Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-1249/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року № 2а-1249/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" доУправління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області від 11.01.2012 р. №9 про застосування до філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позов обґрунтований, зокрема тим, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені суперечить вимогам статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимогам ухвали Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", оскільки штрафні санкції нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні, 04 квітня 2012 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.

Від представника відповідача через канцелярію до суду надійшли письмове клопотання (вх. №03-3/10024 від 21.02.2012 р.) про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, в яких представник зазначив, що відповідачем правомірно було винесено рішення від 11.01.2012 р. №9 про застосування до філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій та пені на підставі та у порядку визначеному статтями 6, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату позивачем єдиного внеску, тому відсутні підстави для визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

У судовому засіданні, 04 квітня 2012 року, відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представників сторін за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 04 квітня 2012 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 33096517, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.08.2004 р.

Згідно з даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13341679 позивач має відокремлені підрозділи, в тому числі, філію "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 33293808, місцезнаходження: 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вул. Будьонного, 86.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області від 11.01.2012 р. №9 до філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 6982,96 грн. та нараховано пеню у розмірі 1275,25 грн. за період з 20.09.2011 р. по 29.12.2011 р.

Як свідчать матеріали справи, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 р. у справі №44/258-б порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з моменту порушення провадження у справі відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (пункт 1 ухвали); зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) (абзац другий пункту 5 ухвали); зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац третій пункту 5 ухвали).

Відповідно до даних карток особового рахунку платника єдиного внеску філії "Тетіївське районне дорожнє управління" недоїмка по єдиному внеску у філії виникла з 20.09.2011 р.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі -Закон №2464-VI).

Відповідно до статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абзац перший частини восьмої). Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, -календарний рік (абзац третій частини восьмої).

Згідно зі статтею 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина перша). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя). Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абзац перший частини чотирнадцятої). Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення ( абзац другий частини чотирнадцятої).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі -Закон №2343-XII) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів -зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абзац перший). Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (абзац другий).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючих зобов'язань і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Тому, за висновком суду, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, а зупиняє виконання тих грошових зобов'язань, що виникли до моменту введення мораторію та припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2011 року в справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення.

Як убачається зі змісту рішення Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області від 11.01.2012 р. №9, рішення прийняте відповідачем щодо заборгованості філії "Тетіївське районне дорожнє управління" зі сплати єдиного внеску за період з 20.09.2011 р. по 29.12.2011 р. , строк виконання (сплати) якої розпочався з 01.10.2011 р., тобто після введення мораторію 09.09.2011 р.

За висновком суду, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за вересень-листопад 2011 року є поточними зобов'язаннями та повинна сплачуватись ним в загальному порядку, відповідно за несплату таких зобов'язань нараховуються передбачені законодавством штрафні (фінансові) санкції.

Разом з тим, позивачем у позові зазначено, що єдиний внесок за вересень-листопад 2011 року ним сплачено після введення мораторію 09.09.2011р., який відповідачем неправомірно зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Представник позивача стверджує, що позивачем сплачено суму заборгованості з єдиного внеску за вересень-листопад 2011 року, проте відповідачем помилково зараховано суму сплаченого за вересень 2011 року єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки за серпень 2011 року, суму єдиного внеску, сплаченого за жовтень 2011 року, в рахунок сплати недоїмки за вересень 2011 року, суму єдиного внеску, сплаченого за листопад 2011 року, в рахунок сплати недоїмки за жовтень 2011 року, суму єдиного внеску, сплаченого за грудень 2011 року, в рахунок сплати недоїмки за листопад 2011 року. Також представник зазначив, що єдиний внесок за листопад 2011 року позивачем було сплачено в грудні 2011 року.

На підтвердження зазначених обставин, представник позивача надав до суду звіти з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень, вересень 2011 року, копії платіжних доручень від 08.11.2011 р. №2292, №2293 та від 17.10.2011 р. №2243, №2244, №2245, №2246, №2247 про сплату єдиного внеску за вересень 2011 року, з яких вбачається, що позивачем нараховано до сплати за вересень 2011 року суму єдиного внеску в розмірі 25967,04 грн., фактично за вересень 2011 року ним сплачено лише 8027,97 грн., що свідчить про заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за вересень 2011 року.

Крім того, позивачем не надано доказів (платіжного доручення із зазначенням суми та призначення платежу) на підтвердження сплати ним заборгованості по єдиному внеску за жовтень, листопад 2011 року. Таким чином, твердження представника позивача про те, що позивачем повністю погашено заборгованість з єдиного внеску за вересень-листопад 2011 року не підтверджені відповідними доказами.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджено неправомірності прийняття відповідачем рішення від 11.01.2012 р. №9 про застосування до філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафу в розмірі 6982,96 грн. та нарахування пені в розмірі 1275,25 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.09.2011 р. по 29.12.2011 р., суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, відповідно у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець