Ухвала

від 19.04.2012 по справі 2-а/1570/3595/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3595/11

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Кравець О.О. судді - Запорожана Д.В. при секретаріПилипчук М.І. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-КА»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, -

встановиЛА:

17 травня 2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджекті-КА»(далі ТОВ «Проджекті-КА») звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ), в якому позивач просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.07.2011 року) визнати дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»від 04.03.2011 року № 265/23-513/37008644 протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року, за результатами якої було складено акт № № 265/23-513/37008644 від 04.03.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року». Позивач звертає увагу суду на те, що, посилаючись на неможливість проведення перевірки ТОВ «Проджекті-КА», відповідач на порушення вимог діючого законодавства фактично склав акт перевірки, в якому зазначив порушення позивачем податкового законодавства. У висновках зазначеного акту зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «Проджекті-КА»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилося за місцезнаходженням згідно частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України правочини з контрагентами за період грудень 2010 року вбачаються як такі, що мають ознаки нікчемності, податкові зобов'язання у сумі 473 311, 00 грн. та податковий кредит у сумі 4 749 487,00 грн. Зазначені висновки відповідача зроблені тільки на підставі службової записки відділу податкової міліції (ВПМ) ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.03.2011 року, згідно якої ТОВ «Проджекті-КА»не знаходиться за юридичною адресою: м.

Одеса, проспект Шевченка, 4-а, не має в наявності складських приміщень, транспортних засобів для здійснення перевозки товару та інших основних фондів стосовно здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності, також встановлено, що ТОВ «Проджекті-КА»здійснює діяльність, відмінну від основного виду діяльності, що заявлені при реєстрації.

Позивач вважає, що при складанні акту перевірки № 265/23-513/37008644 від 04.03.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»ДПІ у Приморському районі діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з грубим порушенням діючого законодавства, без урахування всіх обставин, а тому ці дії є протиправними.

При цьому позивач зазначає, що ТОВ «Проджекті-КА»знаходиться та фактично зареєстровано за адресою: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4-а, що підтверджується договором оренди № 695 від 01.08.2010 року, укладеним між АКБ «Фінбанк»та ТОВ «Проджекті-КА». Зазначена адреса міститься у всіх правовстановлюючих документах товариства, а також ці відомості зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в органах статистики та податковому органі.

Крім того позивач зазначає, що твердження відповідача щодо відсутності у ТОВ «Проджекті-КА»необхідних умов для ведення господарської діяльності є припущеннями, оскільки під час проведення перевірки перевіряючою не перевірялись первинні документи, підтверджуючі факт ведення господарської діяльності позивачем у грудні 2010 року. Натомість, у ТОВ «Проджекті-КА»наявні належним чином оформлені первинні документи, а саме: договори, податкові накладні та акти виконаних робіт, що підтверджують правовідносини позивача з контрагентами у грудні 2010 року та спростовують висновок відповідача про нікчемність правочинів у грудні 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні першої інстанції, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, при цьому зазначив наступне. Враховуючи те, що у ТОВ «Проджекті-КА»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилося за місцезнаходженням згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203 п. 1, 2 ст. 215, ст.. 228 Цивільного Кодексу України правочини з контрагентами за період грудень 2010 року вбачаються як такі, що мають ознаки нікчемності, а отже, податкові зобов'язання у сумі 473 311, 00 грн. та податковий кредит у сумі 4 749 487,00 грн. сформовані штучно. При цьому, зазначив, що акт від 04.03.2011 року № 265/23-513/37008644 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»не є результатом проведеної документальної перевірки, а на підставі проведеного аналізу наявної в ДПІ інформації лише фіксує факт неможливості проведення документальної перевірки та вказує на ознаки нікчемності укладених ТОВ «Проджекті-КА»угод. Такі акти складаються у разі неможливості проведення документальної перевірки, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Наказу ДПА України № 622 від 01.10.2008 року «Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства».

Крім того представник відповідача зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було зроблено спробу встановити контакт з ТОВ «Проджекті-КА»та надіслано Укрпоштою повідомлення про початок невиїзної документальної перевірки № 153/10/235 та копію наказу

про проведення такої перевірки від 28.02.2011 року № 540, які повернуті поштою з відміткою «не значиться».

Суд першої інстанції своєю постановою від 29 липня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-КА»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними задовольнив у повному обсязі.

Визнав протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси що складання акту перевірки «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»від 04.03.2011 року № 265/23-513/37008644.

ДПІ не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Проджекті-КА»зареєстровано 05.03.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 37008644, місцезнаходження юридичної особи: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4-а, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№ 316224 та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Як вбачається з довідки з Головного управління статистики в Одеській області серії АА № 380766 видами господарської діяльності ПП «Проджекті-КА»за КВЕД є будівництво будівель, інші роботи з завершення будівництва, діяльність у сфері інжинірингу.

28.02.2011 року начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України на підставі термінової телеграми ДПА України від 24.02.2011 року № 5236/7/99-4 «Про відпрацювання підприємств»видано наказ № 540 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА».

ДПІ у Приморському районі м. Одеси керівнику ТОВ «Проджекті-КА» за адресою: 65044, м. Одеса, пр-т Шевченка 4-а 04.03.2011 року було надіслано рекомендованим листом повідомлення про проведення з 04.03.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА», запит від 03.03.2011 року № 12087/10/23-5 про надання інформації по господарських відносинах з контрагентами за грудень 2010 року та її документального підтвердження, які були повернуті до ДПІ У Приморському районі м. Одеси з відміткою пошти «в 44 державному відділені зв'язку не значиться».

03.03.2011 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеси надійшла службова записка ВПМ ДПІ У Приморському районі, в якій зазначено, що в результаті проведених заходів встановлено, що ТОВ «Проджекті-КА»за юридичною адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка 4-а не знаходиться, виробничі та складські приміщення, а також автотранспорт відсутні, а також підприємство здійснює діяльність, відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

04.03.2011 року на підставі наказу № 540 від 28.02.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Максимкіною Т.Г. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»від 04.03.2011 р оку № 265/23-513/37008644, у висновках якого зазначено, що, враховуючи те, що у ТОВ «Проджекті-КА»були відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилося за місцезнаходженням згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203 п. 1, 2 ст. 215, ст.. 228 Цивільного Кодексу України правочини з контрагентами за період грудень 2010 року вбачаються як такі, що мають ознаки нікчемності, податкові зобов'язання у сумі 473 311, 00 грн. та податковий кредит у сумі 4 749 487,00 грн.

Як вбачається із зазначеного акту, перевірку ТОВ «Проджекті-КА»проведено у приміщенні ДПІ у Приморському районі м. Одеси, при цьому при її проведенні використано: АРМ «Облік податків та платежів», АС «БестЗвіт», АІС «РПП»та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

В акті зазначено, що ТОВ «Проджекті-КА»у грудні 2010 року формує податковий кредит у сумі ПДВ 4150 135,80 грн. за рахунок передплати контрагенту ТОВ «Л.А.Р.К.»за меблі, поставка яких у грудні не здійснювалася, що вказує на штучне формування податкового кредиту.

Стан даного підприємства на 04.03.2011 року «23», тобто місцезнаходження ТОВ «Проджекті-КА»не встановлено.

Крім того в акті зазначено, що в ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Проджекті-КА»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю фахівців, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Проджекті-КА»з постачальниками та покупцями.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ «Проджекті-КА»підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1).

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства», затверджених Наказом ДПА України № 622 від 1.10.2008 року у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести перевірку контрагента, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності контрагента (посадових осіб контрагента) за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше 2-х робочих днів від дати надходження запиту складає акт «Про неможливість проведення, перевірки контрагента з питань підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей».

ДПІ у Приморському районі м. Одеси у зв'язку з встановленням відсутності ТОВ «Проджекті-КА»за місцезнаходженням було складено акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА». Разом з тим, як встановлено судом, в зазначеному акті перевіряючою особою - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Максимкіною Т.Г. зазначається саме про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача. При цьому перевіряюча, незважаючи на неможливість проведення цієї перевірки, зазначає в акті що нею було встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами у грудні 2010 року.

У письмових поясненнях від 19.07.2011 року № 1085/1/23-5, які надійшли через канцелярію суду, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Максимкіна Т.Г. зазначила, що акт від 04.03.2011 року № 265/23-513/37008644 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»не є результатом проведеної документальної перевірки, а лише фіксує факт неможливості проведення документальної перевірки та вказує на ознаки нікчемності укладених ТОВ «Проджекті-КА»угод на підставі проведеного аналізу наявної в ДПІ інформації.

Із зазначеного акту вбачається, що наведені у ньому висновки фактично зроблені податковим органом лише на підставі службової записки ВПМ ДПІ у Приморському районі про незнаходження позивача за місцезнаходженням юридичної особи та податкової звітності контрагентів шляхом співставлення додатків № 5 за допомогою підсистеми «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», при цьому первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Проджекті-КА»не перевірялись. Це не заперечував в судовому засіданні і представник відповідача, який стверджував, що підставою для таких висновків податкового органу була лише службова записка відділу податкової міліції.

Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового Кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом першої інстанції досліджено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЄ № 798657, згідно якої у реєстраційній справі ТОВ «Проджекті-КА»наявні наступні записи та назви реєстраційних дій:

- 05.03.2010 року, 1556102 0000 038384, державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи (Запис 1);

- 25.05.2010 року, 1556107 0001 038384, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (Запис 2);

- 06.04.2011 року, 1556143 0002 038384, внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (Запис 3);

- 13.04.2011 року, 1556106 0003 038384, підтвердження відомостей про юридичну особу (Запис 4)..

З цього приводу, представник позивача у судовому засіданні першої інстанції пояснив, що ТОВ «Проджекті-КА»визначене у ЄДР місцезнаходження не змінювало, а відомості, внесені 06.04.2011 року про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, до ЄДР внесені, на думку представника позивача, за ініціативою податкового органу і ці відомості були спростовані позивачем шляхом внесення вже 13.04.2011 року запису про підтвердження відомостей про юридичну особу на підставі наданих ТОВ «Проджекті-КА»документів. Представником відповідача в судовому засіданні першої інстанції цього спростовано не було.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Фінбанк»та ТОВ «Проджекті-КА»було укладено договір оренди № 695 від 01.08.2010 року, відповідно до якого ПАТ «Фінбанк»передав ТОВ «Проджекті-КА»в оренду частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка будинок 4-а строком дії до 01.05.2011 року.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції щодо безпідставності висновків відповідача про незнаходження ТОВ «Проджекті-КА»за місцезнаходженням юридичної особи з огляду на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на момент проведення перевірки, а саме 04.03.2011 року, запис щодо відсутності ТОВ «Проджекті-КА»за вказаною адресою у ЄДР був відсутній.

Що стосується Інформації, наданої ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо незнаходження ТОВ «Проджекті-КА»за місцем державної реєстрації: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4-а то вона є необґрунтованою, оскільки із службової записки від 03.03.2011 року не вбачається, яким чином та на підставі яких даних було встановлено незнаходження позивача за юридичною адресою. Таких даних не було надано представником відповідача.

Крім того, обґрунтування цього твердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси факту повернення до відповідача замовної кореспонденції, яка направлялась на адресу ТОВ «Проджекті-КА»є безпідставне, оскільки, як вбачається із копій конвертів, зазначені листи направлялись на адресу: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4-а, в той час як ТОВ «Проджекті-КА»знаходилась на обслуговуванні в державному відділенні зв'язку № 32 (юридична адреса: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4-а), а тому й були повернуті з відміткою пошти: «у 44 державному відділенні зв'язку підприємство не значиться».

Інших доказів на обґрунтування висновків відповідача з цього приводу його представником надано не було.

Також, надані представником позивача до суду першої інстанції документи про здійснення господарської діяльності ТОВ «Проджекті-КА»у грудні 2010 року спростовують висновки ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо ведення позивачем діяльності, відмінної від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

Що стосується визнання відповідачем в акті про неможливість проведення документальної перевірки правочинів ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами за період грудень 2010 року нікчемними, то.

В силу приписів ст. 20 ПК України, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення в актах перевірок нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорюванні всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Враховуючи наведені норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Отже, відповідач, зазначивши в акті 04.03.2011 року про нікчемність правочинів позивача з контрагентами за період грудень 2010 року не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності або фіктивності укладених договорів та зазначена позиція відповідача не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

Крім того, відповідачем до суду взагалі не було надано доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів за договорами ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами, зазначеними в акті від 04.03.2011 року, тому посилання ДПІ у Приморському районі на укладання угод позивачем без мети реального настання правових наслідків є лише припущенням відповідача, не підтвердженим належними доказами. При цьому первинні бухгалтерські документи ТОВ «Проджекті-КА»по взаємовідносинам із контрагентами за грудень 2010 року з купівлі-продажу товарів фахівцем ДПІ у Приморському районі м. Одеси не перевірялись, що не заперечувалось у судовому засіданні першої інстанції представником відповідача. Перевіряючою також не було встановлено фактів щодо спростування реального виконання правочинів ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами за вказаний період. Такі дії суб'єкта владних повноважень щодо складання офіційних документів, на підставі яких можуть прийматися акти індивідуальної дії, є неприпустимими з огляду на вимоги Конституції та законів України, тому що роблячи висновок про порушення будь-яким суб'єктом правовідносин приписів діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши у чому воно полягає та якими фактичними даними це підтверджується. Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен підтвердити та довести правомірність зроблених ним висновків.

Для спростування висновків ДПІ про нікчемність договорів, укладених ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами, представником позивача надано до суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а саме: договори купівлі-продажу, договори підряду, договори про виконання робіт, видаткові накладні та податкові накладні, акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а також виписки руху коштів по рахункам позивача. Представником відповідача ці докази позивача на підтвердження реального виконання його правочинів з контрагентами у грудні 2010 року в судовому засіданні не оспорювались.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті від 04.03.2011 року також посилається на те, що перевіркою ТОВ «Проджекті-КА»встановлено відсутність поставки товару від ТОВ «Л.А.Р.К.», що на думку відповідача свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.

Так, відповідач зазначає, що ТОВ «Проджекті-КА»формує податковий кредит у сумі ПДВ 4150 135,80 грн. за рахунок передплати контрагенту ТОВ «Л.А.Р.К.»за меблі, поставка яких у грудні не здійснювалася, що вказує на штучне формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Проджекті-КА»та ТОВ «Л.А.Р.К.»укладено договір купівлі продажу №б/н від 01.12.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Л.А.Р.К.»зобов'язалось продати, а ТОВ «Проджекті-КА»прийняти та оплатити товар, згідно Специфікації за ціною 20 750 679, 00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4150 135, 00 грн.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявною в матеріалах справи податковою накладною від 29.12.2010 року № 2370, яка були виписана ТОВ «Л.А.Р.К.»згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також факт сплати позивачем відповідних грошових коштів зазначених у договорі, в т.ч. і суми ПДВ, підтверджуються випискою по рахунку ПАТ «Фінбанк»від 29.12.2010 року.

Крім того представником відповідача не було спростовано твердження представника позивача в судовому засіданні першої інстанції щодо поставки ТОВ «Проджекті-КА»з боку ТОВ «Л.А.Р.К»товару, зазначеного у договорі від 01.12.2010 року та Специфікації до нього.

Таким чином відповідач - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, визначив в акті перевірки від 04.03.2011 року нікчемність правочинів ТОВ «Проджекті-КА»з контрагентами за грудень 2010 року та відповідно податкових зобов'язань позивача у сумі 473 311, 00 грн. та податкового кредиту у сумі 4749 487, 00 грн., задекларованих позивачем у грудні 2010 року, відповідного рішення, передбаченого ст.ст. 54, 58 Податкового Кодексу, з цього приводу не виносив, що представник відповідача не заперечував.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси при складанні акту перевірки «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Проджекті-КА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року» від 04.03.2011 року №265/23-513/37008644 діяла не у відповідності з вимогами Конституції та законів України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому з урахуванням приписів ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний позов ТОВ «Проджекті-КА»відповідача підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-КА»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя О.О. Кравець суддя Д.В. Запорожан