Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-1870/1332/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/1332/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-1870/1332/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі

до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

20 лютого 2012 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі про забезпечення позову Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації" про стягнення заборгованості - відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким заборонити ВАТ "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформаці" вчиняти дії із відчуження майна, яке належить йому на праві власності до набрання постановою суду законної сили.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції порушив положення ст. 117 КАС України, оскільки жодним чином не мотивував відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, проігнорував той факт, що невжиття заходів адміністративного позову в майбутньому може ускладнити виконання рішення суду.

Крім того, зазначає, що відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості перед бюджетом Фонду, підтверджує ймовірність докладання управління значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості.

Сторони у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України прийняла рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі звернулось з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформаці», в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2011 року в сумі2418 грн. 91 коп.

20.02.2012 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, а саме: заборонити відповідачеві вчиняти дії із відчудження майна, яке йому належить на праві власності до набрання постановою суду у зазначеній справі законної сили.

Відмовляючи Управлінню Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми в задоволенні клопотання про вжиття заходів для забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а задоволення такого клопотання має наслідком вирішення спору по суті.

Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Під наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення слід вважати необхідність достовірно встановити, що в разі невжиття заходів забезпечення позову правам та свободам позивача буде спричинено шкоду, виявити в чому вона буде полягати. Таким чином, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Щодо формулювання про необхідність докласти значні зусилля для відновлення прав та свобод позивача без вжиття заходів забезпечення позову, суд при встановленні цієї обставини має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення забезпечення позову шляхом заборони ВАТ «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформаці» вчиняти дії із відчуження майна, яке належить ВАТ «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформаці» на праві власності до набрання постановою законної сили, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що, відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості перед бюджетом Фонду, підтверджує ймовірність докладання управління значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості, висновків суду не спростовують та не можуть свідчити про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-1870/1332/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.