ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" травня 2012 р.Справа № 3/13/5022-230/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Підприємства споживчої кооперації "Теко-Ланівці" вул. Грушевського, 2, м. Ланівці, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35051719)
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 с. Карначівка, Лановецького району, Тернопільської області
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін від:
Позивача: Шпак З.І. -директор підприємства, постанова правління № 27 від 05.05.10 р.
Відповідача: ОСОБА_2 -приватний підприємець
Суть справи:
Підприємство споживчої кооперації "Теко-Ланівці" звернулося до господарського суду Тернопільської області до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 26 718 грн. 11 коп., в тому числі 20 204 грн. 06 коп. боргу за отриману продукцію та 6 514 грн. 11 коп. пені за несвоєчасну оплату за отриманий товар .
Судовий збір покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 28 квітня 2012 року , в порядку ст.. 22 ГПК України , прийнято заяву про уточнення позовних вимог за вх.. №11524 від 27.04.2012р. розгляду та долучено до матеріалів справи №3/13/5022-230/2012.
Таким чином, предметом позову є : стягнення 20 204 грн. 06 коп. боргу за отриману продукцію та 2050 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну оплату за отриманий товар. Судовий збір покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надано.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи №3/13/5022-230/2012 , в порядку ст.. 77 ГПК України , відкладався на 19.04.2012р. на 15:00 год., на 03.05.2012р. на 10:40 год. , на 10.05.2012р. на 11:40 год., про що свідчать ухвали суду відповідно від 05.04.2012р. , від 19.04.2012р., від 03.05.2012р.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, встановлені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
02 березня 2010 року Підприємство споживчої кооперації "Теко-Ланівці" (як, Продавець) та приватний підприємець ОСОБА_2 (як, Покупець) уклали між собою договір купівлі -продажу , за яким Продавець зобов'язується продати та передати Покупцеві у власність за плату товари, перелік одиниць якого вказується в накладних на одержання товару, які підписуються сторонами і становлять невід'ємну частину договору (п.1. Договору) .
У відповідності до п.2.1. Договору , зазначені у договорі товари продаються за 25 875 грн. 28 коп., які Покупець зобов'язується оплатити за товар на протязі двох місяців з дня підписання договору рівними частинами.
Пунктом 3.2. Договору , покупець зобов'язався отримати товари у Продавця згідно замовлення , у встановлений договором термін внести плату за придбані товари.
На виконання вказаного договору позивач передав товар по накладній №279 в кількості 501 одиниць на загальну суму 25875 грн. 28 коп., в свою чергу відповідач отримав товар , про що свідчать підписи повноважних сторін на даній накладній.
Однак, відповідач всупереч положень укладеного договору, свої зобов'язання виконав лише частково, сплативши станом на 15 березня 2012 року - 5671 грн. 22 коп. , внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 20204 грн. 06 коп. , яка станом на дату розгляду справи в суді не погашена.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі -продажу , згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 20204 грн. 06 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .
Згідно з пунктом 4.1. договору купівлі -продажу від 02.03.2010 року, сторони передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання Покупцем умови оплати по даному договору сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу від суми боргу , за кожен день прострочки.
За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2050 грн. 64 коп., що на день розгляду справи позивачу не сплачений.
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України , передбачено , що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 1 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2050 грн. 64 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовий збір, в порядку ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33 , 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 , 193 ГК України , господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 с. Карначівка, Лановецького району, Тернопільської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства споживчої кооперації "Теко-Ланівці " вул. Грушевського, 2, м. Ланівці, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35051719) - 20 204 грн. 06 коп. боргу за поставлений товар; 2050 грн. 64 коп. пені; 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "11" травня 2012 року , через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Турецький
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2012 |
Оприлюднено | 16.05.2012 |
Номер документу | 23968246 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Турецький І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні