Рішення

від 10.05.2012 по справі 995-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2012Справа №5002-21/995-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,

до відповідача Іллінського комунального підприємства, Красноперекопський район, с. Іллінка

про стягнення 190 665,65 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_4, довіреність № 018-Д від 03.01.12, юрисконсульт;

Від відповідача не з'явився;

Сутність спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Іллінського комунального підприємства, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 125 283,87 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 3 795,46 грн., перевищення договірної величини в розмірі 57 922,74 грн., 3 % річних в розмірі 795,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 328,73 грн., пеню в розмірі 2539,46 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, передбачених договором постачання електричної енергії № 391.

У засідання суду 10 травня 2012 р. позивачем було надано клопотання за вих. № 10/1882 від 10.05.2012 р. у якому позивач вказує, що відповідачем в процесі розгляду справи була погашена заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії в розмірі 3795,46 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 125 283,87 грн., суму за перевищення договірної величини в розмірі 57922,74 грн., 3 % річних в розмірі 795,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 328,73 грн., пеню в розмірі 2539,46 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, судом розглядається уточнена (зменшена) позовна заява.

Представник відповідача у судові засідання призначені на 12 квітня 2012 р. та 10 травня 2012 р. не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

17 червня 2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Крименерго») та Іллінським комунальним підприємством був укладений договір постачання електричної енергії № 391.

Відповідно до умов укладеного договору про постачання електричної енергії Постачальник (позивач) поставляє електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2.3. договору сторонами визначений обов'язок споживча оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4.1. або № 4.2. «Порядок розрахунків».

Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єкти переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 21 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Дата оплати встановлюється до 25 числа кожного місяця, що визначено сторонами у додатку № 4.2. до договору.

Однак відповідач у порушення умов укладеного договору розрахунки за спожиту енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості за активну електричну енергію з травня 2011 р. по березень 2012 р. в розмірі 125 283,87 грн.

При зверненні позивачем із позовною заявою були заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії в розмірі 3795,46 грн.

У засіданні суду 10 травня 2012 р. позивачем було надано клопотання за вих. № 10/1882 від 10.05.2012 р. у якому позивач вказує, що відповідачем в процесі розгляду справи була погашена заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії в розмірі 3795,46 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 125 283,87 грн., суму за перевищення договірної величини в розмірі 57922,74 грн., 3 % річних в розмірі 795,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 328,73 грн., пеню в розмірі 2539,46 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, судом розглядається уточнена (зменшена) позовна заява.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення відповідача 57 922,74 грн. за перевищення договірної величини.

Як встановлено пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

У відповідності з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очикуваємого споживання електричної енергії.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14. Правил користування електричною енергією).

Згідно з пунктом 3 Додатку № 4.2. до договору - об'єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової приналежності електричних мереж, визначається у відповідності з актом про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії. Споживач самостійно здійснює зняття показників приладів обліку, оформлює «Акт про об'єми передано споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору, що передбачено пунктом 6.16. Правил користування електричною енергією.

Відповідно вимогам статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

За період з серпня 2011 р. по січень 2012 р. відповідачем перевищена договірна величина об'єму споживання електричної енергії на загальну суму 57 922,74 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 125 283,87 грн., перевищення договірної величини в розмірі 57 922,74 грн. підлягають задоволенню

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 328,73 грн., 3 % річних у сумі 795,39 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 2539,46 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1., № 4.2., споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 125 283,87 грн., перевищення договірної величини в розмірі 57 922,74 грн., інфляційних витрат у сумі 328,73 грн., 3 % річних у сумі 795,39 грн. та пені в розмірі 2539,46 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 14 травня 2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 547, 625, 626, 627, 628, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Іллінського комунального підприємства, Красноперекопський район, с. Іллінка (Красноперекопський район, с. Іллінка, вул. Гагаріна, 15; код ЗКПО 30953655, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; Одержувач - ПАТ «Крименерго» р/р 260323051142 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 125283,87 грн.

Стягнути з Іллінського комунального підприємства, Красноперекопський район, с. Іллінка (Красноперекопський район, с. Іллінка, вул. Гагаріна, 15; код ЗКПО 30953655, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; Одержувач - ПАТ «Крименерго» р/р 260073013142 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) перевищення договірної величини в розмірі 57922,74 грн., 3 % річних в розмірі 795,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 328,73 грн., пеню в розмірі 2539,46 грн., а також 3737,40 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.