Рішення

від 23.04.2012 по справі 5023/1291/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/1291/12

вх. № 1291/12

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №1304 від 30.12.11р.; відповідача - ОСОБА_2, довіреність №010/120/143564 від 05.12.11р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків

до Головного управління МНС України в Харківській області , м. Харків

про стягнення 9109,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Головного управління МНС України в Харківській області заборгованість з орендної плати та витрат на утримання майна в сумі 7927,82 грн., пені в сумі 1011,53 грн., збитки від інфляції в сумі 1111,57 грн., 3% річних в сумі 460,22 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна товариства для розміщення Юнітів №_15-14/125/233 від 25.01.10р., а саме несвоєчасною сплатою орендної плати та витрат на утримання орендованого майна.

Ухвалою суду від 16.03.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

17.04.12р. представник відповідача надав заяву в якій визнав позовні вимоги.

19.04.12р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказав, що позивачем здійснено уточнений розрахунок пені та штрафних санкцій, у зв`язку з чим позивачем здійснений розрахунок пені за період з 01.09.11р. по 29.02.12р. (за 6 місяців), збитків від інфляції за період з 01.01.11р. по 29.02.12р., 3% річних за період з 01.01.11р. по 29.02.12р. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 7927,82 грн., пені в сумі 612,18 грн., збитки від інфляції в сумі 346,13 грн., 3% річних в сумі 223,71 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.12р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.12р. визнав позовні вимоги.

Суд, дослідивши надану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, зазначає наступне .

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності №1296 від 30.12.11р. ця довіреність підписана тимчасово здійснюючим повноваження Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" Кравець І.В.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

25 січня 2010 року між ВАТ «Укртелеком» та Головним управлінням МНС України в Харківській області був укладений договір оренди №15-14/125/233 відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування місця в стійці №12, висотою 5 Юнітів, розташоване на першому поверсі в приміщенні ЛАЦ споживачів АТС-27 (737) за адресою: м. Харкові, вул. Державінська, 4, для розміщення обладнання.

Відповідно до п. 12.1. зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 31.12.10р. Керуючись п. З ст. 631 ЦК України. Сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними поширюються на відносини між ними, які виникли з 01 січня 2010 року.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання - передачі, який підписано сторонами 01.01.10р.

За домовленістю сторін додатковими угодами №1 від 18.01.2011р., №2 25.03.2011р. до договору оренди строк дії договору був продовжений до 30.04.2011 року .

У відповідності до п.3.4, 3.5. договору, орендар сплачує витрати на утримання майна в розмірі 25% від суми орендної плати в строки зазначені в п. 3.1. договору та відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого рахунку.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги чи інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем було направлено відповідачу рахунки №2321 від 31.01.11р. на суму 2025,43 грн.; №2598 від 28.02.11р. на суму 2010,27 грн.; №2746 від 31.03.11р. на суму 2028,50 грн.; №3102 від 31.04.11р. на суму 2077,95 грн.

Також, в матеріалах справи (а. с. 31-34) містяться акти №638806-2311 від 31.01.11р. на суму 1948,44 грн.; №638806-2586 від 28.02.11р. на суму 1966,12 грн.; №638806-2731 від 31.03.11р. на суму 1993,67 грн.; №638806-3099 від 30.04.11р. на суму 2019,61 грн. про надання послуг які підписані обома сторонами.

В наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилася заборгованість в розмірі 7927,82 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи заборгованість в сумі 7927,82 грн. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та визнання відповідачем в судовому засіданні боргу, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 7927,82 грн. правомірними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги чи інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

В уточнюваній позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 612,18 грн.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені. Позивачем здійснено розрахунок пені відповідно до вимог ст. 232 ГК України та відповідно до Закону України "Про своєчасне виконання грошового забов'язання", тому суд приходить до висновку що пеня в сумі 612,18грн. нарахована позивачем вірно у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 223,71 грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 346,13 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 223,71 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 118,59 грн., в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 105,12 грн. - суд відмовляє, як зайве нараховане. Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 346,13 грн. обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193, 230,ч. 6 ст. 232, 343 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволено частково.

Стягнути з Головного управління МНС України в Харківській області , м. Харків (61013, м. Харків, вул.. Шевченко, 8, код ЄДРПОУ 08588961, р/р 35220002001141 в ГУ ДКУ в Харківській області , МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, р/р 26008898 в ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) суму основного боргу в розмірі 7927,82 грн., пені - 612,18 грн., 3% річних - 118,59 грн., індекс інфляції - 346,13 грн., судового збору - 1378,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 105,12 грн. відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2012 року.

Суддя Добреля Н.С.