Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а-2856/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2012 року № 2а-2856/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 21.07.2011р.№2)

від відповідача: ОСОБА_2.( дов. від 05.03.2012р. №69)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ - цінні папери»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. №0049401501.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.04.2012 року в 11год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ - цінні папери»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС України (надалі -Відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. №0049401501

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства, що завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав, що рішення в повній мірі відповідають законодавству і тому скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов не підлягає задоволенню , з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 21.04.2011р. Позивачем подано до Відповідача декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011р. № 9002539801, в якій в рядку 08 (об'єкт оподаткування) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 19 310 700,00 грн., при цьому до валових витрат було віднесено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 16 659 417,00 грн. (рядок 04.9 декларації за І квартал 2011р.).

Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Підтвердженням вказаного також слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь - яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 №334/94 - ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Таким чином, платнику податку слід переносити суму збитків, отриманих лише у І кварталі 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II і III кварталів, II-IV кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем було подано декларацію за II квартал 2011 року, в якій відображено в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) суму 19 310 700,00 грн., тоді як потрібно було відобразити суму у розмірі 2 651 283,00 грн. (без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009, 2010 рік, що складає 16 659 417.00 грн.).

За результатами проведеної перевірки було складено акт камеральної перевірки від 04.11.2011 р. № 12243/15-1-23520883, в якому встановлено завищення ТОВ «Київ-цінні папери», код 23520883, від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за II квартал 2011р. (декларація від 09.08.2011 р. №9006325928) на 16 659 417,00 грн.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення, а відтак воно скасуванню не підлягає.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку проте, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ -цінні папери»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. №0049401501, - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур