Постанова

від 22.02.2012 по справі 2а-254/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.12Справа №2а-254/12/2770 10 год. 10 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до приватного підприємства "Фьючер" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Фьючер" про стягнення заборгованості в сумі 188,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" несвоєчасно сплатив страхові внески за квітень 2008 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.01.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.01.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, встановлено, що страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до пункту 6 частини другою статті 17 Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 1 частини восьмої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків у накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом і в розмірах, передбачених законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 від 26.06.1997 р. (далі - Закон № 400) для відповідних платників збору.

Статтею 4 Закону України № 400 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, розділом 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. під № 64/8663 для роботодавців - підприємств, установ, організацій встановлено розмір страхових внесків - 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, розділу 5 Інструкції № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з частиною дев`ятою статті 106 Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Встановлено, що відповідач, приватне підприємство "Фьючер", має державну реєстрацію юридичної особи, та зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 09.12.2003 р. (а.с. 10-11).

Відповідач, приватне підприємство "Фьючер", повинно було сплатити страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2008 р. в сумі 3147,60 грн. до 20.05.2008 р., проте відповідачем страховий внесок був сплачений частково 07.07.2008 р. в сумі 530,22 грн., та 21.09.2010 р. в сумі 208,29 грн. (а.с. 5).

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя стосовно приватного підприємства "Фьючер" винесено рішення від 27.10.2011 р. № 919 про застосування фінансової санкції в сумі 20,83 грн. та нарахування пені в сумі 167,88 грн. за несвоєчасну сплату до органів Пенсійного фонду України страхових внесків (а.с. 8).

Зазначене рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя направлені за юридичною адресою відповідача, проте повернулося з позначкою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться" (а.с. 9).

В рахунок сплати заборгованості за рішеннями від приватного підприємства "Фьючер" грошових коштів не надходило.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 188,71 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 27.02.2012 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Фьючер" (юридична адреса: пр. Ген. Острякова, 120, м. Севастополь, 99040; ЄДРПОУ 32776969) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Карантинна, 16, кв. 56-58, м. Севастополь, 99008; ЄДРПОУ 22274991, СМВ № 4548 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 384027) заборгованість в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 71 коп. на р/р 25604705100012.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько