Ухвала

від 20.04.2012 по справі 5002-8/481-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 квітня 2012 р. № 5002-8/481-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Заріцької А.О., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заявуСпільного українсько -німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до проВищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011 Спільного українсько -німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі -Порт" стягнення 8 415,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 8 753,36 грн., з яких: 8 415,36 грн. -основний борг, 102 грн. -державне мито та 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 скасовано, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 залишено в силі.

Спільним українсько -німецьким підприємством "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012.

Заявник просить постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги заявника.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2007 у справі №4/206-06, від 17.12.2009 у справі №11/146, від 24.06.2008 у справі №22/4, від 23.02.2010 у справі №6/24-473, від 15.05.2008 у справі №20/206(6/493)-07, від 06.04.2006 у справі №2/218-05, від 24.01.2008 у справі №43/321, від 15.02.2007 у справі №12/615 та на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.08.2008, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту постанови від 28.02.2012 у справі №5002-8/481-2011, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення основного боргу, посилаючись на те, що право пред'явити вимогу про оплату переданого товару у позивача виникло у 2007 році, а тому строк позовної давності відповідно до приписів частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у позивача закінчився 11.09.2010. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про те, що загальні положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права -статтею 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Колегія суддів зазначає, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України).

Посилання на постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2007 у справі №4/206-06, від 17.12.2009 у справі №11/146, від 24.06.2008 у справі №22/4, від 23.02.2010 у справі №6/24-473, від 15.05.2008 у справі №20/206(6/493)-07, від 06.04.2006 у справі №2/218-05, від 24.01.2008 у справі №43/321, від 15.02.2007 у справі №12/615, не може розглядатися як доказ неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах господарський суд касаційної інстанції, однаково розуміючи зміст норм матеріального права щодо строку позовної давності, його пропуску або порядку його відновлення у разі пропущення, ухвалив різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах в одному випадку вважаючи наведені стороною у справі докази, фактичні дані і обставини справи достатньою підставою для відновлення порушеного строку позовної давності, а в іншому ні.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина перша); ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (частина друга); визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (частина третя).

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Оскільки оцінка доказів, встановлення обставин справи є процесуальною дією господарського суду, а заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм лише матеріального права, підстави для допуску справи №5002-8/481-2011 до провадження Верховного Суду України відсутні.

Посилання на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.08.2008 не береться до уваги, оскільки до судових рішень, на які в заяві може бути посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Спільному українсько -німецькому підприємству "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю у допуску справи 5002-8/481-2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.П. Козир Судді: А.О. Заріцька О.В. Кот М.М. Малетич І.Ю. Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)