Ухвала

від 27.04.2012 по справі 10/29-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2012 р. № 10/29-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s.", про перегляд постановиВищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі№ 10/29-10 за заявою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції доЗакритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 за результатами попереднього засідання порушено провадження у справі №10/29-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" та затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, включені вимоги Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" в сумі 2116814,94 грн. (578308,32 грн. -перша черга, 1538506,62 грн. -четверта черга).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 10/29-10 ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 скасовано в частині визнання грошових вимог кредиторів: Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s.", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО УА", Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, в тому числі, відмовлено Акціонерному товариству "АGRO CZ, a.s." у визнанні його кредитором та включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог на суму 5 015 233,78 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі

№10/29-10 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 скасовано частково, а саме в частині відмови Вінницькій міжрайонній державній податковій інспекції у визнанні її кредитором та включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог на суму 348540,18 грн. у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор"; залишено в силі ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до боржника на суму 785577,97 грн.; в решті постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Акціонерне товариство "АGRO CZ, a.s." звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі №10/29-10, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині відмови у включенні грошових вимог Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s." за договором позики №1/04 від 18.01.2005 на суму 3 040 016,08 грн. до реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), статей 1, 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", статті 1 Закону України "Про третейські суди", внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі №Б29/117-09-7.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі №10/29-10, про перегляд якої заявлено, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у включенні грошових вимог Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s." за Договором позики №1/04 від 18.01.2005 на суму 3 040 016,08 грн. до реєстру вимог кредиторів боржника - Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор". При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони у договорі позики передбачили особливий порядок вирішення спору між сторонами щодо виконання договору, зокрема статтею 7 Договору позики №1/04 від 18.01.2005 передбачено, що з'ясування спірних питань та суперечностей щодо виконання зобов'язань повинно розглядатись Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що належним доказом підтвердження грошових вимог заявника до боржника буде наявність рішення зазначеного юрисдикційного органу. Враховуючи те, що господарський суд перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами, а в матеріалах справи відсутні рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду попередньої інстанції про те, що вимоги Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s." за Договором позики №1/04 від 18.01.2005 не є доведеними в розумінні статті 14 Закону про банкрутство.

Разом з тим, у постанові від 26.04.2011 у справі №Б29/117-09-7 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у визнанні грошових вимог компанії "Транс Юропіан Лімітед" до боржника (в частині, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права), оскільки зазначені вимоги не підтверджені належними доказами, зокрема в матеріалах справи відсутні докази поставки компанією "Транс Юропіан Лімітед" на адресу боржника продукції відповідно до контракту та докази наявності заборгованості за цим контрактом. При цьому кредитором не надано доказів звернення до компетентного суду для виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, яке є єдиним доказом кредитора про обґрунтованість його вимог, у зв'язку з чим не можуть вважатися безспірними і вимоги про стягнення з боржника витрат з оплати арбітражного збору. За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні ухвали щодо визнання грошових вимог компанії "Транс Юропіан Лімітед" до боржника були порушені норми матеріального та процесуального права, у тому числі положення Закону про банкрутство, оскільки не досліджено в повному обсязі обґрунтованість цих грошових вимог.

Проаналізувавши зміст наведених постанов Вищого господарського суду України колегія суддів дійшла висновку про те, що неоднакові правові висновки, покладені в основу цих постанов, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Стосовно ж доводів заявника про надання судом касаційної інстанції у даних справах різної правової оцінки рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (у зв'язку з чим, на його думку, неоднаково застосовано статті 1, 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", статтю 1 Закону України "Про третейські суди"), слід зазначити про те, що у справі

№Б29/117-09-7 суд касаційної інстанції на підставі зазначених заявником норм права визнав, що обставини, які встановлені рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, не є преюдиційними та підлягають доказуванню. Натомість у справі №10/29-10 Вищий господарський суд України виходив із умов договору позики, яким сторони передбачили особливий порядок вирішення спору між сторонами щодо виконання договору та дійшов висновку про необхідність підтвердження безспірності грошових вимог до боржника рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, не застосовуючи, при цьому, статті 1, 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", статтю 1 Закону України "Про третейські суди" та не надаючи правову оцінку цьому рішенню в контексті його преюдиційності, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про неоднакове застосування цих норм матеріального права та наявність протилежних правих висновків суду касаційної інстанції в цій частині.

Оскільки при вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується наявність всіх складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, заявником не доведено різного застосування наведених ним норм матеріального права, у зв'язку з чим відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Акціонерному товариству "АGRO CZ, a.s." у допуску справи №10/29-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: С.Владимиренко Т.Добролюбова С.Могил В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)