2004 року  на 

ім”я  начальника  Нетішинського 

міськвідділу  міліції від імені

ОСОБА_6,  в  якій серед іншого ставиться  питання 

не  розглядати  факт 

отримання  ним  тілесних 

ушкоджень,  що  мав 

місце  13 лютого 2004 року  по 

вул.  Варшавській,  оскільки 

тілесні  ушкодження   отримав 

за  власною  необережністю. ( а. с. 11 том 1 ).

Системний 

аналіз   показів  потерпілого на  всіх 

неодноразових   стадіях  досудового 

та  судового слідства

свідчить  про  повну 

послідовність його  свідчень;

покази потерпілого є переконливими для суду, відповідають  об”єктивним 

доказам по  справі і з урахуванням

сукупності всіх досліджених  доказів  суд вважає, що вина підсудних у грубому  порушенні 

громадського  порядку,  з 

мотивів  явної  неповаги 

до  суспільства, що  супроводжувалось  особливою 

зухвалістю,  вчиненому  групою 

осіб;   щодо  ОСОБА_1 

і  в  умисних 

діях, що  виразилися  у 

підробленні  документа, який  видається 

та  посвідчується  особою, 

яка  має  право 

видавати та  посвідчувати  такі 

документи  і  який 

надає  права  або 

звільняє  від  обов”язків, 

з  метою  використання 

його  підроблювачем;  у використанні завідомо  підробленого 

документа доведена  повністю

і  їх 

дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані  за  ст.

296  ч. 2 КК України, а щодо  ОСОБА_1 

і  за  ст. 358 ч. 1, 3 КК України.

Суд не 

приймає, виходячи з вищезазначених обставин, покази  ОСОБА_1 про наявність в його діях ознак

злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, 

приводом вчинення якого стала 

дівчина  на  ім”я 

ОСОБА_8 А.О.; покази  самого  свідка 

ОСОБА_8 А.О.,  згідно  яких ОСОБА_1 на її прохання зробив зауваження

ОСОБА_6, що вона не бажає з ним танцювати; покази  ОСОБА_2 про 

відсутність  в  його 

діях складу  будь-якого  злочину, в тому числі  відсутність спрямованості умислу на порушення

громадського порядку, заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

При 

призначені  покарання  підсудним 

суд  враховує  ступінь 

тяжкості  вчиненого  злочину, особу  винних 

та  обставини,  що 

пом”якшують  та  обтяжують 

покарання.            Обставиною,

що обтяжує  покарання  ОСОБА_1 

суд  визнає  вчинення 

злочину  у  стані 

алкогольного  сп”яніння.

Обставин, що 

обтяжують  покарання  ОСОБА_2 

на  стадії  досудового 

слідства  не  встановлено.

Обставинами, що 

пом”якшують  покарання  підсудних 

суд  визнає  позитивні 

характеристики  з  місця 

проживання, військової  служи,

місць попередньої роботи  ОСОБА_1, з  навчального 

закладу  на  місцем 

навчання  ОСОБА_2, те  що 

є  раніше  не 

судимі, вчинення 

ОСОБА_2злочину  в  неповнолітньому  віці, факт знаходження на  утриманні 

ОСОБА_1  двох  малолітніх 

дітей.

Статтею 296 ч. 2 КК України  передбачено 

покарання  у  вигляді 

обмеження  волі  на 

строк  до  5 

років   або  позбавлення 

волі  на  строк  

до  4  років.

З 

урахуванням характеру  скоєння

злочину, його суспільної небезпеки 

суд  вважає  за 

необхідне  призначити  покарання за ст. 296 ч. 2 КК України у  вигляді 

позбавлення  волі, але  з 

урахуванням чисельних обставин, 

що   пом”якшують  покарання 

приходить  до  висновку 

про  можливість  виправлення підсудних   без 

відбування  покарання,  з 

прийняттям  рішення  про 

звільнення   від  такого 

з  випробуванням.

При призначенні покарання підсудним суд враховує

також більш нахабну, агресивну поведінку ОСОБА_1

Санкціями 

ст. 358 ч. 1, 3 передбачено серед інших покарань і  найтяжче 

у  вигляді  обмеження 

волі, а  відповідно  до  ст.

12  цього ж   Закону 

означені  злочини   є 

злочинами  невеликої  тяжкості.

Відповідно 

до  ст. 49 ч. 1  п. 2 

КК України  особа  звільняється 

від  кримінальної  відповідальності  якщо 

з  дня  вчинення 

нею  злочину  і до 

дня набрання  вироком  законної 

сили  минуло  3  роки

- у  разі 

вчинення  злочину  невеликої 

тяжкості,  за  який 

передбачено  покарання  у  виді

обмеження  волі.

Злочин, 

передбачений  ст.  358 ч. 1, 3 КК України  закінчений ОСОБА_1  23 лютого 2004 року,   станом 

на  16 лютого 2008 року  пройшли 

строки  притягнення  до 

кримінальної  відповідальності.

Відповідно 

до   ст. 11-1 КПК України  суд 

в  судовому  засіданні 

за  наявності  підстав 

закриває  кримінальну  справу  

у  зв”язку    із 

закінченням  строків  давності 

у  випадках, коли  справа   

надійшла  до  суду  з  обвинувальним 

висновком.

Таким 

чином  суд  вважає за 

необхідне  кримінальну  справу 

щодо  ОСОБА_1 за  ст. 358 ч.1, 3 КК України  провадженням 

закрити.

Прокурором 

м. Нетішин  заявлений  позов 

в  інтересах СМСЧ-4  м. Нетішин 

про  відшкодування  витрат 

на  лікування  потерпілого 

в  сумі  540 

грн. 68  коп. (а. с. 78  том 1).

В 

судовому  засіданні  потерпілий ОСОБА_1  позов 

визнав  частково, ОСОБА_2  позов 

не  визнав.

Суд  вважає,

що  позов 

підлягає  задоволенню, що  об”єктивно 

підтверджується  довідкою

СМСЧ-4  м. Нетішин  від 20 березня 2004 року згідно  якої 

ОСОБА_6 двічі  знаходився  на 

лікуванні  в неврологічному  відділенні 

з 14 лютого 2004 року  по 27

лютого 2004 року  і  витрати 

на  лікування  становлять 182 грн. 64  коп., а 

також  з 26 березня 2004 року  по 15 квітня 2004 року  і 

витрати  становлять 358 грн.

04  коп. 

і  всього  відповідно 540 грн. 68  коп. (а. с. 71  том 1 ).

Потерпілим 

заявлений  цивільний  позов 

про  відшкодування  солідарно 

з  підсудних 6500 грн.

матеріальної  шкоди, витрат про надання  правової 

допомоги  в  сумі 1600 грн, а  також про стягнення  в 

дольовому  відношенні  з ОСОБА_1 40000 грн., ОСОБА_2 20000 грн

моральної шкоди.

Потерпілий 

в  підтвердження  моральної 

шкоди  посилається  на 

грубу,  зухвалу  поведінку 

підсудних, заподіяння тілесних ушкоджень і перенесення фізичного  болю, приниження  честі 

та  гідності, втрату  зуба, зміну 

звичайного  способу життя,

тривалого  захисту  своїх 

прав  в  правоохоронних,  судових 

та  інших  державних 

органах, моральні  страждання  перенесла 

сім”я.

В 

судовому  засіданні  підсудний 

підтвердив  наявність названих

обставин.

Матеріальну 

шкоду  обгрунтовує касовими  документами, товарними  чеками, квитанціями  на 

придбання  медикаментів,

видатковими  накладними , рецептами,

квитками на  проїзд.

Сторона захисту не заперечила дійсність наданих

доказів в підтвердження матеріальної шкоди.

З 

урахуванням  досліджених  матеріалів 

кримінальної справи  в  тому 

числі  в  підтвердження 

матеріального  позову, суд  вважає, що такий  підлягає  задоволенню 

в  повному  обсязі, що 

об”єктивно  підтверджується  матеріалами 

справи.

Цілком 

повністю заслуговують на 

увагу  доводи  потерпілого 

і  щодо  відшкодування 

моральної  шкоди, разом з  тим 

при визначенні  розміру  такого 

суд  керується також  правилами 

розумності  та  справедливості  і 

розмір моральної шкоди 

визначає  в  сумі 12000 гривень, яка підлягає стягненню

також в солідарному порядку, оскільки діяння підсудних були обєднанні спільним

злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                                                       ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  

визнати винними за ст.

296 ч.2 КК України і призначити ОСОБА_1 покарання  у вигляді 2 років позбавлення волі, ОСОБА_2 1

рік позбавлення волі.

             На підставі 

ст. 75 КК України звільнити їх від 

відбування  покарання із  встановленням іспитового строку кожному  1  рік.

ОСОБА_1 звільнити  від  

кримінальної 

відповідальності  за  ст. 358 ч.1, 3  КК України 

і  справу  відносно нього  в 

цій  частині  провадженням 

закрити  у  зв”язку 

з  закінченням  строків 

давності.

Цивільний позов  прокурора задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 в солідарному

порядку  на  користь СМСЧ-4  м. 

Нетішин р\р 35219001000275 УДК у 

Хмельницькій  області, МФО 815013,

код 21314866 540, 68  гривень  витрат 

за  лікування  потерпілого.

Цивільний  позов 

потерпілого  задоволити  частково.   

Стягнути в  солідарному  порядку   

з ОСОБА_1 та 

ОСОБА_2    на   користь ОСОБА_6 6500 гривень  матеріальної 

шкоди, 12000 гривень 

моральної  шкоди,  1600 гривень 

витрат  на  правову допомогу  адвоката.

Речові  докази  по 

справі:  заяву  від 

імені  ОСОБА_6,  що 

на  аркуші  справи 

11  том 1  зберігати 

при  матеріалах  справи 

Міру запобіжного заходу  підсудним у вигляді підписки про невиїзд

залишити попередню до вступу вироку в законну 

силу

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом

п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку до апеляційного суду Хмельницької

області через Нетішинський міський суд.

Суддя                                                                                       Ходоровський Б.В.