ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.05.12 Справа№ 5015/927/12
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми „Джиком", м.Рівне
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛВ-ТРАНС", м.Львів
про стягнення 40 595,48 грн.
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.12 р.)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
В судовому засіданні 03.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „АсМАП ЛОГІСТИКА" (с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми „Джиком" (м.Рівне) та до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛВ-ТРАНС" (м.Львів) про стягнення 40 595,48 грн., з яких: 35300,00 грн. основного боргу, 4730,20 грн. пені, 176,5 грн. інфляційних втрат, 388,78 грн. -3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 не оплатив вартості наданих послуг з перевезення вантажу згідно договору №22/0711 від 22.07.2011 р., а відповідач 2 відповідає перед позивачем за порушення зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою „Джиком" на підставі договору поруки №25/09/11 від 25.09.2011 р.
Ухвалою суду від 06.03.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.03.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 27.03.2012 р. та від 12.04.2012 р.
В судові засідання позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, вимоги ухвали суду від 06.03.2012 р. виконав.
12.04.2012 р. від представника позивача через канцелярію суду поступило клопотання (вх. №7992/12) про долучення до матеріалів справи розрахунку пені. Розрахунок пені від 12.04.2012 р. долучено до матеріалів справи.
03.05.2012 р. представником позивача подано клопотання про включення витрат на адвокатську допомогу в розмірі 3500,00 грн. до судових витрат.
Відповідач 1 явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Ухвали суду надсилались відповідачам на юридичні адреси товариств згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявні в матеріалах справи).
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно договору №22/0711 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 22 липня 2011 року, укладеного між ТзОВ „Ас МАП ЛОГІСТИКА"(позивач) та ТзОВ-фірма „Джиком" (відповідач 1), позивачем надано послуги з перевезення вантажів у міжнародному сполученні по маршруту Словаччина (м. Братислава) - Україна (м. Обухів) на підставі заявок -договорів на здійснення перевезень №11105 від 20.09.2011 р., №11106 від 20.09.2011 р. у відповідності до міжнародних товарно - транспортних накладних (CMR) №0017480 та №0281157 (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).
Згідно п.7.1. договору № 22/0711, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 22 липня 2012 р, але у будь -якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Пунктом 3.2.6 вказаного договору обумовлено, що замовник зобов'язаний оплачувати рахунки експедитора згідно з п. 4.1. договору.
У відповідності до пункту 4.1 договору, замовник оплачує рахунки експедитора шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлено в заявці.
В заявках №11105 та №11106 від 20.09.2011 р. строк оплати було визначено 7-10 днів з моменту отримання оригіналів документів.
Оригінали документів отримані відповідачем -1 10.10.2011 р.
Свій обов'язок щодо розрахунку за послуги з перевезення вантажів відповідач не виконав, рахунки №АС30/9-00003 від 30.09.2011 р. на суму 17 650,00 грн. та №АС30/9-00004 від 30.09.2011 р. на суму 17 650,00 грн. не оплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 35 300,00 грн.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобо'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
До договору перевезення застосовуються загальні положення про надання послуг, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № 22/0711 від 22.07.2011 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за транспортні та транспортно -експедиційні послуги порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 35300,00 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач 1 допустив прострочення оплати отриманих послуг, позивач на підставі п.4.2 договору №22/0711 від 22.07.2011 р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4730,20 грн. пені за період з 21.10.2011 р. по 02.03.2012 р.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що за прострочення платежів експедитор має право стягнути із замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь
одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В зв'язку з наведеним, заявлений до стягнення розмір пені підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 2003,22 грн. згідно поданого позивачем розрахунку пені від 12.04.2012 р.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунками 3% річних у розмірі 388,78 грн. та інфляційних втрат в сумі 176,50 грн., наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Крім того, 25.09.2011 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за договором №22/0711 від 22.07.2011 р., між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки №25/09/11 (далі по тексту -договір поруки).
У пункті 1.1. договору поруки зазначено, що Поручитель (відповідач 2) зобов'язується відповідати перед Кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов'язань ТзОВ -фірми „Джиком", що виникли з договору №22/0711 від 22.07.2011 р., а також із заявки -договору про здійснення перевезення №11105 від 20.09.2011 р. та заявки -договору про здійснення перевезення №11106 від 20.09.2011 р.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов'язання.
Поручитель відповідачє перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником, згідно з договором №22/0711 від 22.07.2011 р. та/або заявкою -договором про здійснення перевезення №11105 від 20.09.2011 р. та/або заявкою -договором про здійснення перевезення №11106 від 20.09.2011 р. в повному обсязі, а також за відшкодування Кредитору збитків, сплату неустойки та зобов'язання, які можуть виникнути зі сплати пені і штрафів.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем 1 не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення згідно з договором № 22/0711 від 22.07.2011 р. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Відшкодуванню відповідачами позивачу підлягають витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3500,00 грн.. До матеріалів справи долучено всі підтверджуючі документи, які засвідчують факт надання адвокатом правової допомоги при підготовці матеріалів та ведення справи в суді, а також їх оплату відповідачем. (копія договору №01/03//12 про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 01.03.2012 р., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1744, копія акту №01 приймання -передачі наданих адвокатських послуг від 26.04.2012 р., копія платіжного доручення №2 від 26.04.2012 р. на суму 3500,00 грн. та виписки з банківського рахунку).
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553, 554, 610, 625, 902, 903, 909 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 316 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми „Джиком" (33001, м. Рівне, вул. Пересопницька, буд. 146, ідентифікаційний код 23300744) та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛВ-ТРАНС" (79068, м. Львів, вул. Лінкольна, буд. 1, кв. 111, ідентифікаційний код 32375973) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „АсМАП ЛОГІСТИКА" (81110, с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, вул. Тичини, буд. 2, ідентифікаційний код 36499371) 35 300,00 грн. основного боргу, 2003,22 грн. пені, 176,50 грн. інфляційних втрат, 388,78 грн. -3% річних, 1501,38 грн. судового збору, 3500,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.05.2012 р.
Суддя Король М.Р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2012 |
Оприлюднено | 17.05.2012 |
Номер документу | 23999172 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Король М.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні