Рішення

від 08.05.2012 по справі 5015/964/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа№ 5015/964/12

За позовом: ТзОВ „Комерційний центр „Зевс", м. Львів

до відповідача: ЗАТ „Завод комунального транспорту", м. Львів

про: спонукання до виконання умов договору .

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 -довіреність б/н від 12.10.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність 03/12 від 03.01.12р.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Комерційний центр „Зевс", м. Львів до ЗАТ „Завод комунального транспорту", м. Львів про спонукання до виконання умов договору.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив. Про час та місце був належним чином повідомлені за адресою: м. Львів, вул. Максимовича, 9а кв. 21 відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.12.2008р. між СПД ФО ОСОБА_3 (надалі - Позивач) та ТзОВ „Галицький комерційно-торговий центр" (надалі -Відповідач), було укладено договір поставки товару №18-12-1 (надалі -договір). На підставі вищевказаного договору Позивач зобов'язувався передавати покупцеві у власність двері та приналежні/комплектуючі частини до дверей, а Відповідач відповідно до п.1.1 договору зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 3.1 Договору встановлено семиденний строк оплатити товар моменту підписання товарної накладної Продавцем і Покупцем.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 9940,00 грн. по накладних№18-12-2 та №18-12-1 від 18.12.08р.

Відповідач, порушуючи умови договору, оплати за отриманий товар не провів, заборгованість становить 9940,00 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача 8888,81 грн. -30% річних та 2813,02 грн. інфляційних втрат.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки №18-12-1 від 18.12.2008р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 9940,00 грн.

Згідно з п.3.3 договору, Відповідач за порушення термінів та розмірів оплати за одержаний товар зобов'язується сплатити Позивачу 30% річних за користування чужими коштами.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача 9940,00 грн. основного боргу, 8888,81 грн. -штрафу, 2813,02 грн. -інфляційних витрат.

Судові витрати віднести на Відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 172, 509, 530, 612, 625 629, ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Галицький комерційно-торговий центр" (790231, м. Львів, вул. Максимовича, 9а кв. 21, код ЄДР 32181281) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (79021, АДРЕСА_3, код ЄДР НОМЕР_1) 9940,00 грн. боргу, 8888,81 грн. штрафу, 2813,02 грн. інфляційних витрат, 1506,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.