ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
11 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/1363/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.
прокурора: не з'явився
представника позивача: Попадюка О.В.
відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Літинського району в інтересах держави в особі Літинського районного центру зайнятості
до: державного підприємства "Літинський автобусний парк"
про: стягнення коштів в сумі 3713,12 грн.
ВСТАНОВИВ :
В березні 2012 року Прокурор Літинського району звернувся в суд, в інтересах держави в особі Літинського РЦЗ, з позовом до державного підприємства «Літинський автобусний парк» про стягнення коштів в сумі 3713, 12 грн.
Зазначають, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" своєчасно і в повному обсязі не сплачував страхові внески, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яка станом на момент звернення з даним позовом до суду склала 3713, 12 грн., в тому числі: недоїмка в сумі 3551, 36 грн. та пеня 161, 76 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується актом планової перевірки № 15 від 11.05.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява (вх. № 11625 від 11.05.2012 р.) директора державного підприємства "Літинський автобусний парк" в якій останній просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДП «Літинський автобусний парк» є платником внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Також з'ясовано, що Літинським РЦЗ, проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Наслідки перевірки знайшли своє відображення в акті № 15 від 11.05.2011 року, якою встановлено, що за ДП «Літинський автобусний парк» утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 3713, 12 грн., в тому числі: недоїмка - 3551, 36 грн. та пеня - 161, 76 грн. (а.с.6-11).
Позивачем складено розрахунок пені за результатами перевірки (Додаток № 2 до акта від 11.05.2011 року № 15), який без заперечень підписано головним бухгалтером відповідача (а.с.10).
14.06.2011 р. на підставі вищезазначеного акту заступником директора Літинського РЦЗ було винесено рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальну суму 3713, 12 грн., в тому числі: недоїмка - 3551, 36 грн. та пеня - 161, 76 грн.
Доказів оскарження вказаного рішення чи його скасування суду не надано.
У зв'язку з тим, що підприємством кошти своєчасно не сплачувались, а перевіркою встановлено факт заборгованості, підприємство зобов'язане сплатити всю суму заборгованості, що утворилась за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, в розмірі 3713, 12 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вiд 08.07.2010 № 2464-VI, який набирав чинності з 1 січня 2011 року, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відносини, що виникають з загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 за № 339, якими встановлено наступне.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", всі роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю), починаючи з 1 січня 2001 року повинні сплачувати внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за найманих працівників у порядку і в розмірах, передбачених даним Законом.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Статтею 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Пунктом 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Оскільки, статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, а держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, то наявність заборгованості по їх сплаті не дає змоги своєчасно та повністю розрахуватись з громадянами, які потребують допомоги по безробіттю, і цим самим завдається істотна шкода інтересам держави.
Згідно статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міський, міські, районні, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості.
У зв'язку з тим, що підприємством кошти своєчасно не сплачувались, а перевіркою встановлено факт заборгованості, підприємство зобов'язане сплатити всю суму заборгованості, що утворилась за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, в розмірі 3713, 12 грн.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню на загальну суму 3713,12 грн.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Літинський автобусний парк" (вул. Сосонське шосе, 4 смт. Літин Вінницька обл. 22300; рахунок у ВФ КБ "Приватбанк" 260080553032 МФО 302689 код 36102127) на користь Літинського районного центру зайнятості (вул. Леніна, 9 смт. Літин, Вінницька обл. 22300; банк ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015 код 20088155 р/р 37171001000829 кошти в сумі 3713, 12 грн. (три тисячі сімсот тринадцять грн. 12 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2012 |
Оприлюднено | 16.05.2012 |
Номер документу | 23992326 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вергелес Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вергелес Андрій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні