Рішення

від 14.05.2012 по справі 5015/1432/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.12 Справа№ 5015/1432/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма „Еней", с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області

до відповідача: Дочірнього підприємства „Львівський м'ясопереробний комбінат № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт", м. Львів

про: стягнення 258 789,05 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -представник (довіреність № 1 від 07.05.2012 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 08.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма „Еней", с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Львівський м'ясопереробний комбінат № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт", м. Львів про стягнення 258 789,05 грн., з яких: 220 189,80 грн. -основний борг, 27 286,90 грн. -пеня, 6 031,01 грн. -інфляційні втрати, 5 281,34 грн. -3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 11.04.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.05.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав уточнений розрахунок позову, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки поноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.04.2012 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407150425.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

18.09.2010 р. між сторонами укладено договір № 15 (далі по тексту -договір), згідно умов якого позивач передає у власність, а відповідач приймає та оплачує товар у кількості, асортименті та на умовах, передбачених дійсним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість і ціна поставленого товару вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач на підставі специфікацій № 1 від 21.09.2011 р., № 2 від 01.12.2010 р., № 3 від 11.07.2011 р., № 4 від 20.07.2011 р., № 5 від 22.11.2011 р. по товарним накладним № ЭН-0000001 від 21.09.2010 р. на суму 36 000,00 грн., № ЭН-0000042 від 01.12.2010 р. на суму 60 300,00 грн., № ЭН-0000001 від 11.07.2011 р. на суму 109 998,00 грн., № ЭН-0000002 від 20.07.2011 р. на суму 27 396,00 грн. та № ЭН-00124 від 22.11.2011 р. на суму 54 000,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 287 694,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити отриманий товар у відповідності до повної вартості партії, вказаної у специфікації, протягом 7 банківських днів, з дати поставки партії товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по договору перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково на суму 67 504,20 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 220 189,80 грн. Факт заборгованості підтверджується також підписаним обома сторонами актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2012 р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем (відповідачем) умов п. 4.1. даного договору Постачальник (позивач) має право стягнути з Покупця (відповідача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого у термін товару. Нарахування пені починається з дня протермінування платежу.

Позивачем, згідно рорзрахунку позовних вимог, нараховано відповідачу за період з 01.10.2010 р. по 23.03.2012 р. пеню у розмірі 27 286,90 грн.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, яко інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позивачем не вірно обрано період для нарахування пені.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, у частині позовних вимог щодо стягненні пені позов підлягає до часткового задоволення, а розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинен становити 10 934,25 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем згідно розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 6 031,01 грн. та три проценти річних у розмірі 5 281,34 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у встановленому порядку проти позовних вимог не заперечено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 551, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Львівський м'ясопереробний комбінат № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт", м. Львів, вул. Куликівська, 36/1 (р/р 26003586525001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк", МФО 325321, код ЄДРПОУ 32182442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми „Еней", с. Піщанка, вул. Першотравнева, 1в, Новомосковський район, Дніпропетровська область (р/р 26006446760010 в ПАТ „АКБ „Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 33309194) 220 189 грн. 80 коп. основного боргу, 10 934 грн. 25 коп. пені, 6 031 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 5 281 грн. 34 коп. -3% річних та 4 848 грн. 73 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.