Ухвала

від 30.01.2012 по справі 16/88/5022-1710/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" січня 2012 р.Справа № 16/88/5022-1710/2011 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

по справі

За позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Кондри, 5, м. Борщів, Тернопільська область.

третя особа, без заявлення самостійних вимог на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Заліщицькому районі, вул. С. Бандери, 10, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область.

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Угриньківці, Заліщицький район, Тернопільська область .

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_2 -державний податковий інспектор, довіреність № 66/10-009 від 06.01.2012 року.

Відповідача: не з'явився.

Третя особа: не з'явився

Суть справи: Ухвалою суду від 16 січня 2012 року розгляд справи було відкладено у відповідності до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 30 січня 2012 року на 10 год. 15 хв.

Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція, вул. Кондри, 5, м. Борщів, Тернопільська область, третя особа, без заявлення самостійних вимог на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Заліщицькому районі, вул. С. Бандери, 10, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Угриньківці, Заліщицький район, Тернопільська область, про cтягнення 3550 грн. безвідсоткової фінансової допомоги та 1741 грн. 81 коп. пені.

Як зазначив позивач в позовній заяві підставою для звернення до суду з позовом стало неповернення відповідачем фінансової допомоги, наданої йому згідно рішень Уряду та договору про надання фінансової допомоги, в результаті чого відповідачу також нарахована пеня.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Відповідач відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу від про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні, що підтверджується повідомленням про вручення 30.12.2011 року відповідачу поштового відправлення, відправленого 27.12.2011 року (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи № 16/88/5022-1710/2011 в господарському суді Тернопільської області.

В судове засідання представник третьої особи без заявлення самостійних вимог на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Заліщицькому районі не з'явився.

Учаснику судового процесу в ході розгляду справи роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 1997 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року.", між Відділенням Державного казначейства України в Заліщицькому районі (надалі - "Відділення Державного казначейства"), з однієї сторони, та Колгоспом "Зоря" (надалі - "Сільськогосподарське підприємство"), з другої сторони, було укладено договір № 20 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років.

У відповідності до п. 1.1 р. 1 договору "Відділення Державного казначейства" надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 3550 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року на умовах повернення до 1 жовтня 1998 року.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Відділення Державного казначейства" зобов'язується надати сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в суму 3550 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року шляхом перерахування цих коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства "Урожай-97", а фермерському господарству -на розрахунковий рахунок.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору "Сільськогосподарське підприємство" зобов'язується забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 3550 грн. з укладеним договором, але не пізніше 1 жовтня 1998 року.

У відповідності до п. 3.2 р. 3 договору при відсутності коштів "Сільськогосподарське підприємство" повертає фінансову допомогу продовольчим зерном до 1 вересня 1998 року в кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги за цінами, що складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами шляхом закладання його на підприємствах ДАК "Хліб України" для державних потреб.

Згідно п. 4.1 р. 4 Договору № 20 від 30 вересня 1997 року, даний договір набирає чинності з моменту перерахування коштів "Сільськогосподарському підприємству" і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як визначається у п. 4.2 р. 4 договору зобов'язання за цим договором вважаються виконаними повністю після повернення фінансової допомоги "Сільськогосподарським підприємством".

Згідно довідки № 331/1-7/02-26 від 11.10.2011 року, виданої Управлінням агропромислового розвитку Заліщицької районної державної адміністрації, колгосп "Зоря", ідентифікаційний код 027731143, ліквідований, правонаступником стало ТОВ "Зоря".

Як вбачається з матеріалів справи, Відділення Державного казначейства у Заліщицькому районі виконало свої зобов'язання передбачені умовами договору № 20 від 30 вересня 1997 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років належним чином та перерахувало Колгоспу "Зоря", (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря") 3550 грн. фінансової допомоги згідно платіжних доручень: № 201 від 09.10.1997 року на суму 1500 грн. та № 45 від 03.11.1997 року на суму 2050 грн. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач у позовній заяві № 8028 від 07.12.2011 року, відповідач порушив господарське зобов'язання та кошти наданої йому фінансової допомоги в сумі 3550 грн. у встановлений строк не повернув. Відтак, заборгованість відповідача за договором № 20 від 30 вересня 1997 року становить 3550 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, УДК у Заліщицькому районі внесено подання №1 від 19 травня 2011 року у Заліщицьке відділення Борщівської МДПІ для здійснення до ТОВ "Зоря" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка) станом на 01 травня 2011 року в сумі 3550 грн.

Крім того, Управлінням Державного казначейства у Заліщицькому районі нараховано відповідачу 1741 грн. 81 коп. пені за порушення договору № 20 від 30.09.1997 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років в частині своєчасного повернення позички.

07 жовтня 2011 року УДК у Заліщицькому районі внесено подання №14/5 від 07 жовтня 2011 року у Заліщицьке відділення Борщівської МДПІ для здійснення до ТОВ "Зоря" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (пеня за фінансовою допомогою № 1003 від 11.09.1997 року) станом на 01 жовтня 2011 року в сумі 1741 грн. 81 коп.

Позивач, обґрунтовуючи підстави звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом керується приписами ч. 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, якими визнано органи податкової служби органами стягнення, зокрема щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що позивач - Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція не є стороною договору № 20 від 30.09.1997 року про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років, у зв'язку із невиконанням якого і було пред'явлено позов у даній справі, а у спірних правовідносинах здійснює по відношенню до відповідача владні управлінські функції на основі законодавства на виконання делегованих повноважень щодо стягнення заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Бюджетного кодексу України № v0886227-10 від 08 липня 2010 року, з наступними змінами, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування, наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно ч. 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Статтею 21 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" органи державної податкової служби України визначені у 2010 році органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості та відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг -це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але на сплачене в установлений строк.

Таким чином, Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" визначено не тільки органи стягнення та механізм стягнення до Державного бюджету України несплаченої заборгованості за бюджетними позичками, одержаними суб'єктами господарювання, але й визначено правову природу такої заборгованості.

Таким чином із наведених законодавчих актів вбачається, що органи державної податкової служби України визначено у 2010-2011 роках органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою із застосуванням при цьому механізму стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України № 2168-2010-р від 02 грудня 2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № v1360510-10 від 07 липня 2010 року, з наступними змінами, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Однак, Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до господарського суду на виконання функцій, передбачених чинним законодавством для стягнення податкового боргу, і правовідносини, які виникли між сторонами, не є господарськими, а з викладеного вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник з приводу бюджетних відносин.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, серед яких, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Разом з тим, цією нормою не віднесено до підвідомчості господарських судів справи у спорах про стягнення бюджетної заборгованості, яка є податковим боргом.

Згідно приписів статті 80 частини 1 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 43, п.1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд

Ухвалив:

1.Припинити провадження у справі .

2.Ухвалу надіслати сторонам по справі та третій особі.

Суддя С.О. Хома